Diary of Dreams
| Diary of Dreams | |
|---|---|
 Diary of Dreams
|
|
| Роки | 1994 — наші дні |
| Звідки | Дюссельдорф |
| Країна |  Німеччина |
| Мова(и) | Англійська Німецька |
| Жанр(и) | Darkwave synthgothic |
| Лейбл(и) | Accession Records Dion Fortune Metropolis Alter Ego |
| Склад | Adrian Hates Gaun:A D.N.S. Taste Torben Wendt |
| www.diaryofdreams.de | |
«Diary of Dreams» — німецький музичний гурт, працюючий у таких жанрах, як synthgothic та darkwave. Їхня музика приваблює найрізноманітнішу аудиторію: комусь близькі відгомони традиційної німецької холодності і прямолінійності, як у Rammstein, мелодизм і чуттєва лірика приваблюють прихильників гітарної готики і шанувальників HIM, ну а фани «Depeche Mode» теж небайдужі до «Diary of Dreams», завдяки прогресивному синтезаторному електронному звучанню.
Зміст |
[ред.] Історія
Diary of Dreams був задуманий як сольний проект бас-гітариста культової готик-метал групи «Garden of Delight» Адріана Хейтса (Adrian Hates).
Корені успіху групи слід шукати в історії виникнення проекту, що з'явився ще в кінці 80-х: саме тоді Адріан вирішив створити сольний проект, але через зайнятість у якості учасника успішної групи, перший альбом проекту — «Cholymelan», з'явився лише у 1994 року на лейблі Dion Fortune. Альбом отримав доволі високі оцінки зі сторони преси та аудіторії. У той час Diary of Dreams складався з двох учасників — Адріана Хейтса та гітариста Алістера Кейна (Alistair Kane).
Домігшись успіху, Адріан створив власний лейбл «Accession Records», на якому, впродовж послідуючих років, видавалися альбоми як «Diary of Dreams», так і багатьох інших індустріальних та готичних проектів зі всього світу. Першим релізом «Diary of Dreams» на новому лейблі, став другий альбом «End of Flowers», який затвердив гурт у ролі одного з самих перспективних та самобутніх гуртів на готичній сцені.
У 1997 році побачив світ третій альбом «Bird Without Wings», ставший черговим етапом успіху гурту — у DIARY OF DREAMS з'являються багато шанувальників по всій Європі і увагу до нового альбому проявляють не тількі андерграундні субкультурні видання, але і мейнстрімна музична преса. Але насправді переломним став 1998 рік. До складу гурту війшли два нових учасника — Олаф Шанінг та Кристіан Бергхофф. Завдяки цьому, гурт починає активну гастрольну діяльність з новою програмою з альбома «Psychoma?». Музика стає більш хітовою та більше електронною — те меланхолічне, середньотемпове звучання, ставши "фірмовою фішкою" «Diary of Dreams», було закладене саме на цій платівці. На хвилі нової популярності Хейтс вирішує перевидати старі записи — так з'являється компіляція «Moments of Bloom». Вона складалась з восьми треків з перших двох альбомів, записаних в новій обробці; а також з чотирьох нових треків. Хейтс починає активно займатися справами лейблу «Accession Records»: підписано контракти з гуртами «Haujobb», «Assemblage 23», «Claire Voyant». Також Адріан продюсував дебютний альбом гурту «Diorama» — «Pale» (альбом теж випустив «Accession Records»).
У 2000-му виходить нова робота «One of 18 Angels». Платівка багата саме на клубні бойовики: Butterfly: Dance!, Chemicals, No-body left to blame. Гурт тривало гастролює: концерти відбувалися як у клубах, так і на великих фестивалях, на кшталт «Orcus Fest» чи «Wave-Gotik-Treffen» .
У листопаді 2001 з'явився сингл «O'Brother Sleep». Композицію представлена на ньому можна охарактеризувати як EBM. Сингл очолив Німецький альтернативний чарт DAC. У березні наступного року вийшов наступний сингл «Amok» він став ще більш успішним ніж попердник: пісня стала своєрідною визитною карткою DoD. Врешті решт на початку літа 2002 виходить альбом «Freak perfume», який став знаковим не тільки у творчості німецького колективу, але й взагалі в європейській готік-сцені. Рецензії на нього з'являлися не тільки у субкультурних виданнях, але і у мейнстрімній музичній пресі.
[ред.] Музиканти
На концертах Адріану Хейтсу допомагають запрошені музиканти. Найчастіше це перкусіоніст, гітарист та клавішник. За 15 років існування колективу, концертний склад постійно оновлювался, час від часу приходять нові люди. Єдиним «довгожителем» є гитарист Гаун:А, який виступає з гуртом з кінця 90-х.
[ред.] Дискографія
[ред.] Повноформатні альбоми
- 1994 Cholymelan
- 1996 End of Flowers
- 1997 Bird Without Wings
- 1998 Psychoma?
- 2000 One of 18 Angels
- 2002 Freak perfume
- 2004 Nigredo
- 2007 Nekrolog 43
- 2009 (if)
[ред.] Синґли
- 2001 O'Brother Sleep
- 2002 Amok
- 2004 Giftraum
- 2007 The Plague
- 2009 King Of Nowhere
[ред.] Збірники, перевидання, концертні альбоми та інше
- 1999 Moments of Bloom
- 1999 Cholymelan (перевидання)
- 2002 PaniK Manifesto (міні-альбом)
- 2003 Dream Collector
- 2005 Alive (концертний альбом)
- 2005 MenschFeind (міні-альбом)
[ред.] DVD
- 2006 Nine In Numbers
