Echinopsis ancistrophora

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Echinopsis ancistrophora
укр. Ехінопсис анцистрофора
Ехінопсис гачконосний
Echinopsis ancistrophora
Echinopsis ancistrophora
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Клас: Еудікоти (Eudicots)
Підклас: Айстериди (Asterids)
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Кактусові (Cactaceae)
Підродина: Cactoideae
Триба: Trichocereeae
Рід: Ехінопсис (Echinopsis)
Вид: Ехінопсис гачконосний
Біноміальна назва
Echinopsis ancistrophora
Speg., 1905
Підвиди
Echinopsis ancistrophora subsp. ancistrophora
Echinopsis ancistrophora subsp. arachnacantha
Echinopsis ancistrophora subsp. pojoensis
Echinopsis ancistrophora subsp. cardenasiana
Синоніми
див. розділ «Синоніми»
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Echinopsis ancistrophora
EOL: 5189175
IPNI: 88313-2
Redlist logo v1223290225.gif МСОП: 152130
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 432478
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Echinopsis ancistrophora

Echinopsis ancistrophora (укр. Ехінопсис анцистрофора, Ехінопсис гачконосний)[1] — вид кактусів з роду Ехінопсис (Echinopsis).

Етимологія[ред.ред. код]

Видова назва складена з грец. αγκιστρι (angistri) — гачок та грец. φερω (phero) — нести, що стосується форми колючок.[2]

Ареал[ред.ред. код]

Західна Аргентина (провінції Сальта, Жужуй і Тукуман) та південь Болівії (департаменти Таріха і Чукісака), на висоті від 600 до 2500 м над рівнем моря.

Екологія[ред.ред. код]

Цей вид виростає в багатьох типах середовищ існування, таких як луки, чагарники і ліси.

Echinopsis ancistrophora subsp. cardenasiana

Морфологічний опис[ред.ред. код]

Стебло одиночне або кущиться, здавлено-кулястої форми, до 6 см в діаметрі. Ребер близько 20, прямих, горбистих. Колір епідермісу — темно-зелений, глянцевий. Ареоли жовтуваті, овальні.

Радіальних колючок 4-10, розташованих «павуком», білуваті, до 1 см завдовжки. Центральних колючок 0-4, до 2 см довжиною, з гачком, світло-коричневі або кольору рогу.

Денні квітки відрізняються різноманітністю забарвлення: яскраво-рожеві, червоні, білі, оранжуваті, лавандові. Розташовані на довгій (до 15 см) квітковій трубці. Без аромату.

Плоди овальні, від зелених до зеленувато-лілових, сухуваті, до 16 мм завдовжки і до 8 мм у діаметрі.

Охорона у природі[ред.ред. код]

Echinopsis ancistrophora входить до Червоного списку Міжнародного Союзу Охорони Природи, стан — уразливий.

Цей вид має досить широкий ареал, але польові спостереження, зроблені протягом останніх 10 років свідчать про те, що популяції неухильно скорочується за рахунок розширення сільського господарства і видобутку для декоративних цілей.

Росте в охоронюваній зоні Сьєрра-Агуараге, Таріха, Болівія. На природоохоронних територіях Аргентини не присутній.

Підвиди[ред.ред. код]

Визнано чотири підвиди Echinopsis ancistrophora, утворені з раніше самостійних видів:

  • Echinopsis ancistrophora subsp. ancistrophora
Відрізняється різнокольоровими квітками;
Зустрічається від південної Сальти (Аргентина) до південних областей Болівії.
  • Echinopsis ancistrophora subsp. arachnacantha (Buining & F. Ritter) Rausch 1977: Менше за розмірами.
Цвіте жовтими або жовто-оранжевими квітками.
Виростає ще північніше — в районі Самаіпати, Санта-Круса;
  • Echinopsis ancistrophora subsp. pojoensis (Rausch) Rausch 1977: У нього фіолетово-рожеві до червоних квітки.
Поширений в Тарісі (Болівія).
  • Echinopsis ancistrophora subsp. cardenasiana (Rausch) Rausch 1977: Відрізняється більш великими рослинами з червонуватими квітками;
Зустрічається в околицях Похо і Кочабамби (Болівія).

Синоніми[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
  2. Буренков А. А. Кактусы в гостях и дома, — Феникс, 2007г., — 472с. — ISBN 978-966-651-431-1 (рос.)

Література[ред.ред. код]

  • Edward F. Anderson. «The Cactus Family». 776 р. ISBN 0 881924989 (англ.)
  • Ян Ван дер Неер. Все о кактусах. — Санкт-Петербург: ООО «СЗКЭО» Кристалл", 2004 — 208с., ил. — ISBN 5-306-00348-6, стор. 59 (рос.)
  • Jørgensen, P. M., M. H. Nee & S. G. Beck. (eds.) 2014. Catálogo de las plantas vasculares de Bolivia. Monogr. Syst. Bot. Missouri Bot. Gard. 127(1–2): i–viii, 1–1744. (ісп.)
  • Zuloaga, F. O., O. Morrone, M. J. Belgrano, C. Marticorena & E. Marchesi. (eds.) 2008. Catálogo de las plantas vasculares del Cono Sur. Monogr. Syst. Bot. Missouri Bot. Gard. 107(1–3): i–xcvi, 1–3348. (ісп.)

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]