Doom

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Doom

Doom-boxart.jpg
The title artwork for Doom, painted by Don Ivan Punchatz.

Розробник id Software
Видавець id Software
Midway Games
GT Interactive (Windows, Mac)
Activision (GBA, XBLA)
Atari (Jaguar)
Sega (Mega Drive 32X/Genesis 32X, Saturn)
Valve Corporation (Steam)
Williams Entertainment (SNES)
Дата випуску
Версія 1.9
Жанр First-person shooter
Вікові
рейтинги
BBFC: 15
CERO: D
ESRB: M, T (GBA)
OFLC: MA15+
PEGI: 16+
Носії 3½-inch & 5.25-inch floppy disks, CD
Платформи MS-DOS
Other versions and ports of Doom
Рушій гри Doom engine
Режими гри Single-player, multiplayer
Системні
вимоги
80386 class CPU, 4 MB RAM

Doom (іноді пишеться DooM або DOOM, укр. фатум, приреченість, загибель) — відеогра, випущена компанією id Software 10 грудня 1993 року, один з найбільш відомих та популярних продуктів у жанрі шутер від першої особи. За деякими оцінками, в цю гру грало не менше 150-160 мільйонів людей. Вона багато в чому зробила визначальний ідейний вплив на подальший розвиток жанру.

У цій серії вийшла також гра Doom II: Hell on Earth (1994), а також додатки The Ultimate Doom (1995), Master Levels for Doom II (1995) і Final Doom (1996). Гра була розроблена для PC / DOS, потім перенесена на багато платформ, включаючи дев'ять ігрових консолей. У 2004 році вийшла гра Doom 3, що по-новому викладає стару історію, за мотивами якої в 2005 році було знято кінофільм.

Сюжет[ред.ред. код]

Doomguy — головний персонаж ігор серії Doom

Назва гри перекладається як «загибель», «доля», «рок». Походить від фільму «Колір грошей», у якому головний герой Тома Круза з'являється у більярдому залі з валізою в руці та, у відповідь на запитання «What do you have in there?» («Що у Вас там?»), відповідає з лиховісною усмішкою: «Doom». Стиль гри, за визнанням головного розробника Джона Кармак, був навіяний фільмами «Чужі» і «Лиховісні мерці 2».

Дія гри Doom проходить в науково-фантастичних декораціях з використанням прийомів фільму жахів. Сюжет простий. Він розкривається тільки в керівництві користувача, а в самій грі з'являються лише короткі повідомлення для гравця між епізодами.

Гравець виступає в ролі безіменного бійця космічного спецназу. Він описується як «один з найміцніших, загартованих у боях і натренованих землян» зі свого загону, відправленого на Марс. Після нападу на офіцера, який віддав наказ відкрити вогонь по цивільних, це стає його останнім завданням. Він перебуває під охороною, поки його напарники розбираються з незрозумілим інцидентом на Фобосі у Об'єднаній аерокосмічної корпорації (Union Aerospace Corporation, UAC). Раптово головний герой втрачає зв'язок зі своїми напарниками та, вирвавшись з-під охорони, йде на пошуки свого загону. Пізніше він дізнається, що експерименти з телепортації, що проводилися корпорацією, дали збій, та через ворота, які стояли на Фобосі ще до людей, пролізли пекельні створіння, які вбивали персонал або перетворювали на зомбі. Все, що залишається зробити головному героєві — це знайти хоч кого-небудь зі свого загону та вибратися з цього пекла.

У героя гри немає імені, творці пояснюють це тим, що так гравцеві буде простіше асоціювати себе з персонажем. Гравці часто називають героя en: Doomguy або en: Doom marine. У книжковій серії, що була написана за мотивами гри, використовується ім'я en: Flynn Taggart, у фільмі Doom ім'я героя en: John Grimm, кличка en: Reaper.

Ігровий процес[ред.ред. код]

Гравцю пропонується по черзі досліджувати рівні різної складності, розгадати просторові і (рідко) логічні завдання, знайти схованки, знищити якомога більше монстрів і вижити. Рівні являють собою заплутані лабіринти з безліччю дверей, ключів, ліфтів, шахт, кнопок, секретних кімнат. Замість підлоги можуть бути лава, кислоти різної сили, вода, отруйні відходи. На деяких рівнях є телепорти, які миттєво переносять гравця в інше місце. Деякі ділянки підлоги здатні рухатися (як за бажанням, так і без бажання гравця), інші можуть з каменю перетворитися на кислоту, треті відкривають таємні двері із засідкою. Стелі деяких приміщень можуть опуститися, як прес, та задавити гравця. Кнопками відкриваються проходи, недоступні раніше, активуються двері тощо. Так чи інакше, кінцевою метою гравця є знайти вихід з рівня. Це може бути вимикач у кімнаті з написом Exit, люк в підлозі, особливий телепорт або монстр-бос. Побачена гравцем частина рівня наноситься на автомапу.

Ігровий процес багато в чому грунтується на складності та інтерактивності оточення (ліфти, преси, інше обладнання). На рівнях є чимало секретних місць, які не обов'язково відвідувати, а також є секретні рівні.

Найцікавішою та новаторською особливістю Doom є той факт, що рівень може істотно змінюватися по ходу проходження, що досягається в основному за допомогою рухомих стель та підлог. Також дуже незвичайні були різноманітні пастки, представлені дверима, що закриваються, чи наприклад, супротивниками, що телепортуються з повітря. Незважаючи на певну примітивність та причетність до жанру шутера, у Doom були риси пригодницького жанру, що вимагали активного дослідження рівня, багато з яких вимагали від гравця багато часу на проходження.

Управління, що пропонується за замовчуванням, дуже незручне для ігор, набагато ефективніше налаштувати керування подібно до сучасних ігор, з використанням миші для повороту і прицілювання, і розкладкою WASD (QWERTY — клавіатура) для управління рухом.


Монстри[ред.ред. код]

Різноманітність монстрів у Doom широка: зомбі, що витримують лише два-три попадання з пістолета, імпи, що стріляють вогняними снарядами, какодемони, що літають у повітрі тощо. Штучний інтелект монстрів примітивний: у найпростішому випадку вони намагаються зблизитися з гравцем і стріляють у нього. Цікаво, що монстри різних видів можуть ворогувати між собою, якщо випадково хтось із них влучить не у того.

В Doom і Ultimate Doom зустрічаються такі вороги:

Зомбі[ред.ред. код]

  • Зомбі (англ. zombieman, trooper, former human)-самий перший ворог у Doom. Користуеться пістолетом, судячи по тому який трофей з нього випадае та судячи зі звуку який він створюе при пострілі. Але на спрайті його зброя більш схожа на гвинтівку.

З нього випадає пістолетна обойма. Рівень небезпеки низький, але на високих рівнях складності вони дуже небезпечний у групах. Здоров'я у нього 20 очок.

  • Зомбі з рушницею (англ. sergant, shotgun zombie)-посилена версія зомбі. Його зброєю є рушниця котра ефективна на дальній дистанції, а ще небезпечніше у близький. З нього випадає його рушниця із чотирма патронами. Рівень небезпеки середній, але на високій складності смертоносні у групах. Здоров'я у нього 30 очок.

Монстри[ред.ред. код]

  • Імп (англ. imp) - монстр, що найчастіше зустрічається у грі. Імп жбурляється у гравця вогняними кулями та у ближньому бою хоче спробувати розірвати гравця на шматки своїми пазурами. Рівень небезпеки низький, в основному використовується як гарматне м'ясо, але на великих рівнях складності дуже небезпечний у групах. Здоров'я у нього 60 очок.
  • Демон (англ. demon) - рожевий двоногий монстр, який не має дистанційної атаки, але може дуже нашкодити гравцю у ближньому бою. Проти нього дуже ефективна бензопила, при добрій вправності нею можна нашкодити багатьом демонам без особливої шкоди для гравця.На великому рівні складності дуже небезпечні. В нього 150 очок здоров'я.
  • Спектр (англ. spectre) - напівневидимий демон, та єдиний у всій грі монстр, який є невидимим. У нього вигляд як у гравця який підібрав сферу невидимості. Крім невидимості від простих демонів нічим не відрізняється. У темних приміщеннях може бути достатньо небезпечним. На високих рівнях складності він прискорюється та в темних приміщеннях може становити смертельну небезпеку для гравця.

Летючі монстри[ред.ред. код]

  • Загублена душа (англ. last soul) – великий череп більше людського, охоплений вогнем. Має дуже швидку атаку та середній рівень нанесення шкоди. Хоч душі дуже швидкі, але вони мають невелику реакцію та можуть полетіти у те місце де гравець був 2 секунди потому. Вони не дуже небезпечні через їх повільну реакцію навіть на високій складності, але небезпечні у групах. У них здоров'я 100 очок.
  • Какодемон (англ. cacodemon) – великий червоний монстр із синьою пащею, великою кількістю білих рогів, та одним великим жовтим оком. У пащі матеріалізуютьсю згустки зеленої плазми, якими він дуже швидко вбиваю своїх ворогів. У ближньому бою орудує своїми іклами. Можливо назва походить від грецької «kakodaemon»-зллий дух, та може від синоніма слова демономанія-«cacodemonomania», тобто маячня психічно хворої людини, що нею заволодів злий дух. Дуже небезпечні у маленьких закритих приміщеннях. Він має 500 очок здоров'я

Рівні складності[ред.ред. код]

В Doom гравець може вибрати один з п'яти рівнів складності (можна помітити, що в сучасних іграх їхнє число рідко перевищує три, а іноді такого вибору не дається зовсім). Вони мають певні суттєві відмінності, а також, продовжуючи традицію Wolfenstein 3D, довгі й характерні назви:

  1. 'I'm too young to die.' (Англ. «Я занадто молодий, аби померти.») — Найлегший рівень складності. Кількість ворогів — мала. Агресивність ворогів — низька. Кількість набоїв, що можна узяти - подвоєна.
  2. 'Hey, not too rough.' (Англ. «Гей, легше!») — Легкий рівень складності. Від попереднього відрізняється тільки тим, що кількість набоїв, що підбираються, не подвоюється.
  3. 'Hurt me plenty.' (Англ. «Пораньте мене обачненько.») — Середній рівень складності. Кількість ворогів — середня. Агресивність ворогів — середня. Кількість набоїв, що підбираються, не подвоюється.
  4. 'Ultra-Violence.' (Англ. «Ультра-насильство.») — Важкий рівень складності. Кількість ворогів — велика. Агресивність ворогів — висока. Кількість набоїв, що підбираються, не подвоюється.
  5. 'Nightmare!' (Англ. «Страхіття! \ Жах!») — Надвисокий рівень складності. Кількість ворогів — нескінченна, монстри постійно відроджуються. Агресивність ворогів — висока. Кількість патронів, що підбираються, подвоюється. Вороги пересуваються й атакують в два рази швидше, ніж звичайно. Всі вороги, крім босів і ворогів, які не мають трупів (елементалі Болі і Втрачені Душі), постійно «спауняться» (з'являються нові з нізвідки). Ніякі чит-коди, крім IDCLEV # #, на цьому рівні складності не діють. При обірі цього рівня складності гра запитує у гравця додаткове підтвердження на запуск, попереджаючи, що «цей рівень навіть близько не є чемним».

Найчастіше досвідчені гравці грають на четвертому рівні складності, оскільки звичайні рівні Doom, у більшості своїй, є занадто легкими на перших трьох рівнях складності. Користувальницькі рівні можуть бути значно складнішими.

Останній рівень складності через прискорених ворогів, що воскресають, є незрівнянно складнішим за інші рівні складності в Doom, так й за найскладніші рівні складності в більшості сучасних ігор. Тим не менш, було доведено, що всі частини Doom, після тривалого тренування, можливо пройти на Nightmare! без кодів і допоміжних утиліт, хоча це вкрай складно. А ось багатокористувацькі карти для такого проходження не призначені, і їх на останньому рівні складності пройти фізично неможливо.

Багатокористувальницька гра[ред.ред. код]

В Doom були два багатокористувацьких режими: кооперативна гра та Deathmatch. Кооперативна — модифікація звичайної одиночної гри, коли декілька гравців разом проходять рівні, борючись проти монстрів. У режимі Deathmatch гравців перестрілювались один з одним, набираючи очки. Починаючи з версії 1.5, в Doom з'явився режим 'Deathmatch 2.0'. Правила Deathmatch 2.0 і стали класичними правилами Deathmatch'а (недолік Deathmatch 1.0 полягає в тому, що підібрані аптечки / патрони не поновлюються, що досить нелогічно — з одного боку, вони є на рівні, з іншого — досить швидко закінчуються і більше не з'являються) .

Ці правила такі. Гравці з'являються в лабіринті зі слабкими пістолетами. У лабіринті можна знайти потужнішу зброю. Коли зброя підбирається, вона зникає, а через деякий час з'являється знову. За кожного убитого суперника гравець заробляє одне очко ( фраг ), за самогубство фраг віднімається. Убитий миттєво воскресає в іншому місці з пістолетом. Перемагає той, хто заробив більше Фрагів.

Doom підтримував до 4 гравців по локальній мережі (протокол IPX), модему і послідовної консолі.

Спеціальних рівнів для гри в Deathmatch не було, тому грали на звичайних рівнях для одиночної гри. При цьому натиснення на кнопку виходу закінчувало рівень, і всі переходили на наступний. Передбачалося, що гравці можуть закінчити перестрілку тоді, коли вони хочуть. Насправді ж через рефлекс «натискай на все, що схоже на кнопку» гра часто закінчувалася передчасно. Сторонні розробники або не робили виходу взагалі (але тоді втрачали можливість побачити таблицю Фрагів), або ставили так званий кооперативний вихід: щоб закінчити рівень, були потрібні узгоджені дії двох гравців.

Версії Doom[ред.ред. код]

Underhalls — другий рівень Doom 2

З моменту початку робіт над грою (початок 1993 року) до випуску фінальної версії (1 лютого 1995 року) id Software випустила 16 версій, частина з яких були альфа-і бета-версіями і офіційно не поширювалися. id Software продовжила політику розповсюдження урізаних безкоштовних shareware-версій, перевірену на Wolfenstein 3D.

  1. Дорелізні версії — 0.2, 0.4, 0.5. Технічні альфа-версії, що призначалися для внутрішнього тестування.
  2. Прес-релізная бета-версія — офіційний реліз, що призначався для ознайомлення преси. Після 31 жовтня 1993 термін дії гри спливав і вона більше не запускалася.
  3. Doom: The Operating System. Початкова версія Doom. Має три епізоди (Knee Deep in the Dead,The Shores of Hell,Inferno). Випускалася у версіях 1.0, 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.6. Кодова назва registered.
  4. Незареєстрована версія Doom (розповсюджується безкоштовно). Має лише перший епізод Knee Deep in the Dead, з восьми видів зброї є тільки шість. Кодова назва shareware.
  5. Ultimate Doom . Вийшов після Doom II . До перших трьох епізодів доданий четвертий: Thy Flesh Consumed. Цей епізод дуже складний; складніше навіть, ніж Doom II. Кодова назва retail. Версія EXE-файлу — 1.9.

Чит-коди[ред.ред. код]

Чит-коди або чіти (англ. cheats) — спеціальні коди, що вводяться з клавіатури (в сучасних іграх зазвичай через консоль), які дозволяють отримати в грі будь-які переваги. В Doom для активації коду потрібно просто швидко набрати комбінацію букв на клавіатурі в будь-який момент гри. Зважаючи на популярність Doom, деякі його коди також стали дуже відомі. Найпопулярнішим є код IDDQD, який робить гравця невразливим, а також IDKFA, який дає гравцеві всю зброю, патрони, ключі, а також 200% здоров'я і броні (менше відомий його варіант IDFA, який дає все те ж саме, за винятком ключів). Інші коди: IDBEHOLDL — максимальне освітлення на всьому рівні, IDCLIP (проходження крізь стіни, в першій Doom замість нього був код IDSPISPOPD), IDDT — повна карта рівня, IDCLEV # # (перехід на рівень # #) та інші.

У сучасних портах для запуску Doom з покращеною графікою в сучасних операційних системах нерідко є консоль (див. серія ZDoom-портів), і підтримуються коди у вигляді консольних команд (наприклад god, fly, give тощо), більшість з яких є копіями таких кодів із Quake — іншої популярної гри від творців Doom.

Насильство, сатанізм, нацизм[ред.ред. код]

Гра містить багато насильства і символіки, що приписується сатаністам, тому вона викликала жваві дебати. У ряді країн Doom був заборонений.

Всерйоз про вплив рівня насильства комп'ютерних ігор та їх заборони в США стали говорити після масового вбивства в школі «Колумбайн» 1999 року, коли двоє школярів, Ерік Харріс і Ділан Клеболд, затяті гравці в Doom, розстріляли з пістолетів-кулеметів і дробовиків своїх однолітків та вчителів. При плануванні Харріс говорив, що вбивство буде прямо як в Doom і що його дробовик - прямо з гри. Також ходили чутки, що Харріс зробив рівні для Doom, що копіювали інтер'єр школи. Хоча Харріс і робив рівні для Doom, але серед них не було рівнів вищої школи Колумбіни.

Але подальші дослідження показали, що масові вбивства в школах і жорстокість в іграх слабо між собою пов'язані. Секретна служба США та міністерство освіти США проаналізували 37 інцидентів проявів шкільної жорстокості, але не знайшли зв'язку. Єдиною закономірністю було те, що всі вбивці були чоловічої статі, страждали депресією і робили раніше спроби суїциду.

Більш того, тільки один з восьми стрільців відчував особливий інтерес до жорстоких комп'ютерних ігор, не менше, ніж до книг і фільмів з жорстоким змістом.

На одному з рівнів Doom у перших версіях була перешкода у вигляді свастики. У наступних версіях свастику спотворили.

В Doom також зустрічається чимало канонічних пекельних символів і термінів, починаючи від класичних образів демонів і закінчуючи назвами деяких рівнів, серед яких зустрічаються згадки, наприклад, річки Стікс і пекельного міста Дит.

Технологія[ред.ред. код]

Від «Біблії Doom» до гри[ред.ред. код]

Том Холл, геймдизайнер, на початку розробки написав документ, відомий під назвою «Біблія Doom». У документі були:

  • Вибір з п'яти персонажів (коли пекло розверзлося, ці п'ятеро грали в карти);
  • Пророблений сюжет, що включав подорож з військової бази в пекло і назад;
  • Військова база розташовувалася на супутнику якоїсь планети, що називався Tei Tenga.

Кармак на все це відповів так: «Сюжет у грі — як сюжет у порнофільмі. Він повинен бути, але він не так важливий». У підсумку документ Холла був відхилений, але частина його ідей увійшли до гри в іншому вигляді. Наприклад, планета Tei Tenga перетворилася на Фобос, Деймос і Марс ( «за сумісництвом» пекло); певну частину «вакууму», що утворився, заповнив Джон Ромеро вже по ходу робіт. Слід зазначити, що, за відгуками багатьох гравців (як правило, гравці знайомилися з «Біблією Doom» набагато пізніше самої гри), оригінальний дизайн-документ при всій опрацьованості не відрізняється високою художністю.

Хол вивчив будову різних військових об'єктів: складів, казарм та інших. Проте тестові рівні, побудовані ним, були оцінені як «банальні і нецікаві», орієнтовані більше на реалізм, ніж на гру. Більш абстрактними, але і придатнішими для гри виявилися рівні Джона Ромеро.

За півроку до випуску гри в результаті цього творчого конфлікту Том Хол був звільнений.

Рушій[ред.ред. код]

Докладніше: Рушій Doom

Рушій Doom — псевдотривимірний, тому Doom іноді називають '2,5-мірної грою '. Інші приклади 2,5-вимірних ігор — Rise of the Triad, Duke Nukem 3D.

Писався рушій на Сі на робочих станціях NeXT на операційній системі NEXTSTEP. Спочатку використовувався компілятор Intel C, але надалі перейшли на Watcom C. Утиліти були написані під NeXT на Objective-C. Рушій Doom для свого часу був досить прогресивним явищем.

Втім, у деяких портах Doom (наприклад, ZDoom) використовується інший рушій, в якому лише імітується поведінка Doom'івськіх об'єктів, монстрів, зброї, елементів рівня (причому ця імітація не завжди бездоганна, і різниця кидається у вічі).

Спрайт[ред.ред. код]

Макет босса-павука

Деякі монстри були намальовані вручну. Інші (гравець, Arch-Vile, бос-павук) були створені з металу, латексу та пластиліну, сфотографовані з різних кутів та домальовані у графічному редакторі.

Пістолет, рушниця та кулемет — фотографії іграшкової зброї. Бензопила — справжня бензопила, позичена Томом Холлом у його дівчини. Руки, що тримають зброю, належать Кевіну Клауду, художнику.

Текстури є як мальовані, так і фотографічні. Серед незвичайних текстур — чоботи зі зміїної шкіри, що належать Адріану Кармак, і рана на нозі Кевіна Клауда.

Звук[ред.ред. код]

Композитор — Боббі Прінс, який раніше працював над Commander Keen та Wolfenstein 3D . Спочатку Ромеро дав Прінсу кілька записів у стилі heavy metal та попросив зробити щось подібне. Втім, стало зрозуміло, що цей стиль підходить не для всіх рівнів, як наслідок, Прінс зробив кілька треків у стилі «ембієнт».

Деякі з мелодій сильно схожі на відомі пісні різних груп (наприклад, за даними фанатів гри, «E1M1: At Doom's gate» списаний з пісні гурту Metallica «No Remorse»). Проте колишній юрист Прінс відчував грань між запозиченням та плагіатом, тому ніхто не подав на нього до суду.

Озвучка була частково змікшована із звуків тварин, частково із записаних Ромеро та Прінсом звуків.

Модинг Doom'a[ред.ред. код]

Doom — одна з перших ігор, в якій дозволялася модифікація. Зокрема, через командний рядок можна було додавати нові WAD-файли з рівнями, графікою, звуками і т. д. Хоча редактори з грою не пропонувалися, ігрові дані не були зашифровані, і любителі швидко розпізнали їхній формат і написали редактори. Doom вдало поєднував простоту редагування і потужність рушія, і писати рівні для нього міг практично будь-хто.

Через помилки в завантажувачі текстур спрайт об'єктів можна завантажувати лише за принципом «все або нічого». Якщо потрібно, щоб мод мав як оригінальні спрайт з Doom, так і нові, робили так: користувач запускав спеціальну утиліту, і вона збирала WAD-файл, що містить повний комплект спрайтів. А в невеликі WAD-файли, що складаються з одного-двох рівнів, призначеним для користувача спрайтом шлях замовлений: копіювати кілька мегабайтів спрайтів заради одного об'єкта недоцільно. Це не відноситься до звуків, текстур, елементів меню тощо — їх можна вільно замінювати. Ця помилка виправлена у численних аматорських версіях гри.

Цікаво, що через кілька тижнів після виходу Doom II обговорення у Usenet мода Alien Doom (що вийшов практично одночасно з Doom II) було навіть активнішим, ніж самого Doom II.

Згодом id Software випустила кілька дисків Masters of Doom, заповнених найкращими саморобними WAD'амі.

Також були випущені вихідні тексти мережевих драйверів (IPXSETUP і SERSETUP), що давало можливість писати свої мережеві драйвери. Зокрема, любителями були написані драйвери для таких екзотичних способів зв'язку, як паралельний порт (PARSETUP), і навіть для гри декількох (трьох і більше) гравцям по ланцюжку з COM -кабелів (HX8).

Правила гри в Doom жорстко зашиті в EXE-файл. Однак, була розроблена програма Dehacked, яка дозволяла змінювати властивості об'єктів (а також змінювала деякі параметри гри). Без цієї програми багато модів були б просто неможливі. Зокрема, Dehacked дозволив ввести в гру годинникові бомби, гранати, що летять по параболі, вогнемет, замаскованих під бочки монстрів-камікадзе та інші екзотичні функції.

Зворотною стороною відкритості стало читерство в мережевих іграх. Поведінка миші сильно залежить від драйвера, і у кожного з сильних гравців під DOS є улюблений ігровий драйвер. Коли на одному з чемпіонатів було дозволено приносити свої драйвери, захід виявилося практично зірваним: багато під виглядом драйверів миші приносили «навідників».

Спадщина Doom'а[ред.ред. код]

Завдяки відносній простоті рушія було написано кілька простих в освоєнні редакторів рівнів для цієї гри. Багато розроблювачів ігор починали саме з конструювання рівнів для Doom'а.

Файл:DOOM chainsaw.png
Використання бензопили в грі

Набір зброї з Doom, що надає пістолет, дробовик, кулемет та ракетницю, став еталонним для шутерів від першої особи, а бензопила, що зустрічається у грі, стала невід'ємним символом всієї серії ігор Doom.

Як сказано вище, Doom став основоположником deathmatch 'а.

Завдяки тому, що вихідні тексти Doom'а були опубліковані на правах GNU GPL, були створені численні аматорські моди ігор, а також версії Doom'а для нових платформ: AmigaOS, Mac OS, Microsoft Windows, Symbian OS, Palm OS та інших. Було додано підтримку OpenGL, введено консоль, вдосконалено мережевий код і т. д. Крім того, саме з опублікування Doom'а почалася традиція віддавати FLOSS-спільноті вихідні тексти гри або її найважливіших частин.

Існує досить активна спільнота шанувальників Doom'а (що називають себе «думерами»), які продовжують займатися створенням і доопрацюванням модів, конструювати рівні і змагатися у швидкісному проходженні як оригінальної, так і модифікованої гри.

Досить численні порти істотно розширили геометричні можливості гри, зокрема, з'явилися похилі площини і багатоповерхових (із секторів можна робити не тільки багатоповерхові локації, але навіть будувати предмети інтер'єру, машини, скелі і т. д., використовуючи сектори як полігони). Деякі порти підтримують графіку високої роздільної здатності (і навіть 3D-моделі), динамічне освітлення, розвинена мова скриптів та інші можливості. Все це дає модерам небачену свободу і дозволяє робити чудові WAD'и. Мабуть, найдосконалішими портами з графічної точки зору є jDOOM і Risen 3D, а з точки зору маппінг і моддінгу — GZDoom і EDGE. Також популярні ZDoom, ZDoom GL, Vavoom, Legacy Doom, Boom, SkullTag, ZDaemon, Odamex. Недолік полягає в тому, що WAD'и, написані з використанням можливостей якогось порту, не будуть працювати в іншому. WAD'и можуть працювати не тільки на одному порту, наприклад: WAD'и від ZDoom підуть на GZDooM (зворотної сумісності немає), ZDooMGL. WAD'и від Boom підуть на ZDooM. Повніша інформація розміщена на www.iddqd.ru [1]

У даний час для портів обов'язковою є сумісність на рівні класичного Дума і порту BOOM, який є де-факто стандартом в маппінг. Не виключено, що з часом стане обов'язковою сумісність і на рівні порту ZDoom. До якоїсь міри це спостерігається вже зараз у порту Vavoom, який має обмежену підтримку деяких особливостей ZDoom. Над вирішенням проблеми сумісності портів зараз активно працюють їхні творці. Введено навіть окремий формат для рівнів під назвою UDMF (Universal Doom Map Format), який є результатом спільної роботи розробників портів над створенням стандартизованого формату рівнів.

Деякі порти є поліпшеною і усучасненою версією оригінального рушія гри (Boom і його похідні), інші порти лише імітують роботу в оригінальному рушії (родина ZDoom), що не дозволяє, наприклад, програвати в них записані в оригінальному Doom'і демки.

Список портів серії Doom

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Головний герой Doomшульга. Це видно по хвату пістолета, а також із того, що він носить кастет на лівій руці. Однак при цьому дробовик і полум'яну рушницю він тримає як правша — це видно під час перекручування помпи дробовика чи охолодження плазмової рушниці після пострілу.
  • В Doom, як і в Wolfenstein 3D, в лінійці стану внизу екрану показується обличчя головного героя, що реагує на події, що відбуваються (дивиться у напрямку, звідки гравець був атакований, поглядає по сторонах, кровожерливо посміхається при підбиранні хороших предметів і зброї, покривається кров'ю при зменшенні здоров'я). Ця ідея також була реалізована і в Quake, проте незабаром була закинута і в сучасних шутерах не зустрічається.
  • Головний герой тримає зброю в рукавичках, однак, на спрайту кулака з кастетом руки голі.
  • Назва зброї BFG9000 розшифровувалася розробниками як «Big Fucking Gun». У фільмі Doom ця назва зі зрозумілих причин розшифрували як «Bio Force Gun», однак перша назва гармати тут теж присутня.
  • На деяких моніторах написано Tei Tenga — відгомін «Біблії Doom». Відомі випадки використання цих елементів у модах.
  • Згідно з id Software, розширення WAD означає «Where's All the Data» ( «де всі дані»). Іноді, втім, проводиться паралель з «Where're All the Demons» ( «де всі демони»), хоча щодо першоджерела цієї розшифровки можна посперечатися. Крім цього, слово «wad» означає «грудку» (у файлах *.wad зберігається безліч ресурсів, «пожмаканих» в один файл).
  • На рівнях з босами двері, що відкриваються після вбивства босів, мають теги 666 і 667.
  • DWANGO (програма, яка постачалася з Doom'ом і дозволяла грати в інтернеті) використовувала 666порт TCP / IP. З тих пір порт 666 UDP / TCP зарезервований за грою Doom і введений в стандарти RFC.
  • Існує ефект під назвою wallrunning — значне прискорення бігу, якщо гравець біжить уздовж прямої стіни за певних умов.
  • Інший трюк — rocket jump — був також вперше реалізований в Doom, а не в Quake, хоча здійснити його можна тільки відхиливши зброю вниз, чого в Doom зробити не можна.
  • До витончених прийомів відноситься використання Архізлодія (((lang-en | Archvile))) у своїх цілях вправними гравцями: гравець підставляється під атаку і біжить в потрібному напрямку до отвору високо в стіні, після чого Архізлодій підпалює й високо підкидає його вгору, а гравець залітає в потрібне місце. Так можна подолати деякі перешкоди без знаходження потрібних ключів.
  • Внаслідок технології створення гри неможливо обійти і розглядати з різних точок зору труп убитого монстра, він буде «повертатися» і завжди виглядати одним спрайтом.
  • Загадковий поява на Марсі бензопили «старанний бобер» (Eager Beaver), де і пиляти-то нічого, було пояснено тільки в Doom 3 в одному з КПК загиблого персоналу — партія бензопил була доставлена на Марс помилково замість відбійних молотків. До того ж у грі спостерігається, що у бензопили нескінченний запас бензину.
  • На частину грошей, зароблених на продажі ігор, програміст Джон Кармак зміг купити собі Феррарі.
  • Назви рівнів 4 епізоду поліпшеного видання Ultimate Doom взяті з фраз у тексті Біблії і написані в староанглійському стилі. Сам епізод називається «Thy flesh consumed» — «Твоя плоть виснажена» (або «поглинула»).
  • У кінці третього епізоду першого Doom з'являється кролик, а пізніше — його голова на колу на тлі димлячих будівель. Наприкінці четвертого епізоду доповненого Ultimate Doom головний герой тримає цю голову в руці. У текстах четвертого епізоду головний герой згадує, що кролика звуть Дейзі, і що це був його домашній кролик.
  • Doom — одна з перших ігор, де з'явилася система відплати серед монстрів. Якщо один монстр влучав у іншого — той кому діставалося, кидав гравця і займався покаранням того демона, від якого отримав поранення. Це не поширювалося на групу однакових монстрів (за винятком тих, які володіли вогнепальною зброєю). Приміром, імп не бився з імпом. Правда, це можна було виправити у програмі «DeHackEd» поставивши галочку «Monsters infight».
  • Бонус Berserk Pack в коміксах за Doom і в сторонніх описах часто описується як предмет, що тимчасово дає суперсилу і невразливість, що, однак, правильно лише для Doom III. В оригінальному Doom цей предмет одноразово відновлює здоров'я гравця до 100% і дає на деякий час посилений в 10 разів удар кулаком.
  • Цікаво те що на обкладинцы гри головний герой тримає у автомат якого у грі не має, та у іншій руці рушниця, але у самій грі неможливо тримати одночасно два види зброї. А на задньому плані можно побачити напарника головного героя та цікаво те що за сюжетом головний герой єдиний, що вижив на Фобосі.

Посилання[ред.ред. код]

Порти[ред.ред. код]

  • GZDoomOpenGL — версія популярного порту ZDoom.
  • Skulltag — мережевий порт DOOM, заснований на GZDoom.
  • ZDoom — один з найкращих і функціональних портів.
  • Doom Legacy — офіційний сайт порту Doom Legacy.
  • Chocolate Doom — сайт порту Chocolate Doom.
  • ZDaemon — офіційний сайт найвідомішого порту для гри в Doom по мережі — ZDaemon.
  • Vavoom — офіційний сайт непопулярного, але дуже просунутого порту — Vavoom.