Erlang

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Erlang

Парадигма:	мультипарадигмна: паралельна, функціональна
Розробник:	Ericsson
Останній реліз:	R12B-1 / 6 лютого 2008
ОС:	Cross-platform
Сторінка інтернет:	http://www.erlang.org

Erlang (Ерла́нг) — мова функціонального програмування з динамічною типізацією, призначена для розробки програм для різного роду розподілених і багатопоточних систем. Розроблена і підтримується компанією Ericsson. Мова включає в себе засоби породження паралельних процесів та їх взаємодії за допомогою відсилання асинхроних повідомлень. Програма транслюється в байт-код, що виконується віртуальною машиною, що забезпечує переносимість.

[ред.] Особливості

Синтакс успадкований від Prolog.

Підтримує модулі, поліморфні функції, співставлення за шаблоном, анонімні функції, умовні конструкції, структури, обробку виключень, оптимізацію хвостової рекурсії.

Головна риса Erlang — модель легковісних процесів. Процеси є дешевими, їх створення вимагає таку кількість ресурсів, що їх можна порівняти з викликом функції. Єдиним способом взаємодії процесів є асинхронний обмін повідомленнями.

Процес може встановити зв’язок (link) з іншими процесами і за вибором або отримувати повідомлення про їх дострокове завершення з вказанням причини або розділити їх долю. Процес має свою «поштову скриню», звідки може вибірково читати повідомлення.

Мова програмування Ерланг сприяє створенню великої кількості конкурентних процесів. Процеси ізольовані і не мають спільного стану.

Процес проектування полягає в ітеративному розбитті системи на ієрархії конкурентно взаємодіючих підсистем, доки складові не стануть достатньо простими для реалізації.

Зв’язка «Процеси+повідомлення» на відміну від зв’язки «Об’єкти+Інтерфейси+Успадкування» часто приводить до компактніших решень. Відсутність необхідності блокування доступу до стану процеса для синхронізації їх взаємодії суттєво спрощує програмування. Для конкурентного ресурсу зазвичай створюється процес-монітор, через який здійснюється взаємодія з ресурсом.

Також важливий момент полягає у формулі «let it crash» («нехай процес впаде»). Замість перехоплювати помилки і намагатися продовжувати роботу частина програми, що містить ризикований код, відокремлюється у незалежний процес-камікадзе, який робить все можливе, щоб система вбила його у випадку виникнення помилки, а батьківський процес тільки отримує повідомлення про смерть нащадків і робить висновки. Такий підхід позбавляє код численних перевірок.

[ред.] Розподілена взаємодія

Запущений екземпляр емулятора Erlang називається вузлом (node). Вузол має ім’я і «знає» про існування інших вузлів на даній машині або у мережі.

Створення та взаємодія процесів різних вузлів не відрізняється від взаємодії процесів всередені вузла. Для створення процесу на іншому вузлі процесу достатньо знати його ім’я.

[ред.] Посилання

• http://www.erlang.org/ — реалізація з відкритими вихідними текстами
• http://www.erlang-projects.org/ — репозитарій проектів на Erlang
• http://cean.process-one.net/ — Comprehensive Erlang Archive Network, репозиторій проектів на Erlang
• http://www.trapexit.org/ — форум, вікі, рішення, підтручники, довідкові матеріали
• http://erlide.sourceforge.net/ — плагін для середовища розробки Eclipse з підтримкою мови Erlang

Це незавершена стаття про комп'ютери. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні джерела. Матеріал без джерел може бути підданний сумніву та вилучений.