Esco di rado e parlo ancora meno

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Esco di rado e parlo ancora menoPicto infobox music.png
Esco di rado e parlo ancora meno.jpg
Студійний альбом Адріано Челентано
Дата випуску 10 листопада 2000
Записаний 19992000, Мілан, Італія
Жанр поп-рок
Тривалість 96 хв
Лейбл Clan Celentano
Продюсери Адріано Челентано
Клаудія Морі
Професійні огляди
Хронологія Адріано Челентано
Попередній
Попередній
Io non so parlar d'amore
(1999)
Per sempre
(2002)
Наступний
Наступний
Сингли з Esco di rado e parlo ancora meno
  1. «Per averti»
    Випущений: 2000
  2. «Ti prenderó»
    Випущений: 2001
  3. «Il figlio del dolore»
    Випущений: 2001

Esco di rado e parlo ancora meno (укр. «Виходжу рідко, а кажу ще рідше») — 36-й студійний альбом італійського співака Адріано Челентано, який було випущено 10 листопада 2000 року, під лейблом «Clan Celentano».

Про альбом[ред.ред. код]

Після успіху альбому «Io non so parlar d'amore» 1999 року (кількість проданих копій становила понад 2 мільйони), Адріано Челентано продовжив співпрацю з композитором Джанні Белла і поетом Моголом, записавши «Esco di rado e parlo ancora meno». Цей диск став їхньою другою спільною роботою. Однак в альбомі є дві пісні, написані іншими авторами — композиторами Карло Маццоні та Івано Фоссаті.

Альбом мав великий успіх і став платиновим попри те, що попередній «Io non so parlar d'amore» все ще входив до «Топ-50» найбільш продаваних альбомів Італії.[3] Попередні замовлення диску перевищили 600.000, загальний наклад склав 1.800.000 копій. 2001 року диск було номіновано на премію «Italian Music Awards».

До пісень «Per averti» і «Quello che non ti ho detto mai» були зняті відеокліпи. Альбом представлено такими стилями як: поп-рок, даунтемпо, євроденс і сальса.[4] Винятком були лише дві пісні — «Il figlio del dolore» (укр. «Син болю»), написана Адріано і виконана у дуеті зі співачкою Надою, пісня стосувалася проблеми аборту, який неможливий навіть у випадку, якщо жінка завагітніла в результаті згвалтування під час війни. І епічна політико-філософська композиція «Io sono un uomo libero» (укр. «Я вільна людина») Івано Фосатті, перший рядок пісні: «Виходжу рідко, а кажу ще рідше» послужив назвою альбому.[5]

Значний внесок у запис альбому зробив американський гітарист — Майкл Томпсон. У інтерв'ю газеті «Sette» від 14 листопада 2002 року, під час випуску наступного альбома «Per sempre», Челентано коментував цю співпрацю словами:

«Томпсон тепер мій близький друг. Це четвертий диск, який ми записали разом, починаючи з Arrivano gli uomini. Це був наш спільний вибір з Клаудією і Фіо Дзанотті. З тих пір ми більше не розлучалися. У нього дивовижна манера грати. Найбільше враження він справив на мене після Esco di rado e parlo ancora meno. Коли ми закінчили альбом, він виїхав до США і не акомпанував в „Le stesse cose“. Я йому тоді подзвонив і сказав, що пришлю йому пісню, яка складається тільки з трьох елементів: бас-гітара, ударні і мій голос. Я пояснив йому в загальних рисах ідею, надавши йому, однак, свободу вибору. "Відривайся" — сказав я йому, і він дійсно "відірвався" в серії аранжувань, які зробили цю пісню справжнім витвором мистецтва» — Адріано Челентано [6]

Заключний трек «Index» не є самостійною піснею, а являє собою попурі з деяких фрагментів попередніх композицій.

Телебачення[ред.ред. код]

Як у випадку з попереднім диском «Io non so parlar d'amore»26 квітня, 3, 10 і 17 травня 2001 року Челентано випустив 4 серії телешоу «125 milioni di caz..te», передача послужила прокламацією альбому. Рейтинг перегляду шоу на каналі Rai 1 складав 42% — приблизно 10 мільйонів глядачів.[7] За будовою телешоу було аналогічним попередньому телепроекту Челентано «Francamente me ne infischio» 1999 року: у передачі обговорювалися соціальні питання і виконувалася музика, було розміщено оркестр під керівництвом Фіо Дзанотті. Протягом телешоу Челентано виконав 23 пісні, з них 7 пісень з нового альбому: «Per averti», «Apri il cuore», «Tir», «Quello che non ti ho detto mai», «Lago rosso», «Le stesse cose» і «Io sono un uomo libero».[8]

Співведучою Челентано була акторка Азія Ардженто, гостями стали: Браян Адамс, Енцо Янначчі, Антоніо Албанезе, Джуліано Ферарра, Фіорело, Джорджо Ґабер, Джорджо Панаріелло, гурт «Lunapop», Shaggy, Кармен Консолі, Giorgia, Марко Мазіні, Даріо Фо й інші.

Список композицій[ред.ред. код]

# Назва Автор(и) Тривалість
1. «Per averti» (Заради тебе) Джанні Белла, Могол 5:03
2. «Apri il cuore» (Відкрий серце) Джанні Белла, Розаріо Белла, Могол, Кеопе 5:19
3. «Lago rosso» (Червоне озеро) Джанні Белла, Могол 5:18
4. «Quello che non ti ho detto mai» (Те що я тобі так і не сказав) Джанні Белла, Могол 4:35
5. «Ti prenderò» (Я заволодію тобою) Джанні Белла, Могол 4:55
6. «Tir» (Вантажівка) Джанні Белла, Розаріо Белла, Могол 4:29
7. «Se tu mi tenti» (Коли ти спокушаєш мене) Джанні Белла, Могол 4:14
8. «Africa» (Африка) Джанні Белла, Розаріо Белла, Могол 4:36
9. «Io sono un uomo libero» (Я вільна людина) Івано Фоссаті 5:46
10. «Le stesse cose» (Все те саме) Карло Маццоні 5:43
11. «Il figlio del dolore» (Син болю) Адріано Челентано, Мауро Спіна 6:25
12. «Index»   Індекс 4:07

Чарти і сертифікації[ред.ред. код]

Італія (FIMI)
Тиждень 01 02 03 04 05 06 07 08 09 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30
Позиція
1
2
2
2
2
2
2
2
2
2
3
2
1
1
1
1
2
2
1
1
3
3
5
7
4
2
4
4
5
8
Італія (FIMI)
Тиждень 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 (RE) 55 56 57 (RE) 58 59 60 61 62(RE)
Позиція
10
7
8
8
7
8
7
8
11
8
4
9
12
16
16
29
18
14
23
25
43
41
50
35
43
48
38
36
41
43
50
44

Сертифікації[ред.ред. код]

Країна Статус Продаж
Італія Італія 2× Діамантовий 1.800.000
Швейцарія Швейцарія Золотий 25.000

Учасники запису[ред.ред. код]

  • Джанні Белла — композитор, бек-вокал;
  • Ансамбль «The Bulgarian Voices (Angelite)» — хор (доріжка 11);
  • Адріано Челентано — продюсер, композитор, вокал;
  • Морено Феррара — бек-вокал;
  • Паола Фоллі — бек-вокал;
  • Івано Фоссаті композитор;
  • Лелла Франча — бек-вокал;
  • Карло Мадзоні — композитор;
  • Леле Мелотті — ударні;
  • П'єро Мікелатті — бас-гітара;
  • Могол — композитор;
  • Клаудіо Поркареллі — фотограф;
  • Сільвіо Поццолі — бек-вокал;
  • Ремо Рігетті — програмування;
  • Ренато Серіо — асистент;
  • Мауро Спіна — композитор;
  • Майкл Томпсон — гітара;
  • Фіо Дзанотті — аранжування.

Ліцензійні видання[ред.ред. код]

Назва Лейбл Країна Рік
Esco di rado e parlo ancora meno ‎(CD) Clan Celentano Europe 2000
Esco di rado e parlo ancora meno ‎(CD (діджипак)) Clan Celentano Італія 2000
Esco Di Rado (E Parlo Ancora Meno) (CD) United Music Artist Group 2002
Esco di rado e parlo ancora meno (CD) Sony Music Russia Росія 2002
Esco di rado e parlo ancora meno ‎(CD (ремастований)) Clan Celentano, Arnoldo Mondadori Editore Італія 2010
Esco di rado e parlo ancora meno ‎‎(CD (ремастований)) Clan Celentano Італія 2012

Джерела[ред.ред. код]

  1. http://www.allmusic.com/album/r526000
  2. «Adriano Celentano - "Esco Di Rado E Parlo Ancora Meno" album review». Guitar Tabs Explorer (англійською). Архів оригіналу за 2012-06-18. Процитовано 2012-05-06. 
  3. «Adriano Celentano: История». ultra-music.com. пресс-релиз. 31-01-2006. Процитовано 15 лютого 2015.  (рос.)
  4. «Adriano Celentano ‎– Esco Di Rado E Parlo Ancora Meno». discogs.com. 31-01-2006. Процитовано 28 лютого 2015.  (англ.)
  5. «Ликбез: Челентано». archives.colta.ru. Андрій Бухарін. 22-01-2013. Процитовано 25 лютого 2015.  (рос.)
  6. «Мир? Возможно, его может спасти только музыка». celentano.ru. 14 листопада 2002. Процитовано 28 лютого 2015.  (рос.)
  7. «Celentano, volano gli ascolti Oltre 10 milioni davanti al video». repubblica.it. 27 квітня 2001. Процитовано 28 лютого 2015.  (італ.)
  8. «Adriano Celentano». musicaitaliana.ru. Процитовано 28 лютого 2015.  (італ.)

Посилання[ред.ред. код]