Deus ex machina

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Deus ex machina в класичному театрі: мізансцена «Медеї» Еврипіда 2009 року в Сіракузах, Італія

Deus ex machina (укр. Бог з машини, ['de.ʊs eks 'maːkʰi.naː]) — прийом в античній драматургії[1]; латинська фраза, що означає несподіваний поворот у фабулі завдяки втручанню сторонніх могутніших сил чи обставин. Фраза бере свої витоки у театрі Стародавньої Греції, де для виходу богів на сцену застосовувалися механічні пристрої.

Ставлення критиків до такого прийому часто негативне. Вважається, що автор загнав себе в глухий кут, а тому ситуація вимагає чудодійного порятунку. Однак автори іноді застосовують його цілком свідомо, як наприклад, Толкін, який вважав Deus ex machina невід'ємною частиною казкової оповіді, або ж для того, щоб штучністю розв'язки підкреслити безвихідь.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Deus ex machina у словнику Merriam-Webster


Театр Це незавершена стаття про театр.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.