Airbus Helicopters

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Eurocopter)
Перейти до: навігація, пошук
Eurocopter
Тип Дочірня компанія
Гасло «Thinking without limits» (Мислення без кордонів)
Заснування 1992
Штаб-квартира Франція Франція, Мариньян
Галузь вертольотобудування
Продукція цивільні та військові вертольоти
Валовий дохід 6,3 мільярди (2013)
Співробітники 17 600 працівників
Холдингова компанія EADS
Дочірні компанії American Eurocopter
Helibras
Eurocopter Canada
Сайт www.eurocopter.com

Airbus Helicopters (раніше Eurocopter Group) — провідна компанія-виробник вертольотів у світі. Дочірня компанія концерну Airbus Group. Головний офіс компанії розташований на території аеропорту Марсель Прованс в Мариньяні поблизу міста Марсель у Франції.[1] Основні виробничі потужності компанії розташовані в Мариньяні. Філія Eurocopter Deutschland GmbH розташована в Донауверті, Німеччина; Eurocopter España розташована в Альбасете, Іспанія. Компанія також має дочірні компанії-представництва в усьому світі, зокрема, в США, де заводи виготовляють продукцію для американського ринку, в тому числі вертоліт UH-72A Lakota та у Австралії, де вони виготовляють австралійський варіант вертольотів Tiger та NH90.

У 2001 році доля Eurocopter становила 40% на світовому ринку, та 30% на ринку США. Доля ринку цивільних та відомчих машин становить 52%[2], що суттєво віддаляє компанію від головних її конкурентів Bell, Agusta, Boeing, Sikorsky. Оборот компанії становив у 2005 році 3,5 млрд євро[3], у 2006 році — 3,8 млрд євро[2], у 2010 році зріс до 4,8 млрд євро.

Група Eurocopter є на 100% дочірньою компанією концерну EADS. З 31 жовтня 2006 року очолює компанію Лутц Бертлінг (нім. Lutz Bertling), колишній директор державних програм Eurocopter.

Історія[ред.ред. код]

Історія компанії бере свій початок одразу після Другої світової війни, коли було розгорнуто багато дослідницьких програм в галузі вертольотобудування. Конструкторське бюро SNCASE, займалось розробкою серії SE 3000 і першого Alouette; КБ SNCASO, створило перший успішний проект Djinn, який використовував реактивну турбіну виробництва Turbomeca. Однак лише Alouette II, що почав виготовлятися у 1956 році став по суті революційною моделлю, яка заклала основи вертольотобудування у світі. Після цих розробок, SNCASE та SNCASO об'єднались у 1957 році і утворили Sud Aviation.

Sud Aviation надалі прагнула розширити свій асортимент, зосереджуючи додаткову увагу на розробці бойових та важких транспортних вертольотів. Бойові призначались замінити собою американські Vertol H-21 та Sikorsky S-58, що виготовлялись за ліцензією, які використовувались під час війни в Алжирі. Важкі транспортні мали бути призначені для цивільного ринку, який вважався перспективним. Цей період був відмічений рядом технічних невдач при розробці Frelon та комерційного провалу наступника Super Frelon при співпраці із Sikorsky, в подальшому саме Sikorsky перейняв естафету в розробці важкого транспортного вертольоту. Sud Aviation же зосередилась на розширенні асортименту вертольотів середньої вантажопідйомності у тому числі Alouette III та Lama.

Упродовж 19601970 років спостерігалися високі темпи зростання на ринку військових вертольотів, особливо попит підсилився під час Війни у В'єтнамі. В цей період Sud Aviation розробляла два проекти:

У 1970 році Sud Aviation об'єдналась із Nord Aviation та SEREB і утворили компанію Société nationale industrielle aérospatiale (SNIAS). У 1978 році SNIAS змінила назву на Aérospatiale. Цей період ознаменувався суттєвим входженням компанії на ринок цивільного вертольотобудування, що стрімко розвивався. Компанія представляє одразу три моделі: Écureuil, Dauphin, Super Puma. Проте подальший розвиток компанії був пов'язаний з багатьма труднощами. Спочатку було втрачено частину ринку в США, що завдало серйозної економічної шкоди, а потім, коли в кінці 1980-х років розпочався спад на світовому ринку цивільної авіації ситуація ще більше погіршилась.

Компанія реагувала на коливання ринку в галузі як цивільних так і військових вертольотів випускаючи військові варіанти Fennec, Panther, Cougar, які розроблялися в якості цивільних. Також спільно з німцями розробили Tigre. Ще одним проектом був франко-німецько-італо-голандський проект NH90.

У 1992 році Aérospatiale злились з німецьким партнером Daimler-Benz Aerospace AG (DASA) і утворили компанію Eurocopter. Місто Мариньян було обрано штаб-квартирою компанії. Тут працює більше шести тисяч працівників і компанія є найбільшим роботодавцем у регіоні Прованс-Альпи-Лазурний берег, створюючи понад двадцять тисяч пов'язаних із компанією робочих місць.

У 2000 році Eurocopter в результаті злиття з іншими компаніями стала дочірньою компанією новоствореного концерну EADS.

Сьогодні Eurocopter має сім основних заводів:

а також 24 дочірніх виробництва по усьому світу.

Станом на 2010 рік понад 10 500 вертольотів Eurocopter експлуатуються більше ніж 2 800 замовниками в 140 країнах світу.[4]

Продукція[ред.ред. код]

Eurocopter виробляв та виробляє упродовж своєї власної історії наступні моделі вертольотів (список не повний):

Примітка: Список включає в себе продукцію виготовлену компанією Eurocopter і не включає в себе продукції, що виготовлялась компаніями (зокрема Aérospatiale, Daimler-Benz Aerospace AG) до їх злиття.

Номенклатура назв вертольотів виготовлених виключно підрозділом Eurocopter має наступні характеристики, які можна прочитати в їх нумерації:

  • 100 для цивільних вертольотів, 600 військова версія
  • +10 тоннаж
  • +5 якщо використовується подвійна турбіна

Наприклад:

  • маркування цивільного вертольоту EC130 означає: 100 — цивільний; 30 — 3-тонний; +0 — одна турбіна
  • маркування цивільного вертольоту EC225 означає: 100 — цивільний; 120 — 12-тонний; +5 — дві турбіни
  • маркування військової версії вертольоту EC225 відповідно EC725 означає: 600 — військовий; 120 — 12-тонний; +5 — дві турбіни

Маркування виробника (зокрема дочірніх компаній) прописується в назві моделі перед нумерацією та пишеться без пробілу. Версії або додаткові імена пишуться після нумерації і через пробіл (наприклад: AS350 B2).

Основні виробники в класифікації:

Тоннаж:

  • H : Важкий
  • M : Середній
  • L : Легкий

Двигун (кількість турбін):

  • T : Турбіна
Цивільна версія Цивільна
номенклатура
Клас (тоннаж) Двигун Перший політ Військова версія Військова
номенклатура
NH90 - M 2 T 18/12/1995 NH90 Caïman -
EC120 Colibri EC120 L 1 T 09/06/1995 та сама та сама
EC135 EC135 L 2 T 15/12/1994 EC635 EC635
Tigre - M 2 T 27/04/1991 Tigre EC665
BK 117 BK117 L 2 T 13/06/1979 - -
EC145 EC145 L 2 T 12/06/1999 UH-72A Lakota -
EC175 EC175 M 2 T 04/12/2009 - -
Super Puma AS332
EC225
M 2 T 13/09/1978
11/2000
Cougar
Caracal
AS532
EC725
Dauphin 2 AS365
EC155
M 2 T 24/01/1975
17/06/1997
Panther AS565
-
Écureuil AS350 L 1 T 27/06/1974 Fennec AS550
AS355 L 2 T 28/09/1979 AS555
EC130 L 1 T 21/06/1999 EC130
Dauphin 1 SA360 M 2 T 02/06/1972 - -
Gazelle (*) SA341
SA342
L 1 T 07/04/1967
(SA 340)
та сама та сама
BO105 BO105 L 2 T 16/02/1967 та сама та сама
Puma (*) SA330 M 2 T 15/04/1965 та сама та сама
Super Frelon SA321 H 3 T 07/12/1962 та сама та сама
Alouette III SE3160
SA319
L 1 T 28/02/1959 та сама та сама
Lama SE3150 L 1 T 11/03/1958 та сама та сама
Alouette II SE3130
SE3180
L 1 T 12/03/1955 та сама та сама

(*) : у співпраці із Westland Helicopters (Великобританія)

Також компанією Eurocopter виготовлено вертоліт нового покоління X3 — вертоліт з двома впередтяговими ґвинтами, для збільшення швидкості польоту, та стандартним підйомним гвинтом для вертикального злету та приземлення.[5]

У таблицю також не включено розроблений спільно з Korea Aerospace Industries (KAI) вертоліт Surion — середній транспортний вертоліт.

Характерні особливості[ред.ред. код]

На відміну від інших виробників, тяговий ґвинт вертольотів виробництва компанії Eurocopter у Франції, обертається за часовою стрілкою (якщо дивитися зверху). Це створює додаткові зручності для пілота в управлінні вертольотом. За аналогічною принциповою схемою працюють вертольоти виготовлені у Росії. У вертольотів, виготовлених в Німеччині, наприклад, (EC135 та EC145 (чи BK117)) тяговий ґвинт обертається проти часової стрілки (якщо дивитися зверху).

Фенестрон, обтічний (рульовий гвинт), розроблений у 1960 році компанією Sud Aviation спільно з Aérospatiale, є ще однією особливістю частини вертольотів випущених Eurocopter. Він забезпечує:

  • більш високий рівень безпеки для наземного персоналу, лопаті фенестрону, закриті в кожух, вже не являють собою прямої загрози;
  • зниження витрат пального, через покращену аеродинаміку хвостової частини, та більшу легкість в управлінні;
  • зниження рівня шуму.

У 2010 році вертольоти Eurocopter намагаються зробити максимально тихими, наскільки це можливо, зокрема, було запропоновано новий тип лопатей, які у два-три рази менш шумні, ніж попередні покоління. Технологія, яка носить назву Blue Pulse у сполученні із іншою технологією Blue Edge, заключається у модифікації лопатей, що дозволяє значно знизити утворення завихрень, які і відповідають за сильний шум, створюваний вертольотами.[6]

Інновації[ред.ред. код]

Уже більше 50 років, компанія Eurocopter знаходиться в авангарді вертольотобудування. Маючи близько 2300 патентів у 2009 році вона подала ще 85 патентів. Eurocopter продовжує власну політику інновацій і її успіхи цілком очевидні: вертольоти Eurocopter літають швидше, далі, більш безпечно та більш комфортно з точки зору пасажира, при одночасному зниженні витрат пального, шуму та викидів. Ці переваги дозволили компанії стати світовим лідером в галузі виробництва вертольотів та дозволили встановити ряд рекордів.

Виклики, які стоять на шляху розвитку компанії сьогодні не тільки технічні, а і конкурентні, економічні та екологічні. Амбітною задачею перед компанією, стоїть розробка нового вертольоту, нової версії чи технології кожного року роботи.

У 2011 році на Паризькому авіасалоні, Eurocopter представив свою останню розробку X3, який поєднує у собі усі якості вертольоту та льотні характеристики літака, маючи крила і додаткові авіаційні двигуни.

Галерея продукції[ред.ред. код]

Цивільні[ред.ред. код]

Військові[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Пов'язані компанії[ред.ред. код]

Виробники вертольотів[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Marc-Daniel Seiffert, Apprentissages, stratégies et compétitivité sur la longue durée: L'étonnante histoire d'Eurocopter, Éditions L’Harmattan, Collection Recherches en Gestion, 2008 (ISBN 978-2-2960-4712-9) (фр.)
  • Patrice Gaubert, Luc Jérôme, Philippe Poulet, et Remy Michelin, Hélicoptères, la grande épopée des voilures tournantes françaises, Éd. Mission Spéciale Productions, 2008 (ISBN 978-2-9163-5728-7) (фр.)

Примітки[ред.ред. код]

  1. "Legal Notice and Disclaimer." Eurocopter. Retrieved on 8 December 2010. "[...]whose registered Office is located Aéroport International Marseille-Provence – 13725 Marignane Cedex - France" (англ.)
  2. а б Moisson de commandes pour Eurocopter (фр.)
  3. Prêt pour un transfert d’Eurocopter à Airbus (фр.)
  4. Eurocopter website (англ.)
  5. BBC News 'Eurocopter представляє новий вертоліт X3' (англ.)
  6. Nouvelles pales silencieuses grâce au partenariat Onera-Eurocopter - Прес-реліз компанії Onera (фр.)

Посилання[ред.ред. код]