Ferrari 125 F1

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ferrari 125 F1 — перший гоночний болід з відкритими колесами,який призначався для перегонів у новоствореному чемпіонаті Формула-1 італійської гоночної команди Scuderia Ferrari.

(531 × 194 пикселов, размер файла: 89 КБ, MIME-тип: image/jpeg)

Ferrari 125 F1
Катенорія болід Формула1
Виробник Scuderia Ferrari
Гол.конструктор Джоакіно коломбо
Технічнні характерристики
Шасі просторова трубчаста зварена сталева рама
Підвіска(передня) подвійні важелі із поперечною рисорою
Підвіска(задня) подвійні важелі з торсіоном "de Dion"
Двигун Ferrari 125, 1.5 л., 225-280к.с. при 7500об/хв.,V12(60)
Трансмісія 5-ст. МКПП+задній хід
Вага 700-710кг.
Пальне Shell
Шини Dunlop,Pirelli
Історія виступів
Команди Scuderia Ferrari,Peter Whitehead
Пілоти А.Аскарі (Іт.), Л.Віллорезі (Іт.), Р.Соммер (Фр.), П.Вайтхед (Бр.)
Дебют Гран Прі Монако 1950
Участь у перегонах Перемоги Поули Найшв.коло
10 0 0 0
Великий початок[ред.ред. код]

Болід розроблявся під керівництвом талановитого італійського конструктора Джоакіно Коломбо, який до цього працював на Alfa Romeo. Болід Ferrari 125 F1 обладнювали V-подібним 12 циліндровим двигуном об'ємом 1496 см3, карбюратором Weber, від спортивного автомобіля Ferrari 125S. На двигун спочатку ставили одноступінчастий компресор, що збільшувало потужність до 225 конячок. Але на сезон 1949 року двигун доопрацювали, встановивши двохступінчастий компресор, відповідно потужність зросла до 280 к.с. Автомобіль отримав незалежну підвіску:спереду - подвійні важелі із поперечною листовою рисорою,позаду - подвійні ваажелі з торсіоном. Трансмісія характеризувалася 5-ст. МКПП+задній хід від відомого виробника ZF.

Коли в 1950 році було прийняте рішення про проведення чемпіонату світу класу Формула-1, товариство Ferrari змушене було дещо модернізувати свій болід до дебютного сезону,а саме підвіску і двигун.Позаду автомобіль отримав підвіску типу "de Dion".Також оптимізували роботу двигуна. Отож, з таким варіантом оновлення 125 F1, Скудерія дебютувала у чемпіонаті Формула-1 на Гран Прі Монако, де Альберто Аскарі на своєму боліді фінішував на другій сходинці.