Giardini Pubblici Indro Montanelli

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 45°28′27″ пн. ш. 9°11′59″ сх. д. / 45.4742167° пн. ш. 9.1997611° сх. д. / 45.4742167; 9.1997611

Парк Індро Монтанеллі
9357 - Milano - Giardini Pubblici - Foto Giovanni Dall'Orto 22-Apr-2007.jpg
9315 - Milano - Giardini Pubblici - Monumento - Foto Giovanni Dall'Orto 22-Apr-2007.jpg
9331 - Milano - Giardini Pubblici - Foto Giovanni Dall'Orto 22-Apr-2007 (ijs).jpg
Монумент Еміліо Де Маркі

Giardini Pubblici Indro Montanelli — парк в Мілані (зона 1), розташований недалеко від Порта Венеція (Porta Venezia); у 2002 році перейменований на честь журналіста Індро Монтанеллі. Перший парк в Мілані, спеціально призначений для громадського відпочинку. Впродовж більше двох століть парк називали по-різному: Giardini Pubblici, сади Порта Венеція або просто Сади. Площа — 172 000 м². Дата відкриття — 1784 р.

Історія[ред.ред. код]

У другій половині XVIII століття ділянка, на якій зараз розташований парк, була досить занедбана; знаходилася на північній околиці міста, в межах іспанської стіни. Територія належала сім'ї Dugnani, які, розділивши її на городи, здавали їх в оренду. Тут проходить мережа струмків та каналів.

У 1780 році ерцгерцог Фердинанд Габсбурзький доручив архітекторові Giuseppe Piermarini перетворити цей район на громадський парк, приєднавши також територію двох сусідніх монастирів разом з їх садами. Роботи були виконані в період 1782 −1786 р. під керівництвом Giuseppe Crippa. 26 вересня 1786 Piermarini здійснює перевірку і затвердження всіх робіт. Матеріали, необхідні для виконання робіт, були звільнені від сплати мита, робітники були залучені серед осіб, засуджених до довічного ув'язнення. Проект в стилі французького саду з геометричними квітниками і алеями дещо нагадував парк Boschetti 1787—1788 р., сади по вул. Маріна (з липами, в'язами та каштанами). У північно-східному секторі парку, поблизу Porta Venezia є футбольне поле.

В 1856—1862 р. архітектором Giuseppe Balzaretto було реалізовано розширення парку на захід, до вул. Манін, зі створенням пагорбів, струмків та ставків, наслідуючи тогочасну моду на пейзажний парк по-англійськи. Робота була завершена вже після об'єднання Італії. У другій половині XIX століття поряд з Природознавчим музеєм з'являються вольєри та клітки з оленями, мавпами і жирафою; поступово кількість тварин зростала, цей сектор став міланським зоопарком (який в 1992 році було закрито на вимогу природоохоронних організацій).

Внаслідок проведення численних експозицій в період 1871 — 1881 р. з'явилася необхідність реставрації парку. Відновлення було спроектовано архітектором Emilio Alemagna (проектувальником Парку Семпіоне). У 1920 році тут відбулася перша виставка-продаж Fiera Campionaria, яка згодом була перенесена в Ро.

Опис[ред.ред. код]

Парк розташований в північно-східному секторі історичного центру міста. На півночі його оточують бастіони Порта Венеція (Porta Venezia), далі — за годинниковою стрілкою — корсо Венеція, вул. Палестро і вул. Манін.

Тут ростуть наступні види дерев: ялина, клен, Celtis australis, фальшивий кипарис, ліванський та гімалайський кедр, метасеквойя, бук, гінкго білоба, кінський каштан, Liquidambar, магнолія, в'яз, платан, слив, червоний дуб, софора, гледичія колюча, липа[1].

На території парку знаходиться міський Планетарій Ulrico Hoepli (Civico Planetario Ulrico Hoepli) та Природничий Музей (Museo Civico di Storia Naturale). Тут є багато пам'ятників особистостям, у тому числі статуя Indro Montanelli (автор Vito Tongiani), на честь якого було перейменовано парк у 2002 р.

Щоранку Індро Монтанеллі по дорозі до офісу Giornale (видання, яке він заснував) на мить зупинявся посидіти на лавці в парку, поблизу входу на площу Кавур і Palazzo della Stampa (офіс його газети). Саме там, на розі вул. Манін і площі Кавур, вранці 2 червня 1977 Монтанеллі був поранений червоними бригадами; на цьому місці стоїть його монумент[2].

Години відкриття парку[ред.ред. код]

  • січень-лютий 6.30-20.00;
  • березень-квітень 6.30-21.00;
  • травень 6.30-22.00;
  • червень-вересень 6.30-23.30;
  • жовтень 6.30-21.00;
  • листопад-грудень 6.30-20.00

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Enciclopedia di Milano, Franco Maria Ricci ed. 1977
  2. (it) Ця стаття перекладена та адаптована зі статті Вікіпедії на італійській мові

Джерела[ред.ред. код]

  • Francesco Zanetti, Il nuovo Giardino di Milano, Tipografia Zanetti, Milano, 1869. [1]
  • Casieri Liliana, Lina Lepera, Anna Sanchioni; Itinerari nel verde a Milano, Comune di Milano, settore ecologia
  • Lanzani Abbà, Pia Meda, Alberi a Milano, 1985, CLESAV — Cooperativa Libraria Editrice per le Scienze Agrarie, Alimentari e Veterinarie, Milano
  • Virgilio Vercelloni, La storia del paesaggio urbano di Milano, Officina d'arte grafica Lucini, Milano, 1988.
  • Enciclopedia di Milano, 1997, Franco Maria Ricci, Milano

Галерея[ред.ред. код]

Лінки[ред.ред. код]