Getting Things Done

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Алгоритм управління часом згідно з методикою Getting Things Done.

Getting Things Done (GTD) (укр. впоратися зі справами) — методика управління часом, створена консультантом Девідом Аланом, і описана в його однойменній книзі.

Метод базується на ідеї, що для ефективнішого планування ніж природне людині необхідно залучати додаткові засоби, а саме зовнішні носії інформації і додаткові методики систематизації. У природній спосіб люди використовують для планування префронтальну кору мозку.[1]

Типові проблеми, що виникають при плануванні:

  • прокрастинація
  • непродуктивне зациклювання на багатьох проблемах одночасно
  • складність у визначенні пріоритетів
  • складність планування за змінних або невідомих умов
  • недотримання задуманого плану

Методологія[ред.ред. код]

Розум звільняється від роботи запам'ятовування всього, що необхідно зробити, і може концентруватися на власне виконанні цих завдань.

Алгоритм [2][ред.ред. код]

1. Збір даних (англ. Collect)[ред.ред. код]

Цей крок абсолютно необхідний для повноцінного запровадження методики. У перший раз він може зайняти у відриві від усіх інших справ день або два.

Необхідні дії — відкласти всі справи вбік, і виписати всі справи, питання, проекти, завдання, ідеї та інші речі, які спадають на думку. Записувати доти, поки не з'являтиметься нових думок. Як результат, розум звільняється від зациклювання. Список справ перенесений на «зовнішній носій» і готовий для подальшого опрацювання.

2. Обробка (англ. Process)[ред.ред. код]

На цьому етапі потрібно пройтися по всіх записаних справах і для кожного з них поставити собі одне важливе питання: який наступний конкретний крок? Конкретний крок означає те, що треба відірватись від стільця і реально щось зробити. Завдання раптом стало набагато конкретніше, чи не так? Тепер не потрібно довго роздумувати: треба взяти і зробити щось.

3. Виконання (англ. Do)[ред.ред. код]

Якщо до цього було зроблено все правильно, то на даному етапі є просте і зрозуміле завдання.

Тож, по суті, весь метод зводиться до побудови алгоритму виконання всіх поточних завдань, що стоять перед людиною, із конкретним описом кожного кроку, що треба зробити, і з обов'язковим записування алгоритму.

Програмне забезпечення для методу[ред.ред. код]

Для реалізації методу у електронному вигляді створено немало програм, зокрема і для мобільних пристроїв.

Критика та обмеження[ред.ред. код]

З ряду причин, насамперед через брак такої цінності у індивіда як особиста ефективність, або через невіру у власні сили, або недооцінення можливості досягти свої глобальні цілі, метод може не привести до бажаних цілей. [3].

Джерела[ред.ред. код]

  1. «Префронтальная кора». Архів оригіналу за 2013-07-15. Процитовано 2012-06-10. 
  2. «Коротко про метод тайм-менеджменту GTD». Архів оригіналу за 2013-07-15. Процитовано 2011-09-09. 
  3. «Про личную эффективность и зрелость личности». Архів оригіналу за 2013-07-15. Процитовано 2012-06-10. 

Див. також[ред.ред. код]