Esco di rado e parlo ancora meno

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Esco di rado e parlo ancora meno
Обкладинка альбому «Esco di rado e parlo ancora meno» (Адріано Челентано, 2000)
Студійний альбом Адріано Челентано
Дата випуску 10 листопада 2000
Записаний 19992000, Мілан, Італія
Жанр поп-рок
Тривалість 96 хв
Лейбл Clan Celentano
Продюсери Адріано Челентано
Клаудія Морі
Країна Італія Італія
Професійні огляди
Хронологія Адріано Челентано
Io non so parlar d'amore
(1999)
Esco di rado e parlo ancora meno
(2000)
Per sempre
(2002)

Esco di rado e parlo ancora meno (укр. «Виходжу рідко, а кажу ще рідше») — студійний альбом італійського співака Адріано Челентано, який було випущено 10 листопада 2000 року, під лейблом «Clan Celentano». Другий альбом створений разом з композитором Джанні Белла та поетом Моголом


Опис[ред.ред. код]

10 листопада 2000 — прем'єра альбому «Esco di rado e parlo ancora meno», що вийшов накладом 1.800.000 копій і став платиновим попри те, що попередній «Io non so parlar d'amore» все ще входив до «Топ-10» найбільш продаваних альбомів Італії, у зв'язку з цим 2001 року диск був номінований на премію «Italian Music Awards».

Продовження співпраці з композиторами — Моголом і Беллою зробило альбом тематично аналогічним попередньому, тобто на тему любові у стилі поп-рок, але з невеликим відступом у вигляді ритмів у стилі даунтемпо, євроденс і сальси. Бестселером стала перша половина альбому, що містила красиві любовні пісні, особливо у вигляді композицій «Per averti» та «Quello che non ti ho detto mai» і кліпів до них. Особливістю диску стали жорсткі філософські пісні — «Il figlio del dolore» (укр. «Син болю») у дуеті зі співачкою Надою, яка оповідала про сексуальне насильство під час війни і композиція «Io sono un uomo libero» (укр. «Я вільна людина») Івано Фосатті, у якій співак "декларував" про свою свободу і стриманість у бік політики, а ключова фраза «Виходжу рідко, а кажу ще рідше» послужила назвою альбому, сенс якої полягав у способі життя співака — в цей час Адріано рідко з'являвся і виступав на публіці більше віддаючи перевагу домашньому затишку.

У запис альбому зробив великий вклад американський гітарист — Майкл Томпсон, Челентано так це коментував у 2002 році під час випуску наступного альбома «Per sempre»:

Томпсон тепер мій близький друг. Це четвертий диск, який ми записали разом, починаючи з Arrivano gli uomini. Це був на спільний вибір з Клаудією і Фіо Дзанотті. З тих пір ми більше не розлучалися. У нього дивовижна манера грати. Найбільше враження він справив на мене після Esco di rado e parlo ancora meno. Коли ми закінчили альбом, він виїхав до США і не акомпанував в «Le stesse cose». Я йому тоді подзвонив і сказав, що пришлю йому пісню, яка складається тільки з трьох елементів: бас-гітара, ударні і мій голос. Я пояснив йому в загальних рисах ідею, надавши йому, однак, свободу вибору. "Відривайся" — сказав я йому, і він дійсно "відірвався" в серії аранжувань, які зробили цю пісню справжнім витвором мистецтва — Адріано Челентано

Заключний трек «Index» не є самостійною піснею, а являє собою попурі з деяких фрагментів попередніх композицій.

Телебачення[ред.ред. код]

26 квітня 2001 року на підтримку альбому виходить аналогічне попереднім телепроектам — музично-соціальне телешоу «125 milioni di caz..te», що в пом'якшеному перекладі означало «125 мільйонів різної маячні». Передача в чотирьох серіях у середньому збирала аудиторію в 10 мільйонів глядачів з рейтингом переглядів в 42% у прайм-тайм на центральному каналі Rai Uno.

Слідуючи сформованої телетрадиції співведучою Челентано була запрошена актриса Азія Ардженто і гості: Браян Адамс, Енцо Яннначчі, Антоніо Албанезе, Джуліано Ферарра, Фіорело, Джорджо Ґабер, Джорджо Панаріелло, гурт «Lunapop», Shaggy, Кармен Консолі, Giorgia, Марко Мазіні і Даріо Фодраматург, лауреат нобелівської премії.

Завдяки рекордному бюджету у 23 мільярди лір, була створена багато декорована студія, з розміщенням оркестру, технічним персоналом у 150 осіб, яка символізувала Америку — джерело рок-н-ролу, з бензоколонкою на Дикому Заході і стару післявоєнну Італію з міланською вулицею, що простягнулася вздовж каналу, подібно до тієї на якій пройшло дитинство Адріано.

Адріано Челентано на телепередачі «La situazione di mia sorella non e buona» з Джанні Белла і Джуліо Моголом.
З 1999 по 2007 рік відбулася особливо успішна співпраця Челентано з композитором Джанні Белла (у центрі) і поетом Джуліо Моголом (праворуч), протягом якої записано п'ять платинових альбомів

Також в рамках телешоу, крім виконання пісень, транслювався детективно-сатиричний серіал «Інспектор Глюк» (італ. «L'ispettore Gluck»), написаний письменником Карло Лукареллі. Головний персонаж у виконанні Челентано опитував VIP-персон національного та міжнародного рівня, розслідуючи проблеми глобального потепління, атомних бомб, поширення ГМО, проституції та військових дій у Боснії і Ізраїлі — саме це визивало тривогу Адріано за людство і обурення тим, що всі ці події більшістю людей сприймаються як якась природна "маячня", це і вплинуло на назву передачі.

Сюжет саме цієї передачі Адріано вперше викликав гнів уряду очолюваного Сільвіо Берлусконі. Також не обійшлося без неприємних інцидентів — в одному з випусків, під час номера з Даріо Фо, Челентано невдало підстрибнув, впав і зламав ногу, але незважаючи на цей факт, шоу не було закрито, і йому довелося вести наступні серії з гіпсом на нозі.

Список композицій[ред.ред. код]

# Назва Автор(и) Тривалість
1. «Per averti» (Заради тебе) Джанні Белла, Могол 5:03
2. «Apri il cuore» (Відкрий серце) Джанні Белла, Розаріо Белла, Могол, Кеопе 5:19
3. «Lago rosso» (Червоне озеро) Джанні Белла, Могол 5:18
4. «Quello che non ti ho detto mai» (Те що я тобі так і не сказав) Джанні Белла, Могол 4:35
5. «Ti prenderò» (Я заволодію тобою) Джанні Белла, Могол 4:55
6. «Tir» (Вантажівка) Джанні Белла, Розаріо Белла, Могол 4:29
7. «Se tu mi tenti» (Коли ти спокушаєш мене) Джанні Белла, Могол 4:14
8. «Africa» (Африка) Джанні Белла, Розаріо Белла, Могол 4:36
9. «Io sono un uomo libero» (Я вільна людина) Івано Фоссаті 5:46
10. «Le stesse cose» (Все те саме) Карло Маццоні 5:43
11. «Il figlio del dolore» (Син болю) Адріано Челентано, Мауро Спіна 6:25
12. «Index»   Індекс 4:07


Чарти[ред.ред. код]

Італія (FIMI)
Тиждень 01 02 03 04 05 06 07 08 09 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30
Позиція
1
2
2
2
2
2
2
2
2
2
3
2
1
1
1
1
2
2
1
1
3
3
5
7
4
2
4
4
5
8
Італія (FIMI)
Тиждень 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 (RE) 55 56 57 (RE) 58 59 60 61 62(RE)
Позиція
10
7
8
8
7
8
7
8
11
8
4
9
12
16
16
29
18
14
23
25
43
41
50
35
43
48
38
36
41
43
50
44

Учасники запису[ред.ред. код]

  • Адріано Челентано (італ. Adriano Celentano) — вокал;
  • Морено Феррара (італ. Moreno Ferrara), Паола Фоллі (італ. Paola Folli) — бек-вокал;
  • Ансамбль «The Bulgarian Voices (Angelite)» — хор (доріжка 11);
  • Леле Мелотті (італ. Lele Melotti) — ударні;
  • П'єро Мікелатті (італ. Piero Michelatti) — бас;
  • Майкл Томпсон (англ. Michael Thompson) — гітара;
  • Фіо Занотті (італ. Fio Zanotti) — аранжування, клавішні.

Фірмові видання[ред.ред. код]

Назва Лейбл Країна Рік
Esco di rado e parlo ancora meno ‎(CD) Clan Celentano Europe 2000
Esco di rado e parlo ancora meno ‎(CD(діджипак)) Clan Celentano Італія 2000
Esco Di Rado (E Parlo Ancora Meno)(CD) United Music Artist Group 2002
Esco di rado e parlo ancora meno (CD) Sony Music Russia Росія 2002
Esco di rado e parlo ancora meno ‎(CD(ремастований)) Clan Celentano, Arnoldo Mondadori Editore Італія 2010
Esco di rado e parlo ancora meno ‎‎(CD(ремастований)) Clan Celentano Італія 2012


Примітки[ред.ред. код]

  1. http://www.allmusic.com/album/r526000
  2. «Adriano Celentano - "Esco Di Rado E Parlo Ancora Meno" album review». Guitar Tabs Explorer (англійською). Архів оригіналу за 2012-06-18. Процитовано 2012-05-06. 

Посилання[ред.ред. код]