Dassault Mirage III

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Dassault Mirage III
RAAF Mirage III 1.JPEG
Dassault Mirage III
Призначення: винищувач, винищувач-перехоплювач, винищувач-бомбардувальник 
Перший політ: 17 листопада 1956 
Прийнятий на озброєння: 1961 
Історія виробництва
Виробник: Dassault Aviation 
Характеристики
Розміри
Маса
Силова установка
Озброєння

Дассо Міраж III (англ. Dassault Mirage III) — одно або двомісний винищувач, винищувач-перехоплювач, винищувач-бомбардувальник.

Загальні відомості[ред.ред. код]

Дассо Міраж III (Dassault Mirage III) бере свій початок від Dassault MD550 Mirage I, який брав участь у конкурсі оголошеному Французькими ВПС в 1954 році в якості легкого, висотного перехоплювача, здатного нести ракетне озброєння і який можна було б застосовувати з необладнаних злітно-посадкових смуг. MD550 Mirage I здійснив свій перший політ 25 червня 1953 року. Він був оснащений двома турбореактивними двигунами Bristol Siddeley Viper. У травні 1956 року літак досяг швидкості в 1,15 Маху в пологому пікіруванні, і 17 грудня 1956 1.3 Маха в горизонтальному польоті, але при використанні додаткових ракетних прискорювачів. Mirage I був дуже невеликим літаком, однак був здатний нести досить серйозне озброєння і два турбореактивних двигуни забезпечували йому достатній запас потужності, тому фірма Dassault прийняла рішення використовувати його в якості базової моделі та експериментального майданчика для розробки потужнішого Dassault Mirage II. Однак цей проект так і не був втілений у життя. Ще до того як перероблений Міраж почав виконувати випробувальні навколозвукові польоти, було вирішено переглянути весь проект і приступити до виготовлення більш важкого варіанту. Конструкція корпусу була в значній мірі змінена, він був збільшений і посилений, і замість двох двигунів був встановлений один турбореактивний двигун SNECMA Atar 101G-2. Новий літак здійснив свій перший політ 17 листопада 1956 року і досяг швидкості в 1,5 Маха при горизонтальному польоті 30 січня 1957.

Компанія Dassault сподівалася, що новий винищувач зможе замінити американські F-86 Sabre в якості основного винищувача для Люфтваффе та інших країн НАТО. Однак ці надії пропали, коли перевага була віддана Lockheed F-104 Starfighter. Стало очевидним, що майбутнє належить більш універсальним машинам. Відповідно до цього Французький уряд доручив компанії Dassault приступити до розробки багатоцільової версії літака. Цій модифікації було присвоєно найменування Mirage IIIA, і перший прототип піднявся в повітря 12 травня 1958 року. 24 жовтня, при виконанні чергового випробувального польоту, винищувач досяг швидкості в 2 Мах в горизонтальному польоті на висоті 12 500 метрів. Була виготовлена передсерійна партія з 10 літаків двигуном для яких служив турбореактивний SNECMA Atar 9B. Останні шість машин були обладнані новітнім радаром CSF Cyrano Ibis, класу повітря-повітря. За цими літаками пішов варіант Mirage IIIB. Це був двомісний літак з сидіннями розташованими тандемом і розміщеними під збільшеним ковпаком кабіни. Радар був прибраний і замість нього вмонтований радіобуй. Хоча цей варіант планувалося використовувати перш за все як тренувальний літак, однак він міг був легко перероблений в ударний варіант, і був здатний нести теж озброєння класу повітря-повітря, як і його попередник. Прототип піднявся в повітря 20 жовтня 1959 і перший серійний зразок надійшов замовникам 19 липня 1962.

Основні варіанти та оператори[ред.ред. код]

Два F-15 ВПС США і два Mirage III ВПС Австралії.

Mirage IIIC, який почав польоти 9 жовтня 1960, став першою промислової версією і був ідентичний Mirage IIIA. Енергетичною установкою служили турбореактивний двигун Atar 9B3 і SEPR 841 або 844 ракетні прискорювачі. Було виготовлено близько сотні машин цієї серії і вони надійшли на озброєння 2 і 13 ескадрилій ВПС Франції. Ще 72 літака без ракетних прискорювачів було виготовлено для ВПС Ізраїлю. Перші машини були поставлені в 1963 році в встали на озброєння 101 ескадрильї. Ці літаки позначалися Mirage IIICJ, і взяли активну участь в арабо-ізраїльських війнах. Ще 16 літаків були куплені південноафриканськими ВПС під позначенням Mirage IIICZ. Перший літак для Південної Африки був виготовлений в грудні 1962 і поступив на озброєння 2-го «Чита» ескадрону в квітні 1963 року. Протягом наступних десяти років в Південну Африку поставлялися варіанти Mirage IIIEZ, Mirage IIIDZ, Mirage D2Z і Mirage IIIRZ. Крім того ПАР закупила 3 двомісні Mirage IIIBZ, які несли той же озброєння що і IIIC. У середині сімдесятих ВПС ПАР поступово змінило всі ці машини на сучасніші Mirage F1.

Mirage IIID був двомісним версією Mirage IIIO, що випускався за ліцензією в Австралії.

Mirage IIIE — тактичний ударний літак дальнього радіусу дії. Всього для ВПС Франції було побудовано 453 екземплярів і деякий додаткове число літаків було відправлено на експорт. Перший прототип піднявся в повітря 5 квітня 1961 року, а перша поставка серійного літака відбулася в січні 1964. Mirage IIIE стояв на озброєнні восьми ескадрилій Французьких тактичних сил (Force Aerienne Tactique (FATAC)), а також поставлялися у ВПС Аргентини, Бразилії, Лівана, Лівії, Іспанії, Пакистана, Швейцарії і Південної Африки.

Mirage IIIO був версією саме Mirage IIIE, і випускався за ліцензією в Австралії. Королівські Австралійські ВПС (Royal Australian Air Force (RAAF)) отримали для бойового використання 50 винищувачів Mirage IIIO (F), 50 ударних літаків Mirage IIIO (A), і 16 Mirage IIID двомісних навчальних літаків згадуваних вище. У другій половині 70-х всі залишалися на службі Mirage IIIO (F) були перероблені в Mirage III (O) A. У 1984 році Австралійські ВПС почали отримувати F/A-18 «Хорн» і останній Mirage був знятий з бойового чергування в 1988 році.

Mirage IIIEE поставлявся на озброєння ВПС Іспанії, які мали у своєму складі 19 літаків цього типу, а також 6 Mirage IIIED — двомісний варіант.

Варіант Mirage IIIP поставлявся для ВПС Пакистану і взяв участь в індо-пакистанській війні 1971.

Для ВПС Швейцарії випускалася версія Mirage IIIS. Ці літаки несли службу понад 35 років, поки їм на зміну не прийшли американські F/A-18 «Хорн».

Mirage IIIR. Випускалася як розвідувальна версія Mirage IIIE, вона відома під назвою Mirage IIIR. Цей літак був обладнаний п'ятьма фотокамерами OMERA 31, розташованими в носовій частині фюзеляжу, на місці основного радара.

Mirage IIIE, що стояли на озброєнні ВПС Аргентини, взяли участь у бойових діях проти Великобританії під час Фолклендської війни (1982).

У жовтні 1965 року французький уряд доручив компанії Dassault розробку літака зі змінною геометрією крила. Цієї моделі було присвоєно назву Mirage G. Цей літак здійснив свій перший політ 18 листопада 1967 року, і через два місяці після цього, він був здатний здійснювати горизонтальні польоти зі швидкістю M = 2. На жаль після приблизно 400 годин нальоту, цей літак зазнав катастрофи. Було побудовано ще дві, злегка перероблені машини, але проект незабаром припинив своє існування.

Тактико-технічні характеристики[ред.ред. код]

Наведені нижче характеристики відповідають модифікації Mirage IIIE:

Технічні характеристики[ред.ред. код]

Mirage III-5 Risszeichnung.png

Льотні характеристики[ред.ред. код]

Озброєння[ред.ред. код]

  • Гарматне: 2 автоматичні гармати DEFA 552 калібру 30 мм
  • Бойове навантаження: до 3000 кг різного озброєння на підвісних пілонах, включаючи ядерну зброю

Країни-оператори[ред.ред. код]

Аргентина Аргентина
Австралія Австралія
Бельгія Бельгія
Бразилія Бразилія
Колумбія Колумбія
Єгипет Єгипет
ОАЕ ОАЕ
Франція Франція
Габон Габон
Ізраїль Ізраїль
Ліван Ліван
Лівія Лівія
Пакистан Пакистан
Перу Перу
ПАР ПАР
Іспанія Іспанія
Швейцарія Швейцарія
Венесуела Венесуела
Заїр Заїр

Посилання[ред.ред. код]