Fallacia accidentis

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Див. також: Логічна хиба

Fallacia accidentis — помилка внаслідок змішування суттєвого з випадковим, яка полягає в тому, що в ході обговорення чи аргументації звертається увага на характеристики, не важливі для предмету розмови, ігноруючи при цьому характеристики, які мають суттєве значення для обговорення.
Велике значення має вміння віднайти суть дискутованих питань і не втрачати її впродовж усієї дискусії, незважаючи на часті вимушені відхилення від головної теми (дигресії).

Приклад:
Один з товаришів скаржиться іншому: В мене сталося нещастя. Я так пильнував свого птаха! Щодня я виймав шибку з правого вікна і вставляв її до лівого, де її не було, або навпаки, а цей негідник все-таки утік. Як це могло статися? На що зажурений товариш відповів: Почекай, a що це був за птах?

Посилання[ред. | ред. код]

Философская энциклопедия:иностранные термины и выражения (рос.) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
SPRUYT Joke The Unity of Semantics and Ontology : Wyclif's Treatment of the fallacia accidentis, Vivarium,2008, vol. 46, no1, pp. 24-58 (article)
Sancti Thomae de Aquino De fallaciis (лат.) [Архівовано 2 травня 2012 у Wayback Machine.]
IL RETTO AMORE DELLA "MONARCHIA" DI DANTE E IL SOFISMA DELLA "FALLACIA ACCIDENTIS" DELLA CHIESA CATTOLICO-COSTANTINIANA. L'errore di procedura dello IOR (intervista a Gotti Tedeschi) e l'errore di Benedetto XVI, fin dalla sua prima enciclica (лат.)
Vladimir Filipović - Filozofijski rječnik (хрв.)