FIA World Endurance Championship

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
FIA World Endurance Championship
Організатори
Компанія або організація ФІА
Загальні характеристики
Категорія LMP1, LMP2, LMGTE Pro, LMGTE Am
Країна, регіон Міжнародні
Перший сезон 2012
Кількість учасників
Команд 22
Актуальні чемпіони
Пілоти

LMP2:
Франція Ніколас Ларп'єр
Франція П'єр Тірієт
Бразилія Андре Неграо
LMGTE:
Данія Мікаель Крістінсен
Франція Кевін Естр
LMGTE Am:
Німеччина Йорг Бергмайстер
США Патрік Ліндсі

Норвегія Егідіо Перфетті
Команди

LMP1: Toyota Gazoo Racing
LMP2: Signatech Alpine Matmut

LMGTE Am: Team Project 1
Офіційні постачальники
Шини Michelin, Goodyear
Вебсайт [1]
Поточний чемпіонат

FIA World Endurance Championship (скорочено — FIA WEC) — міжнародний спортивний чемпіонат з автогонок на витривалість, організований Західним автомобільним клубом і санкціонований Міжнародною автомобільною федерацією. Чемпіонат став наступником Міжконтинентального кубка Ле-Мана, який проводився в 2010—2011 роках, і першим світовим чемпіонатом з автогонок на витривалість після скасування в 1992 році Чемпіонату світу серед спортивних автомобілів. Назва World Endurance Championship використовувалася ФІА в 1981—1985 роках.

Відмінною особливістю чемпіонату є його проведення відразу в чотирьох класах: двох класах спортпрототипів і двох класах автомобілів Gran Turismo. Чемпіонський титул розігрується серед заводських команд спортпрототипів і автомобілів Gran Turismo, а також їх гонщиків[1][2], серед інших команд і гонщиків розігруються кубки і трофеї[3].

Формат[ред. | ред. код]

Новий чемпіонат на витривалість утворено на основі Міжнародного Кубка Ле-Мана та Світового чемпіонату спортивних автомобілів (англ. World Sporstcar Championship)[4].

Чемпіонат світу з автогонок на витривалість у цілому успадкував формат Міжконтинентального кубка Ле-Мана. Він складається з восьми гонок, що проводяться по всьому світу, включаючи 24 години Ле-Мана, тривалістю не менше 4 годин[2]. Календар включає п'ять гонок в Європі, одну в Америці і дві в Азії[5], з можливим майбутнім розширенням[6]. Змагання проводяться в чотирьох класах автомобілів: двох класах спортпрототипів (LMP1 і LMP2) і двох класах автомобілів Gran Turismo (LMGTE Pro, де виступають тільки професійні гонщики, і LMGTE Am, де потрібна наявність в команді одного гонщика-аматора).

Розігруються наступні титули на підставі набраних в ході сезону очок:

  • чемпіонат в класі LMP1 в командному заліку;
  • чемпіонат в категорії спортпрототипів в особистому заліку;
  • чемпіонат світу в категорії Gran Turismo в особистому заліку і заліку автовиробників;
  • трофей в класі LMP2 в особистому та командному заліку;
  • трофей в класі LMGTE Am в особистому та командному заліку;

У чемпіонаті використовується система нарахування очок, аналогічна до інших гоночних серій під егідою FIA. Очки нараховуються за перші десять місць за схемою 25-18-15-12-10-8-6-4-2-1. За 11-е місце і нижче нараховується 0,5 очка, за перемогу в кваліфікації — 1 очко. Застосовуються коефіцієнти, які залежать від тривалості гонки. За результати, показані в гонці в Ле-Мані, очки нараховуються в подвійному (в суперсезоні 2018—2019 року — у півтора рази) розмірі[7].

Календар[ред. | ред. код]

Назва Траса
4 години Сільверстоуна Велика Британія Сільверстоун
6 годин Фудзі Японія Фудзі Спідвей
4 години Шанхаю КНР Шанхай
8 годин Бахрейну Бахрейн Бахрейн
6 годин Остіна США Траса Америк
1000 миль Себрінга США Себрінг
6 годин Спа-Франкоршам Бельгія Спа-Франкоршам
24 години Ле Мана Франція Сарта

Колиишні перегони[ред. | ред. код]

Назва Траса
12 годин Себрінга США Себрінг
6 годин Сан-Пауло Бразилія Інтерлагос
6 годин Нюрбургринга Німеччина Нюрбургринг
6 годин Мехіко Мексика Автодром імені братів Родрігес

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ 2012 FIA World Endurance Championship. web.archive.org. 6 червня 2011. Архів оригіналу за 6 червня 2011. Процитовано 1 березня 2020.
  2. ↑ а б World Motor Sport Council. web.archive.org. 6 червня 2011. Архів оригіналу за 6 червня 2011. Процитовано 1 березня 2020.
  3. ↑ Auto News - 24 Heures du Mans 2011 - The FIA World Endurance Championship is unveiled! - LeMans.org. web.archive.org. 16 червня 2011. Архів оригіналу за 16 червня 2011. Процитовано 1 березня 2020.
  4. ↑ Planetlemans.com | FIA announces World Endurance Championship. web.archive.org. 30 серпня 2011. Архів оригіналу за 18 жовтня 2011. Процитовано 1 березня 2020.
  5. ↑ Calendar | FIA World Endurance Championship. web.archive.org. 22 березня 2017. Архів оригіналу за 22 березня 2017. Процитовано 1 березня 2020.
  6. ↑ Le Mans Press Conference: 2012 and further | Planetlemans. web.archive.org. 24 вересня 2015. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 1 березня 2020.
  7. ↑ Points - FIA World Endurance Championship. www.fiawec.com. Архів оригіналу за 19 серпня 2021. Процитовано 1 березня 2020.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=FIA_World_Endurance_Championship&oldid=39520843