Eubrachyura

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Eubrachyura
Час існування: Bathonian-сучасність
Xantho poressa
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Підтип: Ракоподібні (Crustacea)
Клас: Вищі ракоподібні (Malacostraca)
Ряд: Десятиногі (Decapoda)
Підряд: Плеоцимати (Pleocyemata)
Інфраряд: Краби (Brachyura)
Sectio: Eubrachyura
de Saint Laurent, 1980
Підсекції [1]
Посилання
Вікісховище: Eubrachyura
Віківиди: Eubrachyura
EOL: 9052037
NCBI: 116704
Fossilworks: 129039

Eubrachyura — група десятиногих ракоподібних, що називається секцією.

Ця група розділена на дві підсекції, на підставі статевих отворів в обох статях. У підсекції Heterotremata отвори знаходяться на ногах у самців, на грудях у самиць, а в підсекції Thoracotremata отвори на грудях у обох статях. Це контрастує з ситуацією в інших раків, у яких статеві отвори завжди знаходяться на ногах. Heterotremata є більшою з двох груп, вона містить надродини Xanthoidea і Pilumnoidea і всі прісноводні краби (Gecarcinucoidea, Potamoidea)[2] Найдавніші скам'янілості Eubrachyura відомі з середньої Юри)[3]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Sammy De Grave, N. Dean Pentcheff, Shane T. Ahyong та ін. (2009). A classification of living and fossil genera of decapod crustaceans (PDF). Raffles Bulletin of Zoology. Suppl. 21: 1—109. Архів оригіналу (PDF) за 6 червня 2011. Процитовано 25 грудня 2012. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка)
  2. P. K. L. Ng, D. Guinot & P. J. F. Davie (2008). Systema Brachyurorum: Part I. An annotated checklist of extant Brachyuran crabs of the world (PDF). Raffles Bulletin of Zoology. 17: 1—286. Архів оригіналу (PDF) за 6 червня 2011. Процитовано 25 грудня 2012.
  3. Danièle Guinot, Antonio de Angeli & Alessandro Garassino (2007). Hebertides jurassica n. gen., n. sp. (Crustacea, Decapoda, Brachyura) from the Middle Jurassic (Bathonian) of Normandy (France). Atti della Società italiana di scienze naturali e del museo civico di storia naturale di Milano. 148 (2): 241—260.