Far Cry 2

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Far Cry 2

Far Cry 2 cover art.jpg

Розробник Ubisoft Montreal
Видавець Ubisoft
Частина серії Far Cry (серія ігор)
Попередня гра серії Far Cry
Дата випуску NA 21 жовтня 2008[2]
EU 24 жовтня 2008[2][3]

AUS 23 жовтня 2008[4]

Версія 1.03
Жанр Екшн, FPS, Sandbox
Вікові
рейтинги
BBFC: 18
ESRB: M
OFLC: MA15+[5]
PEGI: 16+[6]
USK: 18
Носії Blu-ray Disc, DVD, Steam завантаження[7]
Платформи Microsoft Windows, PlayStation 3, Xbox 360
Рушій гри Dunia (Proprietary) та Havok Physics
Режими гри Однокористувацька гра, багатокористувацька гра
Системні
вимоги
Див. нижче
Керування клавіатура / миша, геймпад
Роздільність 720p[8]

Far Cry 2 — багатоплатформова відеогра в жанрі шутера від першої особи, друга (не враховуючи аддонів і спін-оффів) гра з однойменної серії ігор.

Спочатку гра задумувалась, як платформова ексклюзивність для персональних комп'ютерів, але пізніше було оголошено, що одночасно з виходом версії для ПК, будуть випущені версії для ігрових приставок PlayStation 3 та Xbox 360. «Far Cry 2» розроблена для IBM PC-сумісних комп'ютерів (під керуванням операційних систем сімейства Microsoft Windows) та гральних консолей Xbox 360 та PlayStation 3.

Розробник гри — канадський підрозділ компанії «Ubisoft» — «Ubisoft Montreal». Офіційний видавець «Far Cry 2» — також компанія Ubisoft.

Передмова[ред.ред. код]

Вже кілька місяців, як у народу немає уряду. Пожежа громадянської війни, роздута порожніми обіцянками алмазного багатства і такою самою порожньою ідеологією, перетворила країну на попелище. Залишившись без засобів, через банкрутство своїх роботодавців, сотні іноземних найманців намагаються самостійно отримати вигоду з чужого нещастя. Місцеві воїни, в поспіху втечі покинуті своїми командирами, за допомогою зброї очищають землі від мирних жителів та їх місць проживання. З цього хаосу народилися два угруповання: Об'єднаний Фронт Визволення та Праці (ОФВП) і Союз Народного Опору (СНО). Спорядивши банди вуличної шпани, за порадою хитрих найманців, угруповання кілька місяців борються один з одним. Цивільні, які не встигли втекти, тепер ховаються в укриттях, в жаху сподіваючись на порятунок. Угруповання отримали неймовірну кількість зброї та боєприпасів, раніше стримуваних ембарго Африканського союзу. Подібний достаток зброї для обох сторін виходить від легенди незаконної торгівлі — загадкового чоловіка на прізвисько Шакал. Ваше завдання просте — знайти й ліквідувати Шакала.

Сюжет гри[ред.ред. код]

Головний герой, найманець чи співробітник невідомої організації або спецслужби, прибуває в невідому африканську країну з метою ліквідації торговця зброєю, відомого під псевдонімом Шакал. Головний герой їде з аеропорту в готель міста Пала, по дорозі оглядаючи околиці з автомобіля і слухаючи розповідь таксиста про ситуацію в країні, що знаходиться в стані безперервної громадянської війни. Після прибуття в місто, головний герой виявляє у себе симптоми хвороби й втрачає свідомість в таксі.

Прийшовши до тями, головний герой виявляє себе лежачим на ліжку в готелі без сил ворухнутись. Він відчуває лихоманку і періодично в нього відбуваються напади кашлю. В кутку кімнати головний герой бачить озброєного пістолетом і мачете людину європейської зовнішності (саме це і є Шакал), який риється в його речах та читає його щоденник. Людина вимовляє монолог, з якого випливає, що головний герой хворий на малярію та зауважує, що йому потрібна інша робота, залишаючи головному героєві мачете (встромивши його перед головою героя зі словами: «Це я вирішую, кому жити, а кому вмирати. Я.», при цьому кидаючи пістолет на комод поруч з гравцем і виходить з кімнати. Потім, головний герой втрачає свідомість, і опам'ятовується вже вранці. В цей момент за стіною чується безладна стрілянина — в місті почалися збройні зіткнення ОФВП (Об'єднаний Фронт Визволителів Праці) і СНО (Союз Народного Опору). Вибух за вікном скидає головного героя з ліжка, потім він підбирає пістолет і мачете та отримує перше сюжетне завдання — вибратися з міста …

Втекти головному герою не вдається і він втрачає свідомість (можливо, від поранень, а якщо гравець зможе дійти до межі міста, то від нападу малярії), після цього він приходить до тями в одному з тимчасових штабів (ОФВП або СНО — це вже залежить від гравця (яких людей вб'є і в яку частину міста побіжить). Опісля, головний герой згодом виконує різні завдання обох угруповань, намагаючись пробитися до їх лідерів й через них дістатись до Шакала, роз'їжджаючи по країні, купуючи зброю і спорядження (до речі, валюта тут — алмази). Присутні багато квестів для інших найманців (по мірі їх виконання, вони стають друзями головного героя), а також завдання з добування таблеток від малярії.

До кінця гри головний герой проходить через кошмар нескінченної різанини, безрозсудної жадібності й зрадництва, втрачає друзів-найманців, вбиває змінюючих один одного лідерів двох угрупувань, безладно ріжучи один одного в боротьбі за владу та нарешті зустрічається з Шакалом. Той пояснює, що це пекло, яке твориться в Африці, до якої нікому з «цивілізованих» немає діла, — як хвороба, єдині доступні ліки від якої, — винищення всіх заражених. Шакал направив у цю країну потоки зброї з колишніх гарячих точок, для того, щоб у виниклому хаосі вивести з осередку зарази тих людей, які ще залишилися людьми — нехай ті, хто намагаються нажитися на чужому горі, ріжуть один одного, а не тих, хто ні в чому не винен. Тисячі біженців, переслідувані головорізами СНО і ОФВП, що намагаються перешкодити їх втечі, вже зібралися біля кордону. Але прикордонники з іншого боку вимагають величезний хабар алмазами за прохід, а один місцевий наркоторговець, отримавши приготований Шакалом «дипломат» алмазів, збирається втекти з ними з країни на вертольоті. Шакал просить головного героя допомогти. У випадку, якщо у головного героя залишилися в живих друзі — найманці, для яких він завершив всі квести, його чекає найстрашніше — зрада. Найманці, повбивавши охорону наркоторговця, спробують зрадити й свого «друга», який не раз рятував їм життя, — вбити його й бігти з самі алмазами. У фіналі пропонуються дві кінцівки: піднятись на вершину гори з акумулятором від автомобіля, щоб «підрубавши» дроти від вибухівки до клем, підірвати ящик динаміту та влаштувати обвал, перекривши шлях переслідувачам, або ж віднести кейс з алмазами прикордонникам, щоб вони пропустили людей, а потім застрелитися. Вся зараза повинна бути знищена, в тому числі Шакал і головний герой.

Результат — в країні так і не встановилося єдиної влади, але звідти втекли мільйони мирних жителів. Всі міжнародні благодійні організації з подивом відзначали вкрай мале число жертв серед біженців. Правдивий репортаж самовідданого місцевого журналіста про цю війну та її справжніх героїв, не зацікавив жодне ЗМІ. Тіло легендарного Шакала офіційно так і не знайшли.

Персонажі[ред.ред. код]

  • Шакал — справжнє ім'я невідоме. Торговець зброєю з США, на рахунку якого безліч злочинів — від піратства до порушення ембарго ООН на ввезення зброї. Шакал роками переховується від влади, ставши фігурою майже міфічної властивості для покупців уживаного військового спорядження.
  • Рубен Олувагембі — журналіст, колись висланий з рідної Нігерії, нині працює військовим кореспондентом на велике британське агентство новин. Зі штабу в Йоганнесбурзі Олувагембі виїжджав на кожен великий конфлікт на африканському континенті, всіх випадків, які траплялись за останні 5 років. Висвітлюючи події громадянської війни, він вперше почув про Шакала. Писав оповідання про Шакала і розруху в країні, просить гравця допомогти йому знайти плівки його розмови з Шакалом, які в нього забрали солдати і які дуже допоможуть його розповіді. В кінці він єдиний з героїв (хоча його можна співвіднести до другорядних) виживає й фотографує 30.000 людей, що залишають країну.
  • Адді Мбантуве — безжалісна та владна людина, колись очолював заборонену Партію самобутності, нині — вождь ОФВП. Зібрав навколо себе звільнених солдатів, повстанців та колишніх найманців агентства «Бастіон», утворивши велике угруповання, яким сам керує з Порт — Селао. В одному із записів Шакал говорив, що Адді, щоб провезти товар Шакала, використовував своїх людей, точніше їх тіла.)
  • Майор Олівер Тамбосса — колишній армійський чин, згуртував розрізнені залишки армії та відновив дисципліну за допомогою висунутих на посади головорізів. СНО під його керівництвом став сильним гравцем, що зацікавив іноземних найманців. Його штаб знаходиться в колишньому офісі газети «Стандарт».
  • Доктор Леон Гакумба — доктор Гакумба, представник Мбантуве в окрузі Лебоа — Сако, прославився як політик — демагог ще до того, як приєднався до ОФВП.
  • Проспер Куассі — ватажок вуличної банди в Пале, член СНО. Горить величезною ненавистю до ОФВП.

Розробка[ред.ред. код]

Системні вимоги[9]
Мінімальні Рекомендовані
Microsoft Windows
Операційна система Windows XP із Service Pack 2 чи Windows Vista
Центральний процесор Intel Pentium 4 3.2 GHz, Intel Pentium D 805 чи AMD Athlon 64 3500+ Intel Core 2 Duo чи AMD Athlon 64 X2 5200+, AMD Phenom
Обсяг оперативної пам'яті 1 GB RAM 2 GB RAM
Обсяг вінчестеру НЖМД 6 GB вільного місця на HDD
Графічний процесор NVIDIA GeForce 6800 256 MB чи ATi Radeon X1650 256 MB NVIDIA GeForce 8600 GTS 512 MB чи ATI Radeon X1900 512 MB

Історія[ред.ред. код]

Far Cry 2 була презентована головою Ubisoft 19 липня 2007 року в Парижі[10]. Ubisoft повідомила що гра вже перебуває в розробці, яку веде команда із Ubisoft Montreal, і буде видана 23 жовтня 2008 року.

Відгуки[ред.ред. код]

Огляди
Іноземні
Оглядач Оцінка
1UP.com B+ [11]
Eurogamer 8/10[12]
Game Informer 8/10
GamePro 5/5[13]
GameSpot 8.5/10[14]
GameSpy 3.5/5 starsStar full.svgStar full.svgStar half.svgStar empty.svg[15]
IGN PS3/X360: 8.8/10[16] PC: 8.9/10[17]
PC Gamer UK 94%[18]
PC PowerPlay 10/10[19]
X-Play 4/5[20]
Українські
Оглядач Оцінка
Домашний ПК 4/5[21]
Агрегатори
Агрегатор Бал
Metacritic PC:86% (30 оглядів)[22]

X360:85% (71 огляд)[23]

PS3:85% (46 оглядів)[24]
Game Rankings X360: 85% (65 оглядів)[25]

PC: 85% (35 оглядів)[26]

PS3: 85% (46 оглядів)[27]

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Far Cry 2 Soundtrack Preview by Nimrod Productions Director and Composer Marc Canham» (English). Music 4 Games. 2008-08-13. Процитовано 2008-10-05. 
  2. а б Thorsen, Tor (5 вересня 2008). «Far Cry 2 howling October 21» (English). GameSpot. Процитовано 2008-09-06. 
  3. «Official Release Date & Map Editor Info» (English). Ubisoft. 2008-09-05. Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2008-09-06. 
  4. Thorsen, Tor (2008-10-23). «Ubisoft announces Far Cry 2 Release Date» (English). XBoxWorld Australia. Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2008-10-23. 
  5. «Office of Film and Literature Classification». OFLC. 2008-11-09. 
  6. «Pan European Game Information». PEGI. 2008-11-09. Архів оригіналу за 2013-06-27. 
  7. «Far Cry 2 on Steam». Steam. Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2008-10-25. 
  8. «Far Cry 2: 720p, but no 60 frames a second» (English). VideoGaming247. 2008-10-06. Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2008-10-07. 
  9. «FC2 PC Specs Revealed!». Ubisoft. 2008-08-07. Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2008-09-06. 
  10. «Ubisoft announces Far Cry 2». Ubisoft. 2007-07-19. Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2008-09-06. 
  11. Nguyen, Thierry (2008-10-21). «Far Cry 2 Review — 1UP». 1UP. Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2008-10-24. 
  12. Donlan, Christian (2008-10-21). «Far Cry 2 Review — EuroGamer». EuroGamer. с. 3. Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2008-10-24. 
  13. Cabral, Matt (2008-10-27). «Review: Far Cry 2 (360)». Gamepro. IDG Entertainment. Архів оригіналу за 2013-06-27. 
  14. McInnis, Shaun (2008-10-21). «Far Cry 2 Review — GameSpot». GameSpot. с. 2. Процитовано 2008-10-24. 
  15. Kosak, Dave (2008-10-21). «Far Cry 2 Review — GameSpy». GameSpy. с. 3. Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2008-10-24. 
  16. Onyett, Charles (2008-10-21). «Far Cry 2 Review — IGN». IGN. Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2008-10-24. 
  17. Onyett, Charles (2008-10-21). «Far Cry 2 Review (PC) — IGN». IGN. с. 3. Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2008-10-24. 
  18. Edwards, Tim (November 2008), «Far Cry 2», PC Gamer UK 
  19. PC PowerPlay (December 2008). «PC Powerplay #158 Synopsis». PC PowerPlay.  Текст «Citation» проігноровано (довідка)
  20. Paul Semel. «X-Play: Far Cry 2 Review». g4tv.com. Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2008-11-07. 
  21. Олег Данилов Far Cry 2 // Домашний ПК. — (№ 12 (120), декабрь 2008) С. 112—113.
  22. «Far Cry 2 (PC) Review — MetaCritic». MetaCritic. Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2008-10-06. 
  23. «Far Cry 2 Review (Xbox 360) — MetaCritic». MetaCritic. Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2008-10-24. 
  24. «Far Cry 2 Review (PlayStation 3) — MetaCritic». MetaCritic. Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2008-10-24. 
  25. «Far Cry 2 Review (Xbox 360) — GameRankings». Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2008-10-24. 
  26. «Far Cry 2 Review (PC) — GameRankings». GameRankings. Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2008-10-24. 
  27. «Far Cry 2 Review (PS3) — GameRankings». GameRankings. Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2008-10-24.