DEFCON

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
DEFCON

DEFCON (абревіатура, англ. DEFense readiness CONdition — готовність оборони) — шкала готовності збройних сил Сполучених Штатів Америки. Вона показує прогресію положень для взаємодією між об'єднаним комітетом начальників штабів та командирів об'єднаних команд. Коди шкали відповідають загостреності військового стану. Стандартний протокол у мирний час — DEFCON 5, який зменшується з напруженням та посиленням військового стану. DEFCON 1 відповідає очікуванню негайної повномасштабної атаки і ніколи ще не оголошувався. Під час холодної війни особливо побоювалися оголошення рівня 1, тому що це скоріше за все означало б початок всеосяжної ядерної війни.

У разі національного надзвичайного стану існує сім положень — шкала LERTCON (aLERT CONdition): 5 станів DEFCON, і два EMERGCON. EMERGCON (EMERGency CONdition — надзвичайний стан) оголошуються у двох випадках:

  • Defense Emergency (Загальна загроза): великомасштабний ворожий напад на Сполучені Штати, і/або союзників за морем, і/або відкриті дії проти Сполучених Штатів. Цей стан має бути підтверджений об'єднаним командуванням або вищим керівництвом.
  • Air Defense Emergency (Повітряна загроза): Великомасштабна ворожа атака авіацією або ракетами яка можлива, або неминуча, або відбувається на території Сполучених Штатів, Канади або Гренландії. Цей стан оголошується командуванням повітряно-космічної оборони Північної Америки (NORAD).

Рівні[ред.ред. код]

Найвищий рівень DEFCON як відомо, були використані
  • DEFCON 5 — звичайна військова готовність, відповідна мирному часу.
  • DEFCON 4 — схожий з п'ятим рівнем, проте підвищується активність розвідувальних служб. Майже всю холодну війну США провели на цьому рівні.
  • DEFCON 3 — рівень підвищеної бойової готовності. Усі військові підрозділи змінюють свої радіопозивні згідно з секретними документами. «Трійка» загорілася 11 вересня 2001 після теракту.
  • DEFCON 2 — цей рівень передує максимальній бойовій готовності. Достовірно відомий лише один випадок оголошення цього рівня — під час Карибської кризи (тільки для Стратегічного авіаційного командування — збройні сили в цілому залишалися на рівні DEFCON 3).
  • DEFCON 1 — максимальна боєготовність. Має на увазі те, що США знаходиться напередодні великомасштабного військового конфлікту з можливим використанням зброї масового ураження. На даний рівень готовності війська США ніколи не переводилися, лише тільки в листопаді 1983 року в рамках проведення десятиденних командних навчань НАТО «Досвідчений стрілець» в Західній Європі була відпрацьована навчальна тривога, відповідна даному рівню.

Історія[ред.ред. код]

У листопаді 1959 року об'єднаний комітет начальників штабів створений DEFCON систему так, що єдиної позі готовності може бути запропоновано в різних військових округів. Оскільки система була введена, частина американських військових були розміщені на більш високому рівні готовність численні приклади.

Холодна війна[ред.ред. код]

Найвищий рівень DEFCON як відомо, були використані Найвищий підтвердила DEFCON коли-небудь був 2-го рівня. Під час кубинського ракетного кризи 22 жовтня 1962, збройні сили США отримали наказ DEFCON 3. 23 жовтня стратегічного авіаційного командування (САК) було наказано DEFCON 2, в той час як інша частина збройних сил США залишилася на DEFCON 3. SAC залишається на DEFCON 2 до 15 листопада. Протягом більшої частини холодної війни, міжконтинентальні балістичні ракети були на DEFCON 4, а не 5.

Війни Судного дня[ред.ред. код]

Ця шкала показує, що DEFCON 1 буде виглядати так якщо, ядерна війна неминуча

Збройні сили США були технічно на рівні DEFCON 3 в 1973 році війни Судного дня.

11 вересня 2001 нападів[ред.ред. код]

Втретє в Сполучених Штатах досягнуто рівня DEFCON 3 під час нападів 11 вересня 2001. Міністр оборони Дональд Рамсфельд розпорядився підвищити рівень DEFCON[1].

Операції[ред.ред. код]

Рівень DEFCON контролюється в першу чергу президентом і міністром оборони, через голову Об'єднаного комітету начальників штабів і командирів бойових, і кожен рівень DEFCON визначає конкретні заходи безпеки, активації і сценарії реагування для військ.

Різні гілки збройних сил США (наприклад, армія, флот, ВПС) і різні бази або групи команд можуть бути активовані при різних умовах оборони.

Примітки[ред.ред. код]