Et tu, Brute?

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вінченцо Камуччі. «Смерть Цезаря»

«І ти, Бруте?» (лат. Et tu, Brute?) — відомий латинський вираз, який приписується Гаю Юлію Цезарю. «І ти, Бруте?» зазвичай кажуть близькій людині у разі зради, частіше з іронією.

У трагедії Шекспіра «Юлій Цезар» ця фраза — останні слова Цезаря, коли його друг Марк Юній Брут, учасник змови, вдарив імператора кинджалом.

«[Casca stabs Caesar in the neck. Caesar catches hold of his arm. He is then stabbed by several other Conspirators, and at last by Marcus Brutus.]

  Caesar: Et tu, Brute?— Then fall, Caesar!

[Dies. The Senators and People retire in confusion.]»

За деякими джерелами[Які?] речення виглядало інакше: «І ти, сину мій?» (лат. «Tu quoque, Brute, fili mihi?», грец. «καὶ σὺ τέκνον»). Існує версія, що слова є початком повної фрази «І ти, мій сину, смакуватимеш силу влади», що було натяком на можливу власну долю Брута, котрий насправді потім закінчив життя самогубством. Деякі автори[Які?] стверджують, що Цезар загинув, не промовивши жодного слова.

Дивіться також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]


Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.