Евцера вірменська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Eucera armeniaca)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Евцера вірменська
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Перетинчастокрилі (Hymenoptera)
Родина: Apidae
Рід: Eucera
Вид: Евцера вірменська
Eucera armeniaca
(Morawitz, 1878)
Посилання
Віківиди: Eucera armeniaca
EOL: 2755741
ITIS: 766126

Евцера вірменська або довговуса бджола вірменська (Eucera armeniaca) — вид комах з родини Apidae. Один із 95 видів голарктичного підроду Synhalonia широко поширеного у світі (за винятком Південної Америки, Південної Африки та Австралії) роду Eucera (213 видів). Один із 32 видів роду у фауні України. Запилювач багатьох видів рослин.

Морфологічні ознаки[ред. | ред. код]

Довжина тіла 14–16 мм. Самиця: тіло чорне без жовтого малюнка, апікальні частини тергумів та кінцеві членики лапок напівпрозорі, коричнево-червоні. Крила світлі. Голова зверху та більша частина грудей вкриті світло сірими або жовто-сірими волосками. 2–4 тергуми черевця майже повністю опушені короткими світлими волосками, апікальна частина 1 та серединна ділянка такої частини на 2 тергумі голі без опушення, так само як і дуже вузький вершинний край 3 тергуму. Самець: верхня губа, наличник та плями на мандибулах жовті. Як і у інших представників роду антени, дуже довгі, вузлуваті. Базальна частина 2 тергуму у більш рідких відстовбурчених волосках. Вершинні частини 2–4 тергумів жовто-коричневого кольору.

Поширення[ред. | ред. код]

Середземноморсько-середньоазійський степовий вид. Поширений локально на степових ділянках та степових схилах гір Кавказу, Туреччини, Балкан, Угорщини, Румунії, Росії. В Україні відомий із Криму.

Особливості біології[ред. | ред. код]

Генерація однорічна. Дорослі особини зустрічаються з кінця травня до кінця липня. Антофіл. Відвідує квітки із родин Malvaceae, Lamiaceae, Asteraceae. Гніздування не відоме. Інші досліджені види роду Eucera викопують гнізда у землі, де будують вертикально орієнтовані комірки, куди запасають пилковонектарний корм рідкої консистенції, на який відкладається одне яйце.

Загрози та охорона[ред. | ред. код]

Зникає внаслідок скорочення площ цілинних степових ділянок; випасання, особливо кіз та овець.

Охороняється в Опукському ПЗ. Необхідно створити заказники в інших місцях мешкання виду.

Посилання[ред. | ред. код]