GOCE

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Логотип проекту

GOCE (англ. Gravity field and steady-state Ocean Circulation Explorer — «дослідник гравітаційного поля і сталих океанських течій») — європейський науково-дослідний супутник, призначений для дослідження гравітаційного поля Землі і стаціонарної циркуляції океану. Проект GOCE реалізується в рамках програми Європейського космічного агентства (ЄКА) «Жива планета». Програма «Жива планета» передбачає вивчення атмосфери, біосфери, гідросфери, кріосфери і внутрішньої будови Землі, їхньої взаємодії і впливу людської діяльності на ці природні процеси.

Зміст

Запуск [ред.]

Європейський науково-дослідний супутник GOCE був виведений на орбіту 17 березня 2009 року за допомогою ракети-носія «Рокот» з космодрому Плесецьк.[1]

Контракт на запуск GOCE був підписаний між Європейським космічним агентством і компанією Eurockot Launch Services (EADS Astrium — 51%, російський ДКНВЦ ім. М.В.Хрунічева — 49%). Спочатку запуск GOCE був запланований на осінь 2008, але був перенесений у зв'язку з тим, що на стартовому комплексі під час електричних випробувань ракети-носія «Рокот» були виявлені зауваження до роботи одного з приладів системи управління, встановленої на розгінному блоці «Бриз-КМ». Ракета-носій легкого класу «Рокот» створена Державним космічним науково-виробничим центром ім. М.В.Хрунічева на базі міжконтинентальної балістичної ракети РС-18 (SS-19 «Стилет») і призначена для виведення космічних апаратів масою до 2 т на низькі, середні і еліптичні навколоземні орбіти.

Космічний апарат [ред.]

Гравітаційне поле Землі. Відхилення сильно перебільшені

Головним корисним навантаженням супутника є електростатичний гравітаційний градіометр, що складається з 6 акселерометрів, і призначений для вимірювання гравітаційного поля Землі.

Стрілоподібна форма супутника, а також його «плавники», мають допомагти супутнику зберігати орієнтацію під час прольотів через потоки повітря, які все ще присутні на висоті 260 км. Низька орбіта супутника і висока точність акселерометрів в 10 − 12 м/c2 дозволять поліпшити точність визначення геоїда до 1-2 см на масштабах близько 100 км.[2] З цією метою супутник буде розташований на доволі низьку орбіту. Для компенсації гальмування об атмосферу на супутнику встановлений іонний двигун.

Дані з супутника GOCE знайдуть численні застосування, зокрема у виявленні небезпечних вулканічних регіонів і проясненні поведінки океану. Динаміка океану є однією з головних цілей супутника. Зіставляючи інформацію про гравітаційне поле з інформацією про висоту поверхні океану, отриманої іншими супутниками, учені зможуть прослідкувати напрям і швидкість геострофічеськіх океанських течій.

Супутник GOCE запущений на сонячно-синхронну орбіту з нахилом 96.70˚ і висхідним вузлом в 18:00. Розділення супутника з останнім ступенем ракети-носія відбудеться на висоті 295 км. Потім супутник спуститься за 45 днів до номінальної орбіти (270 км). В цей час відбуватиметься перевірка супутника і його іонного двигуна.

У листопаді 2010 року ESA прийняло рішення продовжити місію GOCE до кінця 2012 року, оскільки супутник перебуває в хорошому стані, і, крім того, витрата палива виявився навіть менше, ніж планували вчені. У березні GOCE закінчив збір даних, необхідних для визначення форми Землі.[3]

Виноски [ред.]

Посилання [ред.]