Echimys saturnus

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Echimys saturnus
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Гризуни (Rodentia)
Підряд: Дикобразоподібні (Hystricomorpha)
Інфраряд: Hystricognathi
Парворяд: Caviomorpha
Родина: Голчасті щури (Echimyidae)
Рід: Echimys
Вид: Темний деревний щур
Біноміальна назва
Echimys saturnus
Thomas, 1928
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Echimys saturnus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Echimys saturnus
Fossilworks: 233845[1]К:Википедия:Статьи с источниками из ВикиданныхК:Википедия:Статьи с неоформленными источниками из Викиданных 233845[1]К:Википедия:Статьи с источниками из ВикиданныхК:Википедия:Статьи с неоформленными источниками из Викиданных

Темний деревний щур (Echimys saturnus) — вид гризунів родини Голчастих щурів.

Поширення[ред.ред. код]

Відомий по кільком розкиданим місцях проживання у східному Еквадорі та центральній частині Перу, у верхній частині ріки Мараньйон. Проживає щонайменше до висоти 1000 м над рівнем моря.

Етимологія[ред.ред. код]

лат. Saturnus - "свинець", натяк на темне хутро гризуна

Морфологія[ред.ред. код]

Морфометрія. Довжина голови й тіла: 170-350, довжина задньої ступні: 48-51, довжина вуха: 17-18 мм.

Опис. Великий вид з короткими вухами, захованими у волоссі голови. Вібриси довгі й жорсткі, що сягають, а іноді простягаються далі вух. Спина покрита довгими, гнучкими колючками і має коричневий, блискучий вигляд. Голки на середині спини широкі, сплющені. Голова, середина спини й хвіст біля спини чорні, блискучі. Підборіддя темне. Боки коричневі. Черево білувате з жовтувато-вохряним відтінком. Хвіст трохи довший або рівний довжині голови і тіла, чорний біля основи із збільшенням кількості білого волосся ближче до кінця хвоста. Ноги широкі та міцні, так як і кігті. Самиці мають чотири пари молочних залоз, три бічні, одна пахова.

Поведінка[ред.ред. код]

Веде нічний і деревний спосіб життя. Помешкання влаштовує у порожнинах дерев. Самиці, здається народжують одного—двох малят.

Загрози та охорона[ред.ред. код]

Серйозною загрозою для цього виду є знелісення. Мешкає у двох охоронних районах в Еквадорі.

Джерела[ред.ред. код]

  • вебсайт МСОП
  • Веб сайт Еквадорського Папського Католицького Університету
Панда Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
  1. а б в Fossilworks