Dies irae

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

про альбом гурту Noir Désir див. Dies Irae

Dies iræ або Dies irae (читається: «ді́ес і́ре», лат. день гніву) — католицька секвенція. Написана імовірно у XIII столітті францисканцем Томмазо да Челано. З 1570 (після Тридентської реформи) по 1962 (Другий Ватиканський собор) була обов'язковою частиною заупокійної меси. По реформі 1962 Dies irae може використовуватися на літургії годин, але не є обов'язковою.

У класичному чині меси Dies irae розкладалася на кілька частин, кожна з яких називалася по перших словах відповідного фрагменту тексту. Таким чином терміном Dies irae називається не тільки вся секвенція, але і її перша частина.

Музика[ред.ред. код]

Традиційний григоріанський хорал на тему Dies irae звучить так:

Мелодія гімну.

Цей мотив використовувався багатьма композиторами XIXXX століть, зокрема:

Крім того на текст Dies irae складали власну музику ряд композиторів, в більшості випадків — у рамках Реквіємів, хоча іноді і як окремий твір. У циклі Реквієму Dies Irae йде після частин requiem aeterna та Kyrie eleison. При цьому нерідко композитори розділяють секвенцію на кілька частин, кожній з яких дається назва відповідно до перших слів фрагменту. Наприклад, в Реквіємі В.А. Моцарта Dies Irae охоплює 6 частин — Dies irae — Tuba mirum — Rex Tremendae — Recordare — Confutatis — Lacrimosa. В Реквіємі Дж. Верді — 9 частин, з повторенням першої строфи як рефрену: Dies irae — Tuba mirum — Liber scriptus (-Dies irae)- Quid sum miser — Rex Tremendae — Recordare — Ingemisco — Confutatis (-Dies irae) — Lacrimosa.

Текст[ред.ред. код]

Dies irae, dies illa День гніву, день цей
Solvet saeclum in favilla звільнить із праху покоління,
Teste David cum Sybilla за свідченням Давида з Сивілою.
Quantus tremor est futurus Як будемо тремтіти,
Quando iudex est venturus коли Суддя прийде
Cunta stricte discussurus і правдиво все розсудить.
Tuba Mirum
Tuba mirum spargens sonum Труби чудесний звук
Per sepulca regionum пронесеться над могилами,
Coget omnes ante thronum і збере всіх перед Троном.
Mors stupebit et natura Смерть відступить і природа,
Cum resurget cteatura як повстане творіння
Iudicanti responsura на суді відповідати .
Liber scriptus proferetur Книга писана пред’явлена буде,
In quo totum continetur в якій все міститься
Unde mundus iudicetur для суду над світом.
Iudex ergo cum sedebit Отже, коли Суддя сяде,
Quidquid latet apparebit все приховане стане явним,
Nil inultum remanebit ніщо не лишиться безкарним.
Quid sum miser tunc dicturus Що я, нещасний, тоді скажу,
Quem patronum rogaturus Kdo býti mi má obhájcem,
Cum vix iustus sit securus? Když i dobrý cítí hrůzu?
Rex tremendae
Rex tremendae majestatis Царю страшної величі,
Qui salvandos salvas gratis що нас рятуєш милостиво,
Salva me, fons pietatis врятуй мене, джерело милості!
Recordare
Recordare, Jesu pie Згадай, милостивий Ісусе,
Quod sum causa tuae viae що я - причина Твоїх мук,
Ne me perdas illa die та не полишай мене у той день!
Сповідуючи мене, сядеш втомлений, Klesls, hledaje mne, znaven,
Redemisti crucem passus На хресті ти викупив гріхи людські,
Tantus labor non sit cassus Такий труд хай не пропаде марно.
Iuste iudex ultionis Питай, Суддя, відплати,
Donum fac remissionis даруй мені відпущення
Ante diem rationis до Дня Суду.
Ingemisco tamquam reus Я зітхаю як винний,
Culpa rubet vultus meus провина змушує мене тремтіти,
Supplicanti parce, Deus змилуйся над тим, хто просить, Боже!
Qui Mariam absolvisti Той, хто виправдав Марію
Et latronem exaudisti і розбійника вислухав,
Mihi quoque spem dedisti мені також хоч яку-небудь надію дай.
Preces meae non sunt dignae Мої благання неварті,
Sed tu, bonus, fac benigne але Ти добрий, зроби милість,
Ne perreni cremer igne не спалюй вогнем пекельним.
Inter oves locum praesta Серед овець місце приготуй,
Et ab haedis me sequestra а від козлищ мене відведи,
Statuens in parte dextra поставивши праворуч.
Confutatis
Confutatis maledictis Засудивши нечестивих,
Flammis acribus addictis покаравши їх страшним вогнем,
Voca me cum benedictis приклич мене до благословенних.
Oro supplex et acclinis Я молю уклінно,
Cor contritum quasi cinis серце скрушене як порох,
Gere curam mei finis потурбуйся про мій кінець!
Lacrimosa
Lacrimosa dies illa У той день сліз,
Qua resurget ex favilla підніметься із праху той,
Iudicandus homo reus кого будуть судити.
Huic ergo parce Deus Людину провинну пощади, Боже,
Pie Jesu Domine милостивий Господи Ісусе,
Dona eis requiem. Amen дай їм спокій! Амінь!

Джерела[ред.ред. код]

  1. Rachmaninoff and the Dies Irae
  2. Переклад узято з сайту "композитор"