Devil May Cry 4

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Devil May Cry 4

Devil May Cry 4.jpeg
North American box cover art

Розробник Capcom
Видавець Capcom
Частина серії 'Devil May Cry'
Дата випуску PlayStation 3, Xbox 360:

JP 31 січня 2008
NA 5 лютого 2008
AUS 7 лютого 2008
EU 8 лютого 2008
Microsoft Windows:
JP 24 липня 2008
NA 8 липня 2008
AUS 10 липня 2008
EU 11 липня 2008

Жанр Action
Вікові
рейтинги
BBFC: 12
CERO: C
ESRB: M
OFLC: M
OFLC: M
PEGI: 16+
Носії Blu-Ray, DVD
Платформи PlayStation 3, Xbox 360, Microsoft Windows[2]
Системні
вимоги
ПК[3] :
Керування Клавіатура, Миша, Геймпад

Devil May Cry 4 — відеогра з серії Devil May Cry, японської фірми Capcom. За жанром гра відноситься до екшн, а саме до підрозділу — слешер. Про розробку гри було оголошено в 2007 році. Гра випущена для платформ PlayStation 3, Xbox 360 одночасно. Версія для PC вийшла пізніше.

Геймплей[ред.ред. код]

Геймплей в Devil May Cry 4 схожий до попередніх ігор із серії. Гравець має боротись з монстрами на рівнях, що називаються «місіями», зрідка розгадуючи загадки, чи збираючи речі. Виконання атак в місіях оцінюється з рівня D, що є найнижчим рівнем, і через рівні C, B, A проходить до рівня S, що є найвищим рівнем. Рівень місії базується на використанні речей у грі, збіраних Червоних Сферах (англ. Red Orbs), час місії і кількості зібраних Очок Стилю (англ. Style Point). До кожного Очку Стилю прикріпляється окреме слово. На приклад, рівень SSS розшифровується як «Smokin' Sick Style» (показується збоку екрану, коли досягнуто). «Стильний» бій це основна концепція гри, що базується на безперевному виконанні комбо і варіції атак, уникнення пошкоджень.

Демонічна Сутність (англ. Devil Trigger) дозволяє гравцю стати сильнішим додаючи повільну, але стабільну регенерацію здоров'я, а також збільшує пошкодження нанесені ворогу. Демонічна Сутність активується за допомогою відповідної кнопки, якщо мінімальна кількість поділок відповдної шкали заповнена, або під час бою, коли гравець при смерті, також за допомогую Зірки Демона (англ. Devil Stars).

Персонажі[ред.ред. код]

Головні герої[ред.ред. код]

Неро (англ. Nero) — основний протагоніст четвертої частини гри і один з головних героїв.

Неро носить синій плащ, червону кофту з відлогою, темно-сині штани та високі чорні чоботи. Як і в головного героя попередніх частин, у нього біле волосся. Неро входить в число Святих Рицарів (англ. Holy Knights), але свій стандартний меч він вдосконалив та назвав Червона Королева (англ. Red Queen). Окрім цього, він користується револьвером Синя Троянда (англ. Blue Rose).

Данте (англ. Dante) — головний герой всіх попередніх частин серії. Син Темного Лицаря Спарди (англ. Dark Knight Sparda) і відомий (в певних колах) мисливець на демонів, він вже не одноразово рятував світ. Данте носить титул Легендарного Темного Лицаря, отримавши його після перемоги над імператором демонів Мундусом (події DMC 1).

Не зраджуючи собі, Данте носить свій червоний плащ, темні штани та шкіряні чоботи. Спочатку озброєний своїми двома улюбленими пістолетами, Чорне і Біле (англ. Ebony & Ivory) та пекельним мечем Бунтар (англ. Rebellion), а також дробовиком Койот-А (англ. Coyote-A), пізніше він отримує здатність використовувати знайдену зброю.

Леді (англ. Lady) професіональний мисливець на демонів, хоч вона й людина, на відміну від Тріш та Данте. Вона досконало володіє вогнепальною зброєю і показує дива спритності й акробатики в бою. Особливою її рисою є вроджена гетерохромія, через що в неї очі різного кольору. Її улюблена зброя — набір пістолетів і персонально модифікований гранатомет Калина Енн (англ. Kalina Ann).

Кіріє (англ. Kyrie) — член Ордену меча, співачка. Виховувалася старшим братом Кредо. З Неро має романтичні стосунки і зрештою покохала його, незважаючи на напівдемонічну природу.

Санктус (англ. Sanctus) — лідер Ордену Меча. Виглядає мудрим і справедливим старцем, але насправді його метою є створити рухому статую Спасителя, Спарди, і з її допомогою встановити новий порядок у світі.

Другорядні[ред.ред. код]

Аґнус (англ. Agnus) — вчений на службі Ордена Меча. Практично весь час він проводить у своїй секретній лабораторії і займається створенням демонів, демонічних воріт і відновленням Ямато — зламаної катани Вергілія. Постійно заїкається і має непривабливу грубу зовнішність, тому мріє перетворитися на демона назавжди. Тимчасово ж перетворюється на комахоподібного демона Ангело Аґнуса (англ. Angelo Agnus).

Тріш (англ. Trish) — демонеса, яка приєдналася до Данте. В Devil May Cry 4, завдяки своїй здатності змінювати зовнішній вигляд, шпигувала в Ордені під ім'ям Глорія для Данте.

Сюжет[ред.ред. код]

Події відбуваються хронологічно після першої Devil May Cry, в місті Фортуна (англ. Fortune), де поширений культ Темного Лицаря Спарди (батька Данте), демона, що колись став на захист людей від інших сил зла. Керує містом Орден Меча на чолі з Його Святістю Санктусом.

Один з членів ордена, юнак Неро, спішить на зібрання і зустрічає в місті демонів, за чим здалеку спостерігає Данте. Під час ранкової молитви Неро помічає дивне світіння своєї забинтованої руки, в цей момент Данте вривається в храм, застреливши Його Святість, а також більшість лицарів. Кредо наказує Неро затримати вбивцю до прибуття підмоги і той, не без використання своєї руки, перемагає Данте, хоч він і лишається неушкодженим, натякаючи на якийсь зв'язок між ними. Лицарі і Його Святість виявляються демонами, після чого починається масова атака сил зла на місто. Поки інші лицарі намагаються протистояти їм, Неро шукає Данте, дорогою натрапляючи на обеліски-ворота, звідки виходять головні демони. Він прямує в засніжені гори, в замок Ордена, всередині якого знаходить таємну лабораторію з вивчення демонів. Тим часом Санктус оживає в тому ж замку.

У лабораторії Неро стикається з Аґнусом — підпільним вченим Ордена, який володіє мечем Ямато. Спочатку демонам Аґнуса вдається здолати Неро. Однак всередині героя прокидається демон, який дозволяє йому не тільки вижити, а й відкрити в собі нові здібності завдяки Ямато, що змушує Аґнуса тікати. Із замку Неро відправляється в штаб-квартиру Ордена через ліси Фортуни. В цей час Санктус влаштовує збори. Почувши сказане Аґнусом, Санктус велить Кредо знайти Неро і привести до нього. Пошуки Данте бере на себе Глорія.

Тим часом Неро перетинає зачаклований ліс і прямує до головної цитаделі Ордену. На підході до палацу Неро стикається з Кредо. На питання Неро про те, що ж відбувається насправді, Кредо «відповідає» агресивною атакою. Побачивши силу Неро, Кредо набуває своєї демонічної форми, однак все-одно зазнає нищівної поразки. За цим спостерігає Кіріє, яка помічає демонічну руку Неро. Аґнус, скориставшись нагодою, говорить їй, що Неро демон і бере Кіріє в заручники. Кредо розуміє, що Орден використовує його сестру, але не може нічого вдіяти, Аґнус забирає дівчину.

Неро продовжує свій шлях, пішовши вглиб будівлі і знаходить Кіріє, та знову не встигає її врятувати. В покоях Санктуса він стикається з Данте, який хоче повернути Ямато, оскільки це меч його брата. Неро вступає з ним у бій, але програє. Незважаючи на це, Данте дозволяє Неро взяти меч. Після цього герой потрапляє до статуї Спасителя (Спарди), нагорі якої знаходиться Санктус, що утримує Кіріє. Неро нападає на Санктуса і майже подужує його, але той оживлює статую Спасителя, щоб перемогти Неро і ув'язнити його всередині статуї, пояснивши, що збирався живити статую силою Данте, але тепер змушений користуватися Неро, в якому теж тече кров Спарди. Кредо намагається визволити Неро, але отримує удар Ямато в груди. Спаситель поглинає Неро і його силу. Кредо помирає на руках Данте, перед смертю попросивши його визволити Кіріє і Неро та пояснивши призначення статуї — створити новий порядок у світі після того, як він буде ввергнутий в хаос демонами. Орден же отримує Ямато, за допомогою якого нарешті вдається випустити і підкорити демонічні орди.

Поки Неро в ув'язненні, в справу вступає Данте. Оскільки Спаситель знаходиться в самому місті, сину Спарди доводиться пройти зворотний шлях: з головного палацу, через ліс і засніжені гори, в Фортуну. При цьому Данте знищує всіх лідерів демонів, яких Неро лише заганяв назад у пекло, при цьому знищуючи ворота, з яких вони з'явилися, і добуваючи собі нову зброю. Останньою справою він забирає назад Ямато і знищує останні ворота. Тепер Данте атакує ожилу статую і встромлює Ямато всередину, щоб визволити Неро. Той звільняється і прямує за Санктусом.

Поки Данте бореться зі Спасителем, Неро доводиться розгадати головоломку, щоб дійти до Санктуса. Використовуючи Ямато, Неро перемагає Його Святість і звільняє Кіріє. Незважаючи на це, Санктус зливається зі Спасителем. Аби остаточно знищити Санктуса, Неро використовує всю міць своєї демонічної руки, збільшивиши її так, що розчавлює статую. Після цього Неро погоджується нарешті повернути Ямато Данте, але той дарує меч йому. Неро залишається з Кіріє на площі, яка освідчується йому в коханні, незважаючи на його демонічну руку.

Після фінальних титрів слідує невелика гумористична сцена, де агентство Данте отримує платню за виконане завдання. Однак, враховуючи спричинені ним руйнування, виручка виходить мізерною. Данте погоджується й на це, та тут надходить чергове замовлення, яке починає події Devil May Cry 2.

Devil May Cry 4: Deadly Fortune[ред.ред. код]

Впродовж 2009 року Capcom видала двотомну манґу Devil May Cry 4: Deadly Fortune за мотивами гри, яка також зачіпає передісторію Неро[4] [5].

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Official English language DMC4 site from Capcom Japan». Capcom. Архів оригіналу за 2013-06-27. 
  2. «Devil May Cry 4». GameSpot. 2008-07-08. Процитовано 2008-07-11. 
  3. «DEVIL MAY CRY 4 (デビル メイ クライ 4)». Capcom. Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2008-07-08. 
  4. Перший том Devil May Cry 4: Deadly Fortune
  5. Другий том Devil May Cry 4: Deadly Fortune

Посилання[ред.ред. код]


{{{alt}}} Це незавершена стаття про відеоігри.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.