GFAJ-1

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
GFAJ-1
Збільшені клітини бактерії GFAJ-1, що ростуть в середовищі з арсеном (миш'яком). (J. Switzer Blum)
Збільшені клітини бактерії GFAJ-1, що ростуть в середовищі з арсеном (миш'яком). (J. Switzer Blum)
Біологічна класифікація
Царство: Бактерії (Bacteria)
Тип: Протеобактерії
Клас: Гамма-протеобактерії
Ряд: Oceanospirillales
Родина: Halomonadaceae

GFAJ-1 є паличкоподібною бактерією екстремофілом, що належить до сімейства Halomonadaceae й яка за відсутності фосфору здатна замінити його арсеном (миш'яком) в молекулах своїх протеїнів, ліпідів та метаболітів, таких як ATP, а також в молекулах своїх ДНК та РНК.[1][2] Її відкриття суттєво збільшило увагу до давно відомої ідеї, що позаземне життя могло б мати зовсім іншу хімічну будову, коли порівнювати його з більшістю відомих життєвих форм на Землі.[2][3]

Відкриття[ред.ред. код]

Вапнякові утворення вздовж побережжя озера Моно, що розташоване в штаті Каліфорнія


GFAJ-1 бактерії були відкриті й культивовані геобіологом Фелісою Вольф-Саймон (англ. Felisa Wolfe-Simon), яка працює астробіологом в НАСА в інституті Геологічного Огляду США, що розташований в парку Менло, Каліфорнія.[4] Ці бактерії було ізольовано й розпочато їх культивацію у 2009р. з осадкових порід, які вона та її колеги зібрали на побережжі озера Моно в штаті Каліфорнія, США.[3] Вода цього озера є досить насиченою солями різних хімічних елементів та лугами. Воно також має найвищу у світі природню концентрацію арсену (200 μM).[5] Зазначене відкриття набуло широкого розголосу 2 грудня 2010.[1] На дереві життя, згідно з результатами аналізу послідовності 16S рРНК, паличкоподібна GFAJ-1 розташована серед інших бактерій, що «полюбляють» середовища з високою коннцентрацією солей, в межах роду Halomonas сімейства Halomonadaceae.[5] Цей рід бактерій відомий тим, що вони «полюбляють» середовище з високим вмістом арсену та мають схильність вбирати (поглинати) його своїми клітинами.[5]

Збільшені клітини бактерії GFAJ-1, що ростуть в середовищі з фосфором. (J. Switzer Blum)

Див.також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. а б Katsnelson, Alla (2 December 2010). «Arsenic-eating microbe may redefine chemistry of life». Nature News. Процитовано 2010-12-02. 
  2. а б Palmer, Jason (December 2, 2010). «Arsenic-loving bacteria may help in hunt for alien life». BBC News. Процитовано 2010-12-02. 
  3. а б Bortman, Henry (2 December 2010). «Thriving on arsenic». Astrobiology Magazine. Процитовано 2010-12-04. 
  4. Bortman, Henry (2009-10-05). «Searching for Alien Life, on Earth». Astrobiology Magazine (NASA). Архів оригіналу за 2013-07-09. Процитовано 2010-12-02. 
  5. а б в Felisa Wolfe-Simon, et al. A Bacterium That Can Grow by Using Arsenic Instead of Phosphorus // Science. — (2010). DOI:10.1126/science.1197258.

Посилання[ред.ред. код]