Final Fantasy

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Final Fantasy
Остання фантазія

Final Fantasy wordmark.svg

Розробник Square Enix (Square Co.)
Видавець Square Enix (Square Co.)
Nintendo (до 1997 року)
Жанр Рольова гра
Платформи Мобільний телефон, Game Boy Advance, iPhone OS, MSX, Nintendo DS, Nintendo Entertainment System, Nintendo GameCube, Windows, PlayStation, PlayStation 2, PlayStation 3, PlayStation Portable, Super Nintendo Entertainment System, Wii, Wonderswan Color, Xbox 360
Режими гри Однокористувацька гра, Багатокористувацька гра

Final Fantasy (яп. ファイナルファンタジー Файнару Фантадзі, укр. Остання фантазія) - серія комп'ютерних ігор, створена геймдизайнером Сакаґуті Хіронобу, а також торгова марка, заснована на цій серії, яка належить японській компанії Square Enix (у минулому Square Co.). Основною складовою торгової марки є фентезійні і науково-фантастичні рольові ігри, але, крім цього, бренд Final Fantasy включає кінофільми, аніме, журнали та інші супутні товари.

Перша гра серії розроблялася в 1987 році силами маленької студії Square, яка складалася з декількох чоловік і знаходилася у важкому матеріальному становищі. Звідси і назва Final Fantasy - Остання фантазія, бо якщо б гра не мала успіх це була б остання фантазія цієї студії. Однак випущений ними продукт виявився досить успішним і привів до появи багатьох сиквелів.

Ранні гри Final Fantasy були виключно рольовими (в японському розумінні жанру), проте згодом під цією назвою стали з'являтися тактичні рольові ігри, рольові ігри з елементами екшн, MMORPG та навіть спортивні симулятори.

Всі частини основної лінійки ігор Final Fantasy абсолютно незалежні один від одної. Дія ігор відбувається в різних вигаданих світах і описує пригоди різних героїв, при тому, що деякі елементи, такі як імена другорядних персонажів, ігрова механіка і характерні музичні теми, часто залишаються незмінними. Сюжет, як правило, оповідає про групу молодих людей, які об'єдналися в команду для боротьби з великим злом і подорожують заради порятунку світу. Всі ігри насичені посиланнями до історії, мов і міфології різних культур.

Серію завжди супроводжував комерційний успіх, у цей час у всьому світі продано понад 96 млн копій ігор, що ставить Final Fantasy на шосте місце в списку найуспішніших ігрових серій за всю історію ігрової індустрії. У 2006 році торговій марці Final Fantasy за видатні заслуги присудили премію Walk of Game, а в ігровій Книзі рекордів Гіннесса за станом на 2008 рік зафіксовані сім світових досягнень.

Серія славиться, перш за все, інноваційними технологіями, передовими розробками в області візуалізації і музики, широким використанням революційної для 1990-х років технології FMV, фотореалістичними моделями персонажів і оркестровими саундтреками Уемацу Нобуо. Іграм Final Fantasy відводиться центральна роль у популяризації традиційних японських рольових ігор на Заході.

Серія[ред.ред. код]

Перша частина серії Final Fantasy була випущена 18 грудня 1987 року, однак, наступні ігри, приписані авторами до цієї серії, не є прямими продовженнями першоджерела, представляючи собою скоріше окремі епізоди, об'єднані лише деякими концептуальними принципами, ніж сюжетом, сетингом або персонажами. З розвитком компанії Square, стали з'являтися різні спін-оффи, побічні малобюджетні гри, які не відносяться до основної серії, але виконані в тому ж стилі.

Спочатку японські, ряд ігор нині локалізовані для ринків Північної Америки, Європи та Австралії; існують версії як для консолей, так і для персональних комп'ютерів. З розвитком мобільного зв'язку все частіше розробляються версії для мобільних телефонів. Старі ігри регулярно перевидаються для платформ нових поколінь, часто з покращеною графікою і бонусами.

Основна серія ігор[ред.ред. код]

Final Fantasy I для приставки Nintendo Entertainment System з'явилася на прилавках Японії в 1987 році, трьома роками пізніше була адаптована для споживачів США. Згодом портована на платформи MSX 2, WonderSwan Color, PlayStation, PSP, GameBoy Advance та мобільні телефони[1]. У центрі історії - похід чотирьох «воїнів світла» в їх боротьбі зі «вартовими Хаосу». Гра, що включала в себе багато геймплейних запозичень з серій Dragon Quest і Wizardry, заклала основи жанру JRPG[2].

Final Fantasy II вийшла в 1988 році ексклюзивно для Японії. Сюжет розгортається навколо участі четвірки героїв в опорі проти тиранічної імперії. У другій частині вперше з'явилися багато традиційних елементів серії, такі як їздовий птах чокобо і персонаж Сід[3]. Як і попередниця, ця гра теж була портована для різних ігрових систем[4].

Final Fantasy III завершила ряд 8-бітових ігор. Її сценарій описує долю чотирьох сиріт, що випадково знайшли магічний кристал. Тут вперше з'явилася система професій, магічних створінь і Мугли[5]. Третя частина не отримала великого успіху серед критиків і не видавалася ніде, крім Японії, аж до 2006 року, коли з'явився повномасштабний рімейк для портативної консолі Nintendo DS[4].

Три гри серії були розроблені для приставки четвертого покоління Super Nintendo Entertainment System, і пізніше перевидані для інших платформ. Final Fantasy IV з'явилася у продажу в Японії і США в 1991 році, з різницею в чотири місяці. Причому в Північній Америці ця гра була випущена під назвою Final Fantasy II[6][7]. Основний сюжет - історія темного лицаря, який служив агресивній мілітаристичній державі, але став паладином для боротьби зі злим чаклуном. У четвертій частині розробники відмовилися від ідеї «чотирьох героїв на всі руки» - тепер стали доступні 12 унікальних персонажів, кожен зі своїм набором умінь. Крім цього, у грі вперше представлена популярна бойова система Active Time Battle, коли вороги атакують, не чекаючи ходу гравця[8].

Final Fantasy V вийшла в 1992 році тільки в Японії, оскільки продюсери Square визнали її занадто складною і незвичайною для західного гравця[2][9]. Сюжет оповідає про пригоди четвірки друзів у двох світах в спробі врятувати обидва світу від злого духу. На підтримку п'ятої частини, в якій використовувалася серйозно допрацьована система професій з Final Fantasy III, був знятий аніме-серіал Final Fantasy: Legend of the Crystals[10].

Final Fantasy VI вийшла в 1994 році в Японії і США. Через порушення нумерації північно-американська версія знову отримала назву відмінну від оригінальної - Final Fantasy III. Головну роль у сюжеті гри відіграє велика компанія друзів, які об'єдналися, щоб перешкодити спробам амбітної імперії порушити світову гармонію. З'явилася нова, набагато гнучкіша, ніж у попередніх іграх серії, система розвитку персонажів, побудована на використанні містичних істот «Есперо»; шоста частина лідирує за кількістю ігрових персонажів - грати можна чотирнадцятьма різними героями[11].

Наступні три гри основної лінійки вийшли для приставки PlayStation. При виробництві Final Fantasy VII, випущеної в 1997 році, розробники відмовилися від звичних двомірних спрайтів на користь тривимірної графіки, з полігональними персонажами, що переміщаються по заздалегідь отрендерних локаціях. У цій грі група друзів протистоїть жадібній енергетичній корпорації та пізніше стикається з дійсною загрозою людству - непереможною інопланетною істотою. Стилістично сетинг став сучаснішим, відійшовши від жанру фентезі ближче до наукової фантастики. Крім того, сьома частина стала першою грою серії, що була офіційно видана в Європі і портована для ПК[12].

У Final Fantasy VIII, що вийшла в 1999 році, описується подорож групи молодих найманців, які намагаються зупинити злу відьму, що вирішила провести стиснення часу - глобальний процес, результат якого невідомий. У восьмий частини вперше в серії були використані моделі персонажів з реалістичними пропорціями, а не «тібі», як у попередніх іграх (в Final Fantasy VII пропорційні моделі присутні тільки в режимі бою)[2][13].

Роком пізніше була випущена Final Fantasy IX. Згідно з сюжетом герої намагаються зупинити війну, яку розв'язала честолюбна королева, але в підсумку стикаються зі спробою поглинання їхнього світу іншим світом. Тут розробники вирішили звернутися до коренів серії, створивши традиційніший, ніж у попередніх трьох іграх, вигаданий світ у фентезі-антуражі[2][14].

Шосте покоління приставок для Останньої фантазії відкрилося в 2001 році грою Final Fantasy X, яка, як і дві наступні частини, вийшла під консоль PlayStation 2[15]. Головний герой історії потрапляє в далеке майбутнє свого світу і намагається захистити його від ворожої істоти, відомої як Сін. Автори десятої частини відмовилися від заздалегідь отрендерних фонів. Гра вперше в серії стала повністю тривимірною; крім того, в ній вперше були озвучені всі сюжетні діалоги. Гра отримала повноцінний, хоча і не однозначно оцінений сиквел - Final Fantasy X-2[16].

Final Fantasy XI з'явилася в 2002 році для PlayStation 2 і ПК, пізніше для Xbox 360. На відміну від всіх інших ігор серії, одинадцята частина - онлайн-гра, в якій одночасно можуть брати участь тисячі гравців[17]. Це перша гра серії, в якій традиційні покрокові битви і випадкові зустрічі з монстрами були замінені боями в реальному часі[18].

Final Fantasy XII вийшла в 2006 році. В ній описуються події, що відбуваються у світі Іваліс, де могутня імперія окупує маленьке беззахисне королівство[19]. У дванадцятій грі серії використовується бойова система реального часу, схожа з бойовою системою Final Fantasy XI, а також система «гамбіту», що дозволяє автоматично управляти в бою одночасно кількома персонажами, і «дошка ліцензій», що забезпечує гнучкий розвиток героїв[20].

Final Fantasy XIII розроблялася для консолей PlayStation 3 і Xbox 360 і з'явилася в Японії в 2009 році, а в решті країн- в 2010-му[21][22]. Гра стала першою з компіляцій кількох запланованих ігор Fabula Nova Crystallis Final Fantasy XIII[23]. Тринадцята частина оповідає про конфлікт між двома пов'язаними світами - технократичним Коконом і світом дикої природи Пульс - і про спробу групи героїв виконати покладене на них «богами» фал'сі призначення.

На сьогодні відомо про створення Final Fantasy XIV для платформ PS3 і ПК, яка, подібно Final Fantasy XI, відноситься до жанру MMORPG[24]. Для користувачів персональних комп'ютерів гра стала доступною з вересня 2010 року[25].

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Final Fantasy — Release Summary» (англійською). GameSpot. Архів оригіналу за 2011-01-28. 
  2. а б в г Andrew Vestal. «The Main Final Fantasies». The History of Final Fantasy (англійською). GameSpot. Архів оригіналу за 2011-01-28. 
  3. «Final Fantasy II — Release Summary» (англійською). GameSpot. Архів оригіналу за 2011-01-28. 
  4. а б «Final Fantasy Retrospective Part II» (англійською). GameTrailers. Архів оригіналу за 2011-01-28. 
  5. «Final Fantasy III — Release Summary» (англійською). GameSpot. Архів оригіналу за 2011-01-28. 
  6. «Final Fantasy II (SNES) — Release Summary» (англійською). GameSpot. Архів оригіналу за 2011-01-28. 
  7. Square Co. Final Fantasy II instruction manual. — Square Co., 1991. — С. 74.
  8. Команда IGN. «Final Fantasy Chronicles» (англійською). IGN. Архів оригіналу за 2011-01-28. 
  9. «Final Fantasy V — Release Summary» (англійською). GameSpot. Архів оригіналу за 2011-01-28. 
  10. Ramsey Isler. «Gaming to Anime: Final Fantasy VI» (англійською). IGN. Архів оригіналу за 2011-01-28. 
  11. «Final Fantasy III (SNES) — Release Summary» (англійською). GameSpot. Архів оригіналу за 2011-01-28. 
  12. Александр Мишулин. «Final Fantasy VII». Лучшие компьютерные игры. Архів оригіналу за 2011-01-28. Процитовано 2010-06-20. 
  13. Константин Инин. «Final Fantasy VIII». Лучшие компьютерные игры. Архів оригіналу за 2011-01-28. Процитовано 2010-06-20. 
  14. «Final Fantasy IX — Release Summary» (англійською). GameSpot. Архів оригіналу за 2011-01-28. 
  15. «Final Fantasy X — Release Summary» (англійською). GameSpot. Архів оригіналу за 2011-01-28. 
  16. Евгений Закиров. Square Enix: темные пятна истории (15 июня 2007) (12).
  17. «Final Fantasy XI — Release Summary» (англійською). GameSpot. Архів оригіналу за 2011-01-28. 
  18. «Final Fantasy Retrospective Part VIII» (англійською). GameTrailers. 4 сентября 2007. Архів оригіналу за 2011-01-28. 
  19. «Final Fantasy XII — Release Summary» (англійською). GameSpot. Архів оригіналу за 2011-01-28. 
  20. Patrick Kolan. «The Evolution of Final Fantasy» (англійською). IGN. Архів оригіналу за 2011-01-28. 
  21. Jimmy Thang. (14 июля 2008). «E3 2008: Final Fantasy XIII Coming to Xbox 360» (англійською). IGN. Архів оригіналу за 2011-01-28. 
  22. Tom Magrino. «Square Enix fast-tracking FFXIII localization — Report» (англійською). GameSpot. Архів оригіналу за 2011-01-28. 
  23. Anoop Gantayat. «Famitsu with More on Fabula Nova» (англійською). IGN. Архів оригіналу за 2011-01-28. 
  24. Дмитрий Карасев. Final Fantasy 14 (2010) (5).
  25. Michael Thomsen. «E3 2009: Final Fantasy XIV Online Coming to PS3 and PC» (англійською). IGN. Архів оригіналу за 2011-01-28. 

Посилання[ред.ред. код]