Galictis cuja
| Galictis cuja | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||
| Galictis cuja (Molina, 1782) |
||||||||||||||||||
 Мапа поширення виду |
||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||
|
Galictis cuja (Гризон малий) — хижий ссавець родини Мустелових (Mustelidae).
Зміст |
Поширення [ред.]
Країни поширення: Аргентина, Болівія, Бразилія, Чилі, Парагвай, Перу. Може бути також поширений у відкритих місцепроживаннях, в екстремально посушливому Чако, в середовищі з великим рослинним покривом, поблизу відкритої води, у листяних і вічнозелених лісах, саванах і гірських районах до 4200 м. Цей вид також може бути знайдений в сільськогосподарських районах в пампасах.
Морфологія [ред.]
Морфометрія. Голова і тіло довжиною 280—508 мм, хвіст завдовжки 120—193 мм, а вага 1.0—2.5 кг.
Опис. Обличчя чорне. Боки і низ, в тому числі ноги, різко контрастують з кольором спини. Колір спини жовто-сірий або коричневий. Біла смуга простягається на лобі і з боків шиї, виокремлюючи чорне лице.
Поведінка [ред.]
Поживою і малі й середніх хребетні тварини, включаючи гризунів, зайцеподібних, птахів, жаб, ящірок і змій, яйця.
Джерела [ред.]
- Ronald M. Nowak Walker's carnivores of the world. — JHU Press, 2005. — С. 157. — ISBN 0801880327
