Daily Mirror

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Daily Mirror
Тип щоденна газета
Формат таблоїд

Власник Trinity Mirror
Головний редактор Ллойд Емблі (англ. Lloyd Embley)
Заснована 2 листопада 1903
Політична належність лейборизм
Мова англійська
Головний офіс One Canada Square, Лондон, Велика Британія Велика Британія[1]
Наклад 1,083,938 (березень 2012)[2]

Веб-сторінка: Сайт газети

Daily Mirror (МФА /ˈdeɪlɪ ˈmirə/, укр. Щоденне Дзеркало, неформальна назва — The Mirror) — щоденний таблоїд, що виходить у Великій Британії, був заснований 1903 року. З 1985 до 1987, і з 1997 до 2002 року назва на мастгеді була The Mirror. Власником газети з 1999 року є видавець Trinity Mirror. Щоденний наклад газети у березні 2012 року становив 1,083,938[2].

Історія[ред.ред. код]

Газету Daily Mirror заснував Альфред Хармсворд 2 листопада 1903 року як газету для жінок, керовану жінками. Це не принесло успіху, тому Гармсворт вирішив зробити газету кольоровішою і з ширшим колом висвітлюваних питань. Гармсворт найняв Гамільтона Файфана посаду головного редактора і всі жінки-журналістки були звільнені. 26 січня 1904 року назва була змінена на «The Daily Illustrated Mirror», а 27 квітня 1904 року назву повернули до «The Daily Mirror».

1913 року Альфред Гармсворт продав газету своєму брату Гарольду Гармсворту. У кінці 1930-их політична спрямованість газети була змінена із консервативної (для середнього класу) на ліву (для робітничого класу). Під час Другої світової війни, Mirror позиціонує себе як газету рядових солдатів і цивільних, і критично відгукнувся про політичне керівництво і партії.

1978 року щоденний тираж Mirror став меншим ніж у його конкурента The Sun. 1984 року газету купив Роберт Максвелл. Після його смерті 1991 року Головним виконавчим директором став Девід Монтґомері. 1999 року газета, після тривалих криз, злилась із регіональною газетною групою Trinity Mirror.

Аудиторія, що складалася в основному з робочого класу, зробила газету найбільш продаваною в Британії. У 1960 р до складу концерну увійшла Daily Herald разом з концерном Odhams Press. На базі цих активів Сесіл Кінг заснував International Publishing Corporation. Щоб розділити аудиторію і уникнути конкуренції між Mirror і Herald, останню вивели в групу мідл-маркет видань з назвою Sun в 1964 р. Коли ж стало ясно, що це був помилковий хід, The Sun продали Руперту Мердоку, який відразу повернув газету в нішу популярних сенсаційних таблоїдів створивши прямого конкурента the Daily Mirror.

Смерть Максвелла[ред.ред. код]

5 листопада 1991 Роберт Максвелл (англ. Robert Maxwell) загинув при загадкових обставинах поблизу Канарських островів. Вранці він зник з палуби своєї 55-метрової яхти «Леді Гіслейн». Після багатогодинних пошуків його тіло витягнули з води. Море було спокійним, а палубна огорожа однієї з найдорожчих у світі яхт - досить високою. Як він опинився за бортом - невідомо ... Вбивство чи це було чи самогубство? І чи справжній Максвелл похований в Єрусалимі? Відповідей на ці питання досі немає.

  Коли кілька днів по тому тіло було знайдено, слідчим довелося відмовитися від головної версії: розтин показав, що Максвелл був здоровий і не міг просто впасти за борт і потонути. Разом зі смертю Максвелла звалилася його імперія: всі належні йому компанії оголосили про банкрутство. Але навіть цей факт ні для кого не здавався вагомою підставою для версії про самогубство знаменитого авантюриста. Імена підозрюваних не розголошуються з міркувань державної безпеки як мінімум трьох великих держав.

Після його смерті стали різко падати акції «Максвелл Коммьюнікейшн корпорейшн» (англ. Maxwell Communication Corporation). На сторінках деяких видань виражалися думки про те, що ця корпорація є «дутою». При цьому на адресу вельми солідних міжнародних банків Лондона («Сіті-банк», «Ротшильд», «Голдман Сакс» та ін.) прозвучали звинувачення в тому, що безвідмовно кредитуючи Максвелла, вони значною мірою сприяли штучному зростанню цін на акції його підприємства. Піднялася завіса і над іншим закулісним механізмом системи фінансування різних операцій Максвелла на газетно-журнальному ринку. Виявилося, що підприємливий ділок створив у різних частинах світу (переважно в невеликих державах) понад 20 «незалежних трестів», які, коли це було потрібно, включалися в кампанію по активній купівлі-продажу акцій підприємств Максвелла з метою штучного підвищення їх котирування на ринку.

Ланцюг неприємних сюрпризів на цьому не закінчилася. Ревізія фінансових справ «Міррор груп» завершилася воістину скандальним відкриттям: Максвелл безцеремонно запускав руку і в пенсійний фонд співробітників своїх підприємств.

Наслідки[ред.ред. код]

У світлі цих непривабливих фактів англійська влада вже не змогла залишатися осторонь і змушена була пустити в хід машину судово-адміністративного розслідування. На прохання самих спадкоємців Максвелла судові інстанції призначили ревізорів для опису майна видавничої компанії і доскональної перевірки її фінансового становища. Цим займалися приватна бухгалтерська компанія «Андерсон» і аудиторська група «Прайс Уотерхауз». У грудні 1991 р. судові інстанції Англії розпорядилися заморозити банківські рахунки братів Кевіна і Йена Максвелла, а самі вони були звинувачені в співучасті у шахрайських операціях батька.

Судовий процес над синами Максвелла тривав майже чотири роки. Всього відбулося понад 120 засідань. Розгляд з боку обвинувачення і захисту вели чотири групи адвокатів усіх рангів і спеціальностей. Справа виявилася вельми заплутаною і зажадала перегляду безлічі документів. Суд виправдав Кевіна і Йена Максвелла.

Після смерті Максвелла в 1991 р. генеральним директором Mirror Group став Девід Монтгомері (англ. David Montgomery), завданням якого стало максимальне зниження витрат на виробництво газет.

Хронологія[ред.ред. код]

1905 - рубрика "Ексклюзив"

1908 - пошуки найкрасивішої дівчини Британії

1915 - створення "The Sanday Pictorial", а в 1963 переіменовано на "The Sanday Mirror"

1917 - фоторепортаж про повітряні напади на Лондон

1931 - газету купує лорд Бартоломью (приверженець лівих партій)

1931 - рубрика "Кассандра" (пророкують фашизм)

1945 - газета асоціюється із народом. Під час виборів газета вишла зі слоганом "Вперед із народом!"

1960 - входить до концерну "Daily Herald"

1961 - державне замовлення на випуск дешевих і оригінальних підручників

1984 - концерн купує Роберт Максвелл (англ. Robert Maxwell)

1988 - додаток "The Wharf"

1999 - реструктуризація видання

2002 - змінений логотип

Рубрики[ред.ред. код]

  • The Weather
  • Voice Of The Daily Mirror
  • Alison Phillips And Another Thing
  • Real Britain
  • Your Life
  • Dear Coleen
  • Your Money
  • Biz Bureau
  • City Desk
  • Today`s TV
  • Letters
  • Oliver Holt
  • Business Event
  • Mail Order
  • Sport
  • Personal Injury
  • Loans\Finance\Mortgages
  • Homes and Gardens

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • 2 квітня 1996 газета вийшла повністю синьому папері як результат рекламної компанії Pepsi-Cola. Саме після цього газета змінила колір логотипу з червоного на синій.
  • У травні 2004 року Daily Mirror опублікувала фото британських солдатів, що знущаються над іракськими ув'язненими. Фотографії виявилися фальшивкою. Був звільнений головний редактор газети.
  • Спочатку The Daily Mirror замислювалася як газета для жінок, видавана жінками, і повинна була стати «відображенням жіночого життя».
  • У 1904 через низький рівень продажів профіль газети був змінений, і всі жінки-журналістки були звільнені.
  • Перший випуск газети коштував 1 пенні.
  • До 1919 року тираж окремих випусків газети складав більше мільйона примірників.
  • Під час Другої світової війни Уїнстон Черчілль(англ. Winston Churchill) пригрозив закрити газету за публікацію політичних карикатур.
  • Двічі за свою історію (з 1985 по 1987 і з 1997 по 2002) газета носила назву The Mirror. Саме під цією назвою The Daily Mirror відома в колі своїх читачів.
  • Початковий варіант газети став прототипом для американського таблоїду New York Daily News.
  • Интернет-издание The Daily Mirror носит название MIRROR.CO.UK

Редактори[ред.ред. код]

Редактор (укр.) Редактор (англ.) Роки роботи
1 Марі Говарт Mary Howarth 1903-1904
2 Гамільтон Файф Hamilton Fyfe 1904 — 1907
3 Александр Кінілі Alexander Kenealy 1907 — 1915
4 Ед Флінн Ed Flynn 1915 — 1916
5 Александер Кемпбелл Alexander Campbell 1916 — 1931
6 Лай Браунлі Leigh Brownlee 1931 — 1934
7 Сесіл Томас Cecil Thomas 1934 — 1948
8 Сильвестер Болам Silvester Bolam 1948 — 1953
9 Джек Ненер Jack Nener 1953 — 1961
10 Лі Говард Lee Howard 1961 — 1971
11 Тоні Майлс Tony Miles 1971 — 1974
12 Мікаель Крістіансен Michael Christiansen 1974 — 1975
13 Майк Меллой Mike Molloy 1975 — 1985
14 Річард Скотт Richard Stott 1985 — 1990
15 Рой Ґрінслейд Roy Greenslade 1990 — 1991
16 Річард Скотт Richard Stott 1991 — 1992
17 Девід Бенкс David Banks 1992 — 1994
18 Колін Майлер Colin Myler 1994 — 1995
19 Пірс Морґан Piers Morgan 1995 — 2004
20 Річард Воллес Richard Wallace 2004 — 2012
21 Ллойд Емблі Lloyd Embley 2012 —

Sunday Mirror[ред.ред. код]

The Sunday Mirror - недільний випуск The Daily Mirror. Перший номер побачив світ в 1915 як Sunday Pictorial, отримавши своє справжнє ім'я в 1963. Тираж випуску на лютий 2010 року становить 1155975 примірників.

Посаду редактора недільного випуску займає Тіна Уївер.

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Daily Mirror. Про нас на сайті газети «Daily Mirror». — Процитовано 28 березня 2011 (англ.)
  2. а б ABCs: Національний щоденний тираж газет, березень 2012 на сайті видання «Гардіан». — Процитовано 28 березня 2011 (англ.)

Посилання[ред.ред. код]

  1. Сайт газети «Daily Mirror» (англ.)
  2. Daily Mirror No. 1 (Nov. 2 1903) page 3
  3.  Albion (1973) Vol 5, 2 page 150
  4.  Daily Mirror issue 4856, May 19, 1919
  5.  Connor, Robert, Cassandra: Reflections in a Mirror.Orion Publishing Group, 1969


Газета Це незавершена стаття про друковані видання.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.