Et tu, Brute?
«І ти, Бруте?» (лат. Et tu, Brute?) — відомий латинський вираз, який приписується Гаю Юлію Цезарю. «І ти, Бруте?» зазвичай кажуть близькій людині у разі зради, частіше з іронією.
В трагедії Шекспіра «Юлій Цезар» ця фраза — останні слова Цезаря, коли його друг Марк Юній Брут, учасник змови, вдарив імператора кинджалом.
«[Casca stabs Caesar in the neck. Caesar catches hold of his arm. He is then stabbed by several other Conspirators, and at last by Marcus Brutus.]
Caesar: Et tu, Brute?— Then fall, Caesar!
[Dies. The Senators and People retire in confusion.]»
За деякими джерелами речення виглядало інакше: «І ти, сину мій?» (лат. «Tu quoque, Brute, fili mihi?», грец. «καὶ σὺ τέκνον»). Існує версія, що слова є початком повної фрази «І ти, мій сину, смакуватимеш силу влади», що було натяком на можливу власну долю Брута, котрий насправді потім закінчив життя самогубством. Деякі автори стверджують, що Цезар загинув, не промовивши жодного слова.
[ред.] Дивіться також
 |
Цю сторінку необхідно дописати чи вдосконалити. Саме Ви можете допомогти проекту, зробивши це!. Це повідомлення варто замінити точнішим. |
