Fantasy & Science Fiction

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Fantasy & Science Fiction
Fsf2.jpg
Обкладинка другого номера журналу (1950 рік)
Тематика фантастика
Періодичність виходу 1 раз на 2 місяці
Скорочена назва F&SF
Мова англійська
Адреса редакції P.O. Box 3447, Hoboken, NJ 07030
Головний редактор Гордон Ван Гелдер
Засновник Вільям Бучер, Френсіс Мак-Комас
Видавець (країна) Spilogale, Inc. США США
Рік заснування: 1949
Обсяг 130 сторінок
Наклад ~ 17 000 примірників
Початкова ціна 7,50 USD за номер

Веб-сторінка: www.sfsite.com/fsf

Fantasy & Science Fiction — американський журнал, одне з найстаріших періодичних видань у жанрі фантастики з тих, що існують досі.

Історія[ред.ред. код]

У 1949 році критик і письменник Вільям Бучер разом з Френсісом Мак-Комасом запропонував видавництву Mystery House журнал «The Magazine of Fantasy». Журнал задумувався як видання «містерії» — фентезійних трилерів, жахів, детективів. Бучер і Мак-Комас носилися з цією ідеєю чотири роки, оббиваючи пороги видавців, поки їм не посміхнулася удача. Перший номер журналу, який побачив світ у жовтні 1949-го, вийшов 70-тисячним тиражем. І буквально відразу ж Бучер прийняв рішення різко змінити орієнтацію свого дітища, вже з другого номера розширивши тематику і помінявши назву на «The Magazine of Fantasy & Science Fiction». Трохи згодом шефство над журналом взяло видавництво Fantasy House — втім, обидва видавця були лише філіями більш великої фірми Lawrence Spivak's Mercury Press.

Опіка солідного видавця дозволила забезпечити пристойні гонорари, що допомогло з самого початку залучити відомих авторів — Теодора Старджона, Рея Бредбері, Деймона Найта, Кріса Невілла, Лайона Спрега де Кампа. З'являлися й талановиті новачки — наприклад, вже у третьому випуску дебютував Річард Матесон. У подальшому на сторінках журналу відзначилися майже всі знамениті англомовні фантасти. З 1952 року під патронажем журналу виходять антології повістей і оповідань, які побачили світ у цьому виданні. Значний внесок у популяризацію журналу вніс Вільям Бучер — його передмови відзначалися дотепностю, що приваблювало читачів не менше, ніж інша белетристика. Траплялися часи, коли тираж «F & SF» досягав 200 тисяч.

Спочатку журнал був типовим фантастичним журналом того часу, фактично альманахом художніх текстів. Втім, вже з другого номера Бучер і Мак-Комас відкрили рубрику «Рекомендовано до читання», де з чималою дотепністю висловлювалися з приводу новинок жанрового книжкового ринку. Потроху в журналі з'являлося все більше публіцистики. Мав успіх цикл нарисів про американський фендом, написаний у середині 1950-х майстром жахів Робертом Блохом. З 1958 по 1992 рік у журналі регулярно з'являлися науково-популярні огляди Айзека Азімова — останній був надиктований великим фантастом всього за два місяці до смерті. Справу Азімова з популяризації науки продовжили Теодор Томас, Грегорі Бенфорд і Пет Мерфі. Книжкові огляди писали Альфред Бестер, Деймон Найт, Ейв Девідсон, Джеймс Бліш, Джон Клют, нині це роблять Чарльз де Лінт, Орсон Скотт Кард, Елізабет Хенд. До 1973 року спеціальну гумористичну рубрику вів Реджинальд Бретнор, зараз цим займається Пол Ді Філіппо. Публікуються огляди фантастичного кіно — серед критиків виділяються Харлан Еллісон і Люціус Шепард. Вже багато років жоден номер журналу не обходиться без інтерв'ю з письменниками, режисерами, художниками, редакторами. Є спеціальна колонка «Це цікаво», у якій відомі фантасти складають різні кумедні класифікації і списки.

Редакційна політика журналу протягом усього існування видання, спиралася переважно на повісті й оповідання. Журнал отримав популярність завдяки наближенню видання до існуючих в той час стандартів американських літературних журналів, які різко відрізнялися від науково-фантастичних видань: змінений формат, елегантніші тексти, а також відмова від внутрішніх ілюстрацій. У журналі, поряд з авторами-фантастами, публікувалися і легкі гумористичні розповіді таких відомих авторів як: Роберт Грейвз (Robert Graves), Ерік Лінклейтер (Eric Linklater), Роберт Натан (Robert Nathan), Роберт Луїс Стівенсон (Robert Louis Stevenson), Джеймс Турбер (James Thurber), Оскар Уайльд (Oscar Wilde), Пелем Ґренвіль Вудхауз (P. G. Wodehouse).

Дуже нечисленні романи (а також серії) публікувалися в цьому виданні у вельми урізаному вигляді, як, наприклад «Дарую вам свято» Уорда Мура (Ward Moore), "Пустунка Луна " Альгіса Бадріса (Algis Budrys) та «Зоряна піхота» Роберта Хайнлайна (Robert A. Heinlein). Саме тут з'явилися такі цикли, як «Люди» (People) Зенни Хендерсон (Zenna Henderson), «Джон — менестрель» (John the Ballad Singer) Менлі Уайда Уеллмана (Manly Wade Wellman), «Патруль часу» (Time Patrol) Пола Андерсона (Poul Anderson), «Тато Шіммелхорн» (Papa Schimmelhorn) Реджинальда Бретнора (Reginald Bretnor).

Починаючи з 1962 року журнал почав практикувати спеціальні випуски, повністю присвячені якому-небудь з відомих фантастів. Перший такий номер був присвячений Теодору Старджону (англ. Theodore Sturgeon) (вересень 1962). Потім були номери присвячені Рею Бредбері (англ. Ray Bradbury) (травень 1963), Айзеку Азімову (англ. Isaac Asimov) (жовтень 1966), Фріцу Лейберу (англ. Fritz Leiber) (липень 1969), Полу Андерсону (англ. Poul Anderson) (квітень 1971), Джеймсу Блішу (англ. James Blish) (квітень 1972), Фредеріку Полу (англ. Frederik Pohl) вересень 1973, Роберту Сілвербергу (англ. Robert Silverberg) (квітень 1974), Харлану Еллісону (англ. Harlan Ellison) (липень 1977), Стівену Кінгу (англ. Stephen King) (грудень 1990) і т. д.

З часом видання змінювало не тільки свій зміст, але і формат. Будучи спочатку щоквартальним, вже у 1952 році «F & SF» став виходити щомісяця (з 2009-го з метою економії випускається раз на два місяці). А в жовтні 1987 року журнал отримав нинішню назву — «Fantasy & Science Fiction». Змінювалися і редактори, і видавець. Мак-Комас пішов у 1954-му, Бучер залишив пост чотири роки по тому. З червня 1997-го по сьогодні журнал очолює Гордон Ван Гелдер. З 2001 року «F & SF» випускає видавництво Spilogale, Inc.

Редактори[ред.ред. код]

  • Ентоні Бучер (англ. Anthony Boucher) і Дж. Френсіс Маккомас (англ. J. Francis McComas) — осінь 1949 — серпень 1954
  • Ентоні Бучер (англ. Anthony Boucher) — вересень 1954 — серпень 1958;
  • Роберт П. Майллз (англ. Robert P. Mills) — вересень 1958 — березень 1962;
  • Аврам Девідсон (англ. Avram Davidson) — квітень 1962 — листопад 1964;
  • Джозеф У. Ферман (англ. Joseph W. Ferman) — грудень 1964 — грудень 1965;
  • Едвард Л. Ферман (англ. Edward L. Ferman) — січень 1966 — червень 1991;
  • Крістін Кетрін Раш (англ. Kristine Kathryn Rusch) — липень 1991 — травень 1997;
  • Гордон Ван Гелдер (англ. Gordon Van Gelder) — з червня 1997.

Нагороди[ред.ред. код]

  • 1958 — «Хьюго» в категорії «найкращий журнал»;
  • 1959 — «Хьюго» в категорії «найкращий журнал»;
  • 1960 — «Хьюго» в категорії «найкращий журнал»;
  • 1963 — «Хьюго» в категорії «найкращий журнал»;
  • 1969 — «Хьюго» в категорії «найкращий журнал»;
  • 1970 — «Хьюго» в категорії «найкращий журнал»;
  • 1971 — «Хьюго» в категорії «найкращий журнал»;
  • 1972 — «Хьюго» в категорії «найкращий журнал»;
  • 1981 — «Хьюго» в категорії «найкращий редактор» — Едвард Л. Ферман (Edward L. Ferman);
  • 1982 — «Хьюго» в категорії «найкращий редактор» — Едвард Л. Ферман (Edward L. Ferman);
  • 1983 — «Хьюго» в категорії «найкращий редактор» — Едвард Л. Ферман (Edward L. Ferman);
  • 1994 — «Хьюго» в категорії «найкращий редактор» — Крістін Кетрін Раш (Kristine Kathryn Rusch)

Джерела[ред.ред. код]