DVB-T2

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

DVB-T2 (англ. Digital Video Broadcasting — Second Generation Terrestrial) — друге покоління стандарту DVB-T, європейського стандарту ефірного цифрового мовлення . Стандарт DVB-T2 покликаний на 30—50% покращити ємність мереж у порівнянні з DVB-T, при тій же інфраструктурі мережі і частотних ресурсах.

Опис DVB-T2[ред.ред. код]

DVB-Т2 принципово відрізняється як архітектурою системного рівня (МАС-рівня), так і особливостями фізичного рівня.

У DVB-T2 використовується OFDM модуляція з великою кількістю піднесучих, що забезпечує стійкий сигнал. Подібно DVB-T, DVB-T2 передбачає велику кількість різних режимів, це робить DVB-T2 дуже гнучким стандартом. Для виконання корекції помилок в DVB-T2 застосовується таке ж кодування, яке було вибрано для DVB-S2. Поєднання кодування з низькою щільністю перевірок на парність (LDPC) і кодування Боуза-Чоудхурі-Хоквінгема (BCH) забезпечує дуже стійкий сигнал і чудову якість в умовах з високим рівнем шумів і перешкод.

Є декілька опцій таких параметрів, як кількість несучих, тривалість захисного інтервалу та розміщення пілот-сигналів. Це дозволяє знизити до мінімуму частку службової інформації для будь-якого заданого каналу передачі. Новий метод, названий «поворот сигнального сузір'я» забезпечує істотний приріст стійкості у складних ефірних умовах. Для забезпечення необхідних умов прийому (наприклад, кімнатна антена / антена на даху), передбачено механізм роздільної настройки стійкості сигналу в межах каналу для кожної надаваної служби. Такий самий механізм дозволяє настроїти передачі так, щоб дати можливість приймачу економити енергію за допомогою декодування тільки однієї програми, а не всього пакета програм.

Ключові особливості характеристик DVB-T2:

  • Збільшена не менше ніж на 30% пропускна здатність і покращені характеристики SFN, порівняно з DVB-T
  • Обумовлена стійкість передачі
  • Передача програм на мобільні та стаціонарні приймачі
  • Широке використання інфраструктури DVB-T
  • Зниження експлуатаційних витрат на стороні передачі за рахунок зменшення відношення пікової потужності до середньої потужності

Покращення, передбачені DVB-T2:

  • Модуляція OFDM з додатковими режимами IFFT
  • Кодування LDPC забезпечує ефективний захист від помилок
  • Використання та інтеграція базової структури кадру DVB-S2
  • Поворот сигнального сузір'я з Q-затримкою
  • Передача MISO
  • Зменшення пік-фактора

Використання[ред.ред. код]

У червні 2008 року у Великобританії ВВС приступила до експериментальних трансляцій DVB-T2 (передавач розміщувався на південному заході Лондона). У цей час (листопад 2010) передачі DVB-T2 доступні в декількох країнах Європи:

  • Україна: Запуск відбувся в 2012 році
  • Велика Британія: один мультиплекс, пробний запуск в грудні 2009, повністю запущений в квітні 2010 (див. Freeview HD (англ.))
  • Італія: один мультиплекс, пробний запуск в жовтні 2010
  • Швеція: два мультиплекс, повний запуск в листопаді 2010
  • Фінляндія: п'ять мультиплексів, пробний запуск в січні 2011, повністю — в лютому 2011

Цифрове ТБ в Україні[ред.ред. код]

  • 24 червня 2010 року на території України в м. Одесі проведено тестовий сеанс мовлення в стандарті DVB-T2.
  • З середини вересня поступово по всій країні запускається мовлення пакету з 32 каналами компанії «Зеонбуд»
  • Лютий 2012 сигнал DVB-T2 кодується по всій території України
  • Березень 2012 року початок масової реалізації для населення України ресиверів-приставок STRONG SRT 8500 та Trimax tr-2012HD для забезпечення можливості прийому цифрового ефірного телебачення, а у лютому 2013 року виходить нова модель з функціями PVR, це Trimax TR-2012HD PVR.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Телебачення Це незавершена стаття про телебачення.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.