Deus ex machina

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Deus ex machina в класичному театрі: мізансцена «Медеї» Еврипіда, раптова поява крилатої колісниці Геліоса. 2009 рік, Сіракузи, Італія

Deus ex machina (укр. бог із машини, ['de.ʊs eks 'maːkʰi.naː]) — прийом драматургії[1]; латинська фраза, що означає несподіваний поворот у фабулі завдяки втручанню сторонніх могутніших сил чи обставин. Фраза бере свої витоки у театрі Стародавньої Греції, де для появи персонажів-богів на сцені застосовувалися механічні пристрої[2].

Ставлення критиків до такого прийому часто негативне. Вважається, що автор загнав себе в глухий кут, а тому ситуація вимагає чудодійного порятунку. Однак автори іноді застосовують його цілком свідомо, наприклад, щоби підкреслити безвихідь ситуації, або створити комічний ефект.

Походження[ред. | ред. код]

Модель античної Deus Ex Machina

Фраза походить від прийому в античному театрі, коли в небі з'являється божество, щоб вирішити конфлікт. Зображення божества рухалося за допомогою крана. Використання цього прийому відоме з V ст. до н. е. в «Філоктеті» Софокла та багатьох постановках Еврипіда. Найчастіше фраза «Deus ex machina» стосується неочікуваного порятунку від нездоланного для головних персонажів лиха[2].

Реалізація Deus ex machina в американських фільмах породила іншу споріднену назву: «прибуття кавалерії»[2][3].

Критика[ред. | ред. код]

Прийом Deus ex machina часто вважається мистецтвознавцями небажаним, оскільки непослідовно вирішує сюжетний конфлікт, тим самим штучно скорочуючи твір і знецінюючи попередні події. Наприклад, на допомогу героям в останню мить прибуває підмога; в них з'являється невідома досі інформація; або стається вигідний збіг обставин[3]. Так, у фільмі «Знаки» нездоланні злі інопланетяни в фіналі виявляються вразливі до звичайної води[4].

Приклади обґрунтованої Deus ex machina[ред. | ред. код]

Герберт Велз у «Війні світів» застосував Deus ex machina для усунення ворогів: марсіани, що напали на Землю, гинуть від тутешніх бактерій. Письменник використав це з іронією: наймогутніші істоти виявляються безсилими проти, здавалося б, найменших і найслабших; водночас цим підкреслюється як життя в стерильних умовах зробило їх вразливими[5].

Джон Толкін вважав Deus ex machina невід'ємною частиною казкової оповіді та регулярно використовував у своїх творах, називаючи «евкатастрофою». Її суть полягає в неочікуваній чудесній благодаті, завдяки якій рятуються герої. Наприклад, у «Володареві перснів» чарівник Ґандальф рятується від Сарумана, а Фродо й Сем від виверження Судної Гори[5].

У фільмі «Монті Пайтон і Священний Грааль» через Deus ex machina в поєднанні з анахронізмом досягається комічний ефект: лицарів, які зібралися на вирішальну битву, заарештовує поліція[5]. В «Парку Юрського періоду» «богом з машини» постає тиранозавр, завдяки раптовій появі якого герої рятуються від рапторів[6].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Deus ex machina [Архівовано 17 травня 2014 у Wayback Machine.] у словнику Merriam-Webster
  2. а б в deus ex machina | Definition, Examples, & Facts | Britannica. www.britannica.com (англ.). Архів оригіналу за 13 січня 2020. Процитовано 2 січня 2022. 
  3. а б How to Spot a Deus Ex Machina: The Narrative Trope Explained. Film School Rejects (амер.). 13 жовтня 2021. Архів оригіналу за 2 січня 2022. Процитовано 2 січня 2022. 
  4. Norma (15 липня 2021). Deus Ex Machina: How to USE and/or AVOID in Screenwriting. Industrial Scripts® (амер.). Архів оригіналу за 2 січня 2022. Процитовано 2 січня 2022. 
  5. а б в Westfahl, Gary (2005). The Greenwood Encyclopedia of Science Fiction and Fantasy: Themes, Works, and Wonders (англ.). Greenwood Publishing Group. с. 195–196. ISBN 978-0-313-32951-7. Архів оригіналу за 2 січня 2022. Процитовано 2 січня 2022. 
  6. The 15 Biggest Deus Ex Machina Moments In Film History, Ranked By How Crazy They Were. ScreenRant (амер.). 13 серпня 2020. Архів оригіналу за 2 січня 2022. Процитовано 2 січня 2022.