Foster and Partners

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Foster and Partners
Тип архітектурне бюро
Форма власності непублічне акціонерне товариство[d]
Засновано 1967
Засновник(и) Норман Фостер
Штаб-квартира Лондон
Велика Британія Велика Британія
Ключові особи Норман Фостер (Голова)
Моужан Маїді (Головний виконавчий директор)
Послуги архітектурна діяльність
проєктування
дизайн
Співробітники 900 (2013 рік)
Fosterandpartners.com
Нагороди
CMNS: Foster and Partners у Вікісховищі

Foster and Partners, іноді пишеться Foster + Partners (укр. Фостер та Партнери) — британське архітектурне бюро, головний офіс якого розташований в Лондоні.

Історія[ред. | ред. код]

1967 року Норман Фостер разом з дружиною Венді Фостер, заснували компанію «Foster Associates». В 1990-х роках назва компанії була змінена на «Foster and Partners». Насьогодні в штаті компанії нараховується близько 900 співробітників.

Основні проєкти[ред. | ред. код]

Мости[ред. | ред. код]

Віадук Мійо

Адміністративні будівлі[ред. | ред. код]

Культурні споруди[ред. | ред. код]

Сент-Мері Екс 30

Спортивні споруди[ред. | ред. код]

Офісні споруди[ред. | ред. код]

Змішаного використання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

  • 1998 Премія Стерлінга за проєкт Американського музею повітряних сил, Імперського військового музею в Дуксфорді
  • 2003 MIPIM AR Future Projects Award за проєкт Сент-Мері Екс 30
  • 2004 Премія Стерлінга за проєкт Сент-Мері Екс 30
  • 2007 RIBA European Award за проєкт реконструкції Дрезденського вокзалу
  • 2007 RIBA International Award за проєкт Башти Герста
  • 2007 Aga Khan Award за проєкт Технологічного Університету Petronas
  • 2008 LEAF Award за проєкт Третього терміналу Пекінського аеропорту
  • 2009 RIBA European Award за проєкт Мистецького центру Зенит
  • 2009 RIBA International за проєкт Третього терміналу Пекінського аеропорту

Посилання[ред. | ред. код]

  1. GRID Release 2017-05-22 — 2017-05-22 — 2017. — doi:10.6084/M9.FIGSHARE.5032286
  2. Museum of Modern Art online collection
  3. Игорь Алтушкин: биография, личная жизнь, фонд, дети, РМК, Екатеринбург | BEGETON. begeton.com (рос.). Архів оригіналу за 27 травня 2022. Процитовано 12 червня 2023.
  4. Алтушкин Игорь Алексеевич / «Компания». Биографии. ko.ru (рос.). Процитовано 12 червня 2023.