Far Cry 2

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Far Cry 2

Far Cry 2 cover art.jpg

Розробник Ubisoft Montreal
Видавець Ubisoft
Частина серії Far Cry (серія ігор)
Попередня гра серії Far Cry
Дата випуску США 21 жовтня 2008
Європейський Союз 24 жовтня 2008
Версія 1.03
Жанр Екшн, FPS, Sandbox
Вікові
рейтинги
BBFC: 18
ESRB: M
OFLC: MA15+[2]
PEGI: 16+[3]
USK: 18
Носії Blu-ray Disc, DVD, Steam завантаження[4]
Платформи Microsoft Windows, PlayStation 3, Xbox 360
Рушій гри Dunia (Proprietary) та Havok Physics
Режими гри Однокористувацька гра, багатокористувацька гра
Системні
вимоги
Див. нижче
Керування клавіатура / миша, геймпад
Роздільність 720p[5]

Far Cry 2 — багатоплатформова відеогра в жанрі шутера від першої особи, друга (не враховуючи аддонів і спін-оффів) гра з однойменної серії ігор.

Спочатку гра задумувалась, як платформова ексклюзивність для персональних комп'ютерів, але пізніше було оголошено, що одночасно з виходом версії для ПК, будуть випущені версії для ігрових приставок PlayStation 3 та Xbox 360. «Far Cry 2» розроблена для IBM PC-сумісних комп'ютерів (під керуванням операційних систем сімейства Microsoft Windows) та гральних консолей Xbox 360 та PlayStation 3.

Розробник гри — канадський підрозділ компанії «Ubisoft» — «Ubisoft Montreal». Офіційний видавець «Far Cry 2» — також компанія Ubisoft.

Передмова[ред.ред. код]

Вже кілька місяців, як у народу немає уряду. Пожежа громадянської війни, роздута порожніми обіцянками алмазного багатства і такою самою порожньою ідеологією, перетворила країну на попелище. Залишившись без засобів, через банкрутство своїх роботодавців, сотні іноземних найманців намагаються самостійно отримати вигоду з чужого нещастя. Місцеві воїни, в поспіху втечі покинуті своїми командирами, за допомогою зброї очищають землі від мирних жителів та їх місць проживання. З цього хаосу народилися два угруповання: Об'єднаний Фронт Визволення та Праці (ОФВП) і Союз Народного Опору (СНО). Спорядивши банди вуличної шпани, за порадою хитрих найманців, угруповання кілька місяців борються один з одним. Цивільні, які не встигли втекти, тепер ховаються в укриттях, в жаху сподіваючись на порятунок. Угруповання отримали неймовірну кількість зброї та боєприпасів, раніше стримуваних ембарго Африканського союзу. Подібний достаток зброї для обох сторін виходить від легенди незаконної торгівлі — загадкового чоловіка на прізвисько Шакал. Ваше завдання просте — знайти й ліквідувати Шакала.

Сюжет гри[ред.ред. код]

Головний герой, найманець чи співробітник невідомої організації або спецслужби, прибуває в невідому африканську країну з метою ліквідації торговця зброєю, відомого під псевдонімом Шакал. Головний герой їде з аеропорту в готель міста Пала, по дорозі оглядаючи околиці з автомобіля і слухаючи розповідь таксиста про ситуацію в країні, що знаходиться в стані безперервної громадянської війни. Після прибуття в місто, головний герой виявляє у себе симптоми хвороби й втрачає свідомість в таксі.

Прийшовши до тями, головний герой виявляє себе лежачим на ліжку в готелі без сил ворухнутись. Він відчуває лихоманку і періодично в нього відбуваються напади кашлю. В кутку кімнати головний герой бачить озброєного пістолетом і мачете людину європейської зовнішності (саме це і є Шакал), який риється в його речах та читає його щоденник. Людина вимовляє монолог, з якого випливає, що головний герой хворий на малярію та зауважує, що йому потрібна інша робота, залишаючи головному героєві мачете (встромивши його перед головою героя зі словами: «Це я вирішую, кому жити, а кому вмирати. Я.», при цьому кидаючи пістолет на комод поруч з гравцем і виходить з кімнати. Потім, головний герой втрачає свідомість, і опам'ятовується вже вранці. В цей момент за стіною чується безладна стрілянина — в місті почалися збройні зіткнення ОФВП (Об'єднаний Фронт Визволителів Праці) і СНО (Союз Народного Опору). Вибух за вікном скидає головного героя з ліжка, потім він підбирає пістолет і мачете та отримує перше сюжетне завдання — вибратися з міста …

Втекти головному герою не вдається і він втрачає свідомість (можливо, від поранень, а якщо гравець зможе дійти до межі міста, то від нападу малярії), після цього він приходить до тями в одному з тимчасових штабів (ОФВП або СНО — це вже залежить від гравця (яких людей вб'є і в яку частину міста побіжить). Опісля, головний герой згодом виконує різні завдання обох угруповань, намагаючись пробитися до їх лідерів й через них дістатись до Шакала, роз'їжджаючи по країні, купуючи зброю і спорядження (до речі, валюта тут — алмази). Присутні багато квестів для інших найманців (по мірі їх виконання, вони стають друзями головного героя), а також завдання з добування таблеток від малярії.

До кінця гри головний герой проходить через кошмар нескінченної різанини, безрозсудної жадібності й зрадництва, втрачає друзів-найманців, вбиває змінюючих один одного лідерів двох угрупувань, безладно ріжучи один одного в боротьбі за владу та нарешті зустрічається з Шакалом. Той пояснює, що це пекло, яке твориться в Африці, до якої нікому з «цивілізованих» немає діла, — як хвороба, єдині доступні ліки від якої, — винищення всіх заражених. Шакал направив у цю країну потоки зброї з колишніх гарячих точок, для того, щоб у виниклому хаосі вивести з осередку зарази тих людей, які ще залишилися людьми — нехай ті, хто намагаються нажитися на чужому горі, ріжуть один одного, а не тих, хто ні в чому не винен. Тисячі біженців, переслідувані головорізами СНО і ОФВП, що намагаються перешкодити їх втечі, вже зібралися біля кордону. Але прикордонники з іншого боку вимагають величезний хабар алмазами за прохід, а один місцевий наркоторговець, отримавши приготований Шакалом «дипломат» алмазів, збирається втекти з ними з країни на вертольоті. Шакал просить головного героя допомогти. У випадку, якщо у головного героя залишилися в живих друзі — найманці, для яких він завершив всі квести, його чекає найстрашніше — зрада. Найманці, повбивавши охорону наркоторговця, спробують зрадити й свого «друга», який не раз рятував їм життя, — вбити його й бігти з самі алмазами. У фіналі пропонуються дві кінцівки: піднятись на вершину гори з акумулятором від автомобіля, щоб «підрубавши» дроти від вибухівки до клем, підірвати ящик динаміту та влаштувати обвал, перекривши шлях переслідувачам, або ж віднести кейс з алмазами прикордонникам, щоб вони пропустили людей, а потім застрелитися. Вся зараза повинна бути знищена, в тому числі Шакал і головний герой.

Результат — в країні так і не встановилося єдиної влади, але звідти втекли мільйони мирних жителів. Всі міжнародні благодійні організації з подивом відзначали вкрай мале число жертв серед біженців. Правдивий репортаж самовідданого місцевого журналіста про цю війну та її справжніх героїв, не зацікавив жодне ЗМІ. Тіло легендарного Шакала офіційно так і не знайшли.

Персонажі[ред.ред. код]

  • Шакал — справжнє ім'я невідоме. Торговець зброєю з США, на рахунку якого безліч злочинів — від піратства до порушення ембарго ООН на ввезення зброї. Шакал роками переховується від влади, ставши фігурою майже міфічної властивості для покупців уживаного військового спорядження.
  • Рубен Олувагембі — журналіст, колись висланий з рідної Нігерії, нині працює військовим кореспондентом на велике британське агентство новин. Зі штабу в Йоганнесбурзі Олувагембі виїжджав на кожен великий конфлікт на африканському континенті, всіх випадків, які траплялись за останні 5 років. Висвітлюючи події громадянської війни, він вперше почув про Шакала. Писав оповідання про Шакала і розруху в країні, просить гравця допомогти йому знайти плівки його розмови з Шакалом, які в нього забрали солдати і які дуже допоможуть його розповіді. В кінці він єдиний з героїв (хоча його можна співвіднести до другорядних) виживає й фотографує 30.000 людей, що залишають країну.
  • Адді Мбантуве — безжалісна та владна людина, колись очолював заборонену Партію самобутності, нині — вождь ОФВП. Зібрав навколо себе звільнених солдатів, повстанців та колишніх найманців агентства «Бастіон», утворивши велике угруповання, яким сам керує з Порт — Селао. В одному із записів Шакал говорив, що Адді, щоб провезти товар Шакала, використовував своїх людей, точніше їх тіла.)
  • Майор Олівер Тамбосса — колишній армійський чин, згуртував розрізнені залишки армії та відновив дисципліну за допомогою висунутих на посади головорізів. СНО під його керівництвом став сильним гравцем, що зацікавив іноземних найманців. Його штаб знаходиться в колишньому офісі газети «Стандарт».
  • Доктор Леон Гакумба — доктор Гакумба, представник Мбантуве в окрузі Лебоа — Сако, прославився як політик — демагог ще до того, як приєднався до ОФВП.
  • Проспер Куассі — ватажок вуличної банди в Пале, член СНО. Горить величезною ненавистю до ОФВП.

Розробка[ред.ред. код]

Системні вимоги[6]
Мінімальні Рекомендовані
Microsoft Windows
Операційна система Windows XP із Service Pack 2 чи Windows Vista
Центральний процесор Intel Pentium 4 3.2 GHz, Intel Pentium D 805 чи AMD Athlon 64 3500+ Intel Core 2 Duo чи AMD Athlon 64 X2 5200+, AMD Phenom
Обсяг оперативної пам'яті 1 GB RAM 2 GB RAM
Обсяг вінчестеру НЖМД 6 GB вільного місця на HDD
Графічний процесор NVIDIA GeForce 6800 256 MB чи ATi Radeon X1650 256 MB NVIDIA GeForce 8600 GTS 512 MB чи ATI Radeon X1900 512 MB

Історія[ред.ред. код]

Far Cry 2 була презентована головою Ubisoft 19 липня 2007 року в Парижі[7]. Ubisoft повідомила що гра вже перебуває в розробці, яку веде команда із Ubisoft Montreal, і буде видана 23 жовтня 2008 року.

Відгуки[ред.ред. код]

Огляди
Іноземні
Оглядач Оцінка
1UP.com B+ [8]
Eurogamer 8/10[9]
Game Informer 8/10
GamePro 5/5[10]
GameSpot 8.5/10[11]
GameSpy 3.5/5 starsStar full.svgStar full.svgStar half.svgStar empty.svg[12]
IGN PS3/X360: 8.8/10[13] PC: 8.9/10[14]
PC Gamer UK 94%[15]
PC PowerPlay 10/10[16]
X-Play 4/5[17]
Українські
Оглядач Оцінка
Домашний ПК 4/5[18]
Агрегатори
Агрегатор Бал
Metacritic PC:86% (30 оглядів)[19]

X360:85% (71 огляд)[20]

PS3:85% (46 оглядів)[21]
Game Rankings X360: 85% (65 оглядів)[22]

PC: 85% (35 оглядів)[23]

PS3: 85% (46 оглядів)[24]

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Far Cry 2 Soundtrack Preview by Nimrod Productions Director and Composer Marc Canham» (English). Music 4 Games. 2008-08-13. Процитовано 2008-10-05. 
  2. «Office of Film and Literature Classification». OFLC. 2008-11-09. 
  3. «Pan European Game Information». PEGI. 2008-11-09. Архів оригіналу за 2013-06-27. 
  4. «Far Cry 2 on Steam». Steam. Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2008-10-25. 
  5. «Far Cry 2: 720p, but no 60 frames a second» (English). VideoGaming247. 2008-10-06. Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2008-10-07. 
  6. «FC2 PC Specs Revealed!». Ubisoft. 2008-08-07. Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2008-09-06. 
  7. «Ubisoft announces Far Cry 2». Ubisoft. 2007-07-19. Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2008-09-06. 
  8. Nguyen, Thierry (2008-10-21). «Far Cry 2 Review — 1UP». 1UP. Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2008-10-24. 
  9. Donlan, Christian (2008-10-21). «Far Cry 2 Review — EuroGamer». EuroGamer. с. 3. Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2008-10-24. 
  10. Cabral, Matt (2008-10-27). «Review: Far Cry 2 (360)». Gamepro. IDG Entertainment. Архів оригіналу за 2013-06-27. 
  11. McInnis, Shaun (2008-10-21). «Far Cry 2 Review — GameSpot». GameSpot. с. 2. Процитовано 2008-10-24. 
  12. Kosak, Dave (2008-10-21). «Far Cry 2 Review — GameSpy». GameSpy. с. 3. Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2008-10-24. 
  13. Onyett, Charles (2008-10-21). «Far Cry 2 Review — IGN». IGN. Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2008-10-24. 
  14. Onyett, Charles (2008-10-21). «Far Cry 2 Review (PC) — IGN». IGN. с. 3. Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2008-10-24. 
  15. Edwards, Tim (November 2008), «Far Cry 2», PC Gamer UK 
  16. PC PowerPlay (December 2008). «PC Powerplay #158 Synopsis». PC PowerPlay.  Текст «Citation» проігноровано (довідка)
  17. Paul Semel. «X-Play: Far Cry 2 Review». g4tv.com. Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2008-11-07. 
  18. Олег Данилов Far Cry 2 // Домашний ПК, (№ 12 (120), декабрь 2008) С. 112—113.
  19. «Far Cry 2 (PC) Review — MetaCritic». MetaCritic. Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2008-10-06. 
  20. «Far Cry 2 Review (Xbox 360) — MetaCritic». MetaCritic. Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2008-10-24. 
  21. «Far Cry 2 Review (PlayStation 3) — MetaCritic». MetaCritic. Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2008-10-24. 
  22. «Far Cry 2 Review (Xbox 360) — GameRankings». Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2008-10-24. 
  23. «Far Cry 2 Review (PC) — GameRankings». GameRankings. Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2008-10-24. 
  24. «Far Cry 2 Review (PS3) — GameRankings». GameRankings. Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2008-10-24.