Gorgoroth

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Gorgoroth
логотип
фотографія
Виступ Gorgoroth на Setembro Negro fest (Сан-Паулу, Бразилія) в 2012 році.
Основна інформація
Жанр Блек-метал[1]
Роки 1992 — дотепер
Країна Норвегія Норвегія
Звідки Берген
Мова Англійська, Норвезька
Лейбл Embassy Records
Malicious Records
Nuclear Blast
Regain Records
Season of Mist
Склад Інфернус
Пест
Торментор
Френк Воткінс
Томас Асклунд

Gorgorothнорвезький блек-метал гурт, один з найвідоміших представників жанру. Заснований в 1992 році. Назва «Gorgoroth» взята з роману Дж. Р. Р. Толкіна «Володар перснів»: Горгорот — це покрите вулканічним попелом плато в Мордорі.

Наприкінці 2007 року в гурті відбувся розкол. Засновник та єдиний постійний учасник Gorgoroth гітарист Інфернус (справжнє ім'я Роджер Тіегс) з одного боку і бас-гітарист Кінг ов Хелл (справжнє ім'я Том Като Віснес) та вокаліст Гаал (справжнє ім'я Крістіан Еспедал) з іншого заявили про свої права на ім'я гурту. Патентне бюро Норвегії винесло рішення на користь Кінг ов Хелл і Гаала[2]. У відповідь Інфернус ініціював процес в окружному суді Осло, який в березні 2009 року визнав реєстрацію товарного знака Gorgoroth Гаал і Кінгом недійсною та присудив право на ім'я гурту Інфернусу[3].

Гурт ніколи не публікував свої тексти, але навіть за назвами пісень можна судити, що основним мотивом є сатанізм. Самі музиканти неодноразово говорили, що в їхній творчості музика вторинна, а ключову роль відіграє антихристиянська спрямованість пісень[4][5]. Крім цього, Gorgoroth отримали скандальну популярність завдяки різним інцидентам та кільком кримінальним справам, в яких фігурували учасники гурту.

Історія гурту[ред.ред. код]

Ранні роки[ред.ред. код]

Гурт Gorgoroth був створений в 1992 році гітаристом Інфернусом, вокалістом Хатом (норв. Hat, «ненависть») та ударником Гоатом (англ. Goat — Козел). Першим басистом став Четтер (Kjetter), але в тому ж році він був заарештований і сів у в'язницю за підпал дерев'яної церкви[6] (на початку 1990-х підпали церкв були поширеними акціями антихристиян). У 1993 році вийшов перший демо-запис A Sorcery Written In Blood, який пізніше був виданий на спліті з Burzum під назвою Burzum & Gorgoroth. Після виходу A Sorcery Written In Blood Gorgoroth підписали контракт з лейблом Embassy Records та записали дебютний альбом Pentagram. У записі демо і альбому брав участь басист Emperor Самот, але в 1994 році він теж був засуджений до тюремного ув'язнення за підпал церкви[6]. Тоді ж гурт покинув Гоат, якого тимчасово замінив Фрост з Satyricon. У травні 1994 року Gorgoroth виступили в Lusa Lottes Metal Pub в Осло разом з Enslaved, Dissection, Gehenna та Dark Funeral[7].

Плакат на концерт Gorgoroth в Бергені, Норвегія (24 вересня 1994 року) разом з Enslaved.

У цьому ж складі гурт записав другий альбом Antichrist (1996), який Інфернус присвятив пам'яті гітаристові Mayhem Євронімусу[8], при цьому Інфернус грав і на гітарі, і на бас-гітарі. Внутрішнє оформлення альбому включало гасло на підтримку кампанії «Never stop the madness» (кампанії за легалізацію важких наркотиків, натхненником якої був Євронімус, основною ідеєю кампанії було те, що слабкі помруть, залишивши місце сильним)[6]. По закінченню роботи над альбомом Хат пішов з Gorgoroth. Він збирався піти ще до кінця запису альбому, але залишався, щоб записати вокальні партії. Хата замінив новий вокаліст Пест (норв. Pest, «чума») . У грудні 1995 року Gorgoroth виступили в Лондоні разом з Cradle of Filth та Primordial[9].

Antichrist вивів гурт в число лідерів блек-металевої сцени. Gorgoroth зробили турне по Норвегії та Великобританії з Satyricon та Dissection. Третій альбом Under The Sign Of Hell (1997) теж став дуже успішним. Восени того ж року Gorgoroth зробили перше європейське турне, а в наступному році уклали контракт з одним з найбільших металических лейблів — Nuclear Blast (Німеччина) [10].

Період на Nuclear Blast[ред.ред. код]

Наступний альбом — Destroyer (1998) був виданий уже на Nuclear Blast. Тоді ж у Gorgoroth в черговий раз помінявся вокаліст, але змінивший Песта Гаал на Destroyer виконав лише заголовний трек. У написання музики на альбомі великий внесок вніс новий гітарист Торментор (Болл Хейєрдал). Destroyer став першим з двох альбомів, на якому гурт використовував клавішні, для чого був запрошений Івар Бьорнсон з Enslaved (aka Daimonion). Після релізу Destroyer послідували турне з Cradle of Filth, Old Man's Child та Einherjer[11] та виступи на найбільших метал-фестивалях Wacken Open Air[12] та Tuska Open Air.

В 1999 році, перед тим, як Gorgoroth приступили до запису нового альбому Incipit Satan, сталася чергова зміна складу. Прийшли новий ударник Ерленд Еріксен та басист Кінг ов Хелл (Том Като Віснес). Як і раніше, основним композитором виступив гітарист Інфернус, але на цей раз Gorgoroth вирішили додати до класичного блек-метал звучання елементи нойзу, індастріалу та дарк-ембієнту. Вони були помітні і на двох попередніх альбомах, але на Incipit Satan гурт найбільше віддалився від традиційного блек-металу. Пісню «When Love Rages Wild In My Heart» запрошений вокаліст виконав чистим вокалом.

Виступ гурту в Бергені в 2000 році

Еріксена на ударних змінив Квітрафн (Kvitrafn, справжнє ім'я Ейнар Селвік). У червні 2000 року Gorgoroth виступили на фестивалі Hole in the Sky в Бергені. Фестиваль, який відтоді став щорічним, був присвячений пам'яті музиканта Ерік Бредрешіфта, більш відомого як Грим (Grim), який у різний час був ударником Immortal та Borknagar, а 1997 року брав участь в записі Under the Sign of Hell. У серпні 2001 року гурт вперше виступив в США на фестивалі в Мілуокі, а восени дала турне по Мексиці та Колумбії. У лютому 2002 року Гаал був засуджений до року в'язниці та штрафу в 190 000 норвезьких крон за побиття людини[13] [14].

2002 року з Gorgoroth пішов Торментор, колишній гітаристом групи протягом шести років. Новий альбом Twilight of the Idols (назву взято з роботи Фрідріха Ніцше) записувався вже без нього. Альбом був витриманий у більш звичному для блек-металу стилі, хоча і відрізнявся від ранніх робіт групи. На цьому та наступному альбомах музику писав переважно Кінг ов Хелл. Оригінальна обкладинка альбому була заборонена в Європі через те, що на ній була зображена спалена фантофтська ставкірка[10].

Інцидент у Кракові, тюремні ув'язнення та зміна лейблу[ред.ред. код]

Gorgoroth під час зйомок відеокліпу на пісню «Carving a Giant».

1 лютого 2004 року в Кракові (Польща) відбувся концерт Gorgoroth, який транслювався польським державним телеканалом[15] та згодом повинен був лягти в основу DVD Black Mass in Krakow. Під час концерту на сцені були виставлені овечі голови, насаджені на палі, і сатанинська символіка, сама сцена була залита кров'ю, на задньому плані стояли хрести з чотирма голими розіп'ятими моделями. У якийсь момент одна з моделей втратила свідомість, через що знадобилося викликати швидку допомогу. Касети із записом шоу були конфісковані польською поліцією, було порушено кримінальну справу за фактом образи почуттів віруючих та жорстокого поводження з тваринами, а самі учасники гурту після повернення до Норвегії були допитані в суді Бергена[15][16]. Нікому з учасників Gorgoroth так і не пред'явили звинувачень, але організатори виступу, які заявляли, що не мають уявлення про те, що буде відбуватися під час шоу[17], були змушені заплатити штраф у 10 000 злотих[18] Через конфіскації запису реліз концертного DVD відбувся лише влітку 2008 року[17].

Незабаром після краківського концерту Gorgoroth покинули Nuclear Blast. Тоді ж з гурту пішов ударник Квітрафн. Його повинен був замінити Фрост, однак він не зміг поєднати роботу в Gorgoroth та Satyricon[10].

Протягом 2004 року Gorgoroth провели турне по Південній Америці, причому концерт в Сальвадорі супроводжувався заворушеннями[6], вперше виступили на Inferno Metal Festival (Квітень 2004 року)[19], восени дали ряд концертів в Європі та Центральній Америці. Для осінніх виступів були запрошені концертні музиканти —гітарист Телох (Teloch) та ударник Держ Ріпи (Dirge Rep; справжнє ім'я Пер Хусебо, колишній ударник Enslaved). У 2005 році виступи продовжилися.

Сьомий студійний альбом Ad Majorem Sathanas Gloriam вийшов на шведському лейблі Regain Records 19 червня 2006 року. Запис альбому розтягнувся більше ніж на рік — з січня 2005 року[20]. Сесійним ударником знову був Фрост, який грав у групі ще в 1994 — 1995 роках. Ad Majorem Sathanas Gloriam досяг 22-го місця в норвезьких чартах[21] і був номінований на головну норвезьку музичну премію Spellemannprisen як найкращий металический альбом, але премія дісталася альбому Enslaved Ruun[22]. На пісню «Carving a Giant» був знятий перший за історію існування групи відеокліп. 27 червня 2006 року Кінг ов Хелл пішов з групи, як було оголошено, через ідеологічні розбіжності[5][23]. В інтерв'ю, цьому через місяць, Кінг підтвердив, що причиною відходу стали проблеми, які він відчував, підтримуючи імідж Gorgoroth на публіці[24].

Навесні 2006 року Гаал знову сів у в'язницю, цього разу за побиття 41-річного чоловіка та загрози випити його кров, що відбулися ще 2001 року. Рішення було винесено 2004 року: Гаал був засуджений до 18 місяців в'язниці та штрафу на користь потерпілого в 104 000 норвезьких крон[25]. Після оскарження термін був зменшений до 14 місяців, а штраф збільшений до 190 000 крон[21]. Запис вокалу та написання текстів для Ad Majorem Sathanas Gloriam проходили протягом двох тижнів безпосередньо перед тим, як Гаал повинен був відправитися у в'язницю[24]. Він вийшов на свободу в грудні того ж року[21].

Одночасно з Гаал Інфернус відбував термін за зґвалтування. У травні 2005 року Інфернус і його друг отримали по три роки в'язниці і по 155 000 крон штрафу (в тому числі по 55 000 крон на користь потерпілої) [26]. Після апеляції з Інфернуса були зняті звинувачення в згвалтуванні, але він був визнаний винним у сексуальному домаганні з обтяжуючими обставинами. Вирок його друга був залишений в силі[27][28]. У березні 2007 року Інфернус достроково вийшов на свободу[29].

Кінг знову став постійним басистом гурту, а в січні 2007 року представляв Gorgoroth на промо-акції в Лос-Анджелесі[30].

Розкол[ред.ред. код]

Гаал і Кінг ов Хелл на концерті
в Парижі в 2007 році.

У жовтні 2007 року Інфернус опублікував на своїй сторінці Myspace повідомлення, в якому говорилося, що група розпалася, і Інфернус з одного боку і Гаал і Кінг з іншого боку будуть працювати самостійно. при цьому невирішеним залишилося питання про права на ім'я групи[31]. У той же день Гаал і Кінг опублікували аналогічне повідомлення, яке зокрема містило заяви про те, що вони продовжать концертний тур під ім'ям Gorgoroth і що саме Гаал і Кінг були «рушійною силою Gorgoroth в останні вісім років»[32]. Через два дні було опубліковано ще одну заяву Гаала. У ньому говорилося, що «Gorgoroth не розпалися, а продовжують існувати в новому вигляді»[33]. Інфернус зі свого боку заявив, що претендує на ім'я Gorgoroth, як єдиний учасник групи, що залишався в ній з дня заснування[34].

Практично одночасно з публікацією цих заяв Гаал і Кінг оголосили імена музикантів, з якими вони планували відправитися в турне: гітарист Телох (Teloch, Мортен Іверсен) та Ніколас Баркер (колишній ударник Cradle of Filth та Dimmu Borgir). В якості постійного студійного ударника був заявлений Хеллхаммер[35][36].

Сторони ініціювали процес в Патентному бюро Норвегії (Patentstyret) з питання про те, хто є законним правовласником найменування групи. 13 грудня 2007 року лейбл Regain Records заявив, що вважає Інфернуса єдиним «законним правовласником найменування, логотипу та товарного знака групи»[37]. За словами менеждера лейбла Пера Гюлленбека (швед. Per Gyllenbäck), при укладанні контракту з Gorgoroth Інфернус представительствовал на переговорах і при підписанні контракту по довіреності від імені всіх учасників групи[6]. Однак Патентне бюро встало на сторону Гаала та Кінга. Після цього Гаал і Кінг заявили, що припиняють співпрацю з Regain і приступають до пошуків лейбла для запису наступного альбому[2].

Інфернус запустив власний сайт www.gorgoroth.info та оголосив про плани запису свого альбому Quantos Possunt ad Satanitatem Trahunt на Regain Records та подальших виступів[38]. До складу Gorgoroth Інфернуса увійшли американський гітарист Френк Уоткінс (Obituary) та шведський ударник Томас Асклунд (Dissection, Dark Funeral) [38].

У червні 2008 року на польському лейблі Metal Mind Productions нарешті вийшов концертний DVD Black Mass Krakow 2004, записаний під час пам'ятного краківського концерту, і одразу потрапив на четверте місце в норвезьких чартах[39]. 23 червня на Regain Records вийшов концертний альбом True Norwegian Black Metal — Live in Grieghallen. Робота над альбомом почалася ще до розколу, тому в записі брали участь та Інфернус, і Гаал[40]. Але вже в кінці липня суд шведського міста Мальме наклав заборону на продажу диска через передбачуваного порушення прав на ім'я Gorgoroth. Гаал і Кінг крім того звинувачували лейбл в незаконній перезапису партій бас-гітари, нібито спочатку зіграних Кінгом[41][42]. Пізніше рішення було підтримано вищим судом[43].

Гаал і Кінг з сесійними музикантами почали роботу над новим альбомом у серпні 2008 року[44]. Хеллхаммер не зміг приступити до роботи через напружений графік[45], тому ударником став Фрост. У свою чергу до Інфернусу, Уоткінс та Асклунду приєдналися гітарист Торментор, що грав у Gorgoroth протягом шести років, і колишній вокаліст Пест, якого Гаал змінив 1998 року[46].

Інфернус ініціював новий процес, звинувативши опонентів у тому, що вони за його спиною подавали заяву про реєстрацію товарного знаку. Справа слухалася в кінці січня 2009 року, рішення було винесено в березні 2009 року. Суд скасував реєстрацію товарного знака за Гаал і Кінгом і визнав законним правовласником Інфернуса[3]. Після цього Гаал і Кінг ов Хелл оголосили про створення групи God Seed (по назві пісні з Ad Majorem Sathanas Gloriam) [47]. У серпні 2009 року року Гаал вирішив відійти від металевої музики[48].

Стиль, вплив[ред.ред. код]

У ранній період, коли Gorgoroth грали «сирий» блек-метал, сильний вплив на музику надавали прото-блек-металеві гурти, що грали на стику блеку та треш-металу, такі як Celtic Frost та Bathory[4]. На Pentagram критики відзначали вплив навіть панк-року та хардкору[49]. Незважаючи на постійну зміну складів Gorgoroth на всіх альбомах зберігали «фірмове» швидкісне агресивне звучання. Як і багато блек-металеві групи (Mayhem, Satyricon, Emperor, Ulver), Gorgoroth на певному етапі експериментували зі звучанням: на альбомах Destroyer та Incipit Satan можна знайти елементи нойзу та ембієнту, але на останніх записах група повернулася до традиційного блек-металу. Гаал в інтерв'ю говорив, що його музичні смаки не обмежуються металом, а охоплюють самих різних виконавців від Вівальді до Девіда Боуї[50]. Торментор в свою чергу згадував про вплив таких груп, як Mercyful Fate, Black Sabbath, Slayer, Possessed та Tormentor[51].

Важливу роль в музиці Gorgoroth відіграє ідеологічна складова. Під час виступів учасники групи використовують чорний одяг, корпспейнт та шипи, а при оформленні альбомів Gorgoroth використовували сатаністкою символіку. За словами Інфернуса, музикант, що грає блек-метал, повинен бути сатаністом[5]. Гаал, який сповідує скандинавський шаманізм, в інтерв'ю каже, що не є сатаністом, але не заперечує проти того, щоб до нього ставилися, як до сатаністів, оскільки сатанізм протиставляє себе християнству[50]. Крім цього музиканти неодноразово говорили про вплив, який на них чинили роботи Ніцше[4]. Назва альбому Twilight of the Idols (англ. Сутінки богів) взято з однойменної книги Ніцше, Ніцше зазначений у буклеті альбому Incipit Satan як один з натхненників[52]. Торментор в якості джерел натхнення відзначає роботи Фрідріха Ніцше, Мартіна Хайдеггера та Бенедикта Спінози[51].

Учасники гурту[ред.ред. код]

  • Інфернус (Infernus; Роджер Тіегс) — гітара (з 1992 року)
  • Томас Асклунд — ударні (з 2007 року)
  • Френк Уоткінс — бас-гітара (з 2007 року)
  • Торментор (Tormentor; Болл Хейєрдал) — гітара (1996 — 2002, з 2008 року)
  • Пест (Pest; Томас Кроненес) — вокал (1995 — 1997, з 2008 року)

Колишні й сесійні учасники[ред.ред. код]

Гітара
  • Торментор (Tormentor; Болл Хейєрдал) (1996 — 2002)
  • Аполліон (Apollyon; Оле Йорген Мо) — концертний гітарист (2003 — 2004)
  • Скагг (Skagg; Стіан Легрейд) — концертний гітарист.
Вокал
  • Хат (Hat) (1992 — 1995)
  • Пест (Pest) (1995 — 1997)
  • Гаал (Gaahl; Крістіан Еспедал) — (1998 — 2007)
Бас-гітара
  • Кьеттар (Kjettar) (1993)
  • Самот (Samoth; Томас Хауген) (1994: на Pentagram).
  • Сторм (Storm) (1996)
  • Арес (Ares; Ронні Ховланд) (1996 — 1998)
  • Т-Ріпер (T-Reaper; Торгрім Ойре) (1998)
  • Кінг ов Хелл (King ov Hell; Том Като Віснес) — (1999 — 2006, 2007)
Ударні
  • Гоат Первертор (Goat Pervertor) (1992 — 1994)
  • Фрост (Frost; Відар-Кьєті Харальстад) (1994 — 1996, 2006: на Antichrist та Ad Majorem Sathanas Gloriam).
  • Грим (Grim; Ерік Бредрешіфт) (1996 — 1997). Також грав у Immortal та Borknagar. Покінчив із собою 4 жовтня 1999 р.
  • Вролок (Vrolok) (1998)
  • Серсьянт (Sersjant; Ерленд Еріксен) (1999 — 2000)
  • Квітрафн (Kvitrafn; Ейнар Селвік) (2000 — 2004)
  • Держ Ріпи (Dirge Rep; Пер Хусебо) — концертний ударник.
Клавішні
  • даймоніон (Daimonion; Івар Бьорнсон) (1998, 2000: на Destroyer та Incipit Satan)

Історія складів до розколу[ред.ред. код]

(1992)
  • Хат — вокал
  • Інфернус — гітара, бас
  • Гоат Первертор — ударні
(1993)
  • Хат — вокал
  • Інфернус — гітара
  • Кьеттар — бас
  • Гоат Первертор — ударні
(1994)
  • Хат — вокал
  • Інфернус — гітара
  • Самот — бас
  • Гоат Первертор — ударні
(1994 — 1995)
  • Хат — вокал
  • Інфернус — гітара, бас
  • Фрост — ударні
(1995)
  • Пест — вокал
  • Інфернус — гітара, бас
  • Фрост — ударні
(1996)
  • Пест — вокал
  • Інфернус — гітара
  • Сторм — бас
  • Фрост — ударні
(1996)
  • Пест — вокал
  • Інфернус — гітара
  • Арес — бас
  • Фрост — ударні
(1996 — 1997)
  • Пест — вокал
  • Інфернус — гітара
  • Арес — бас
  • Грим — ударні
(1998)
  • Пест — вокал
  • Інфернус — гітара
  • Арес — бас
  • Вролок — ударні
(1998)
  • Гаал — вокал
  • Інфернус — гітара
  • Торментор — гітара
  • Т-Ріпер — бас
  • Вролок — ударні
(1999 — 2000)
  • Гаал — вокал
  • Інфернус — гітара
  • Торментор — гітара
  • Кінг ов Хелл — бас
  • Серсьянт — ударні
(2000 — 2002)
  • Гаал — вокал
  • Інфернус — гітара
  • Торментор — гітара
  • Кінг ов Хелл — бас
  • Квітрафн — ударні
(2002 — 2003)
  • Гаал — вокал
  • Інфернус — гітара
  • Кінг ов Хелл — бас
  • Квітрафн — ударні
(2003 — 2004)
  • Гаал — вокал
  • Інфернус — гітара
  • Аполліон — концертна гітара
  • Кінг ов Хелл — бас
  • Квітрафн — ударні
(2004)
  • Гаал — вокал
  • Інфернус — гітара
  • Аполліон — концертна гітара
  • Кінг ов Хелл — бас
  • Держ Ріпи — концертні ударні
  • Фрост — студійні ударні
(2004 — 2005)
  • Гаал — вокал
  • Інфернус — гітара
  • Телох — концертна гітара
  • Кінг ов Хелл — бас
  • Держ Ріпи — концертні ударні
  • Фрост — студійні ударні
(2005)
  • Гаал — вокал
  • Інфернус — гітара
  • Скагг — концертна гітара
  • Кінг ов Хелл — бас
  • Держ Ріпи — концертні ударні
(2006)
  • Гаал — вокал
  • Інфернус — гітара
  • Кінг ов Хелл — бас
(2006)
  • Гаал — вокал
  • Інфернус — гітара
(2007)
  • Гаал — вокал
  • Інфернус — гітара
  • Телох — концертна гітара
  • Кінг ов Хелл — бас
  • Держ Ріпи — концертні ударні

Примітки[ред.ред. код]

  1. «The History of Rock Music: Gorgoroth» (англійською). Scaruffi.com. Архів оригіналу за 2013-08-22. Процитовано 20-09-2010. 
  2. а б «GORGOROTH's GAAHL, KING Retain Ownership Of Band's Name And Logo». Blabbermouth.net. 19 грудня 2007. Архів оригіналу за 2012-01-28. Процитовано 1 липня 2007. 
  3. а б «INFERNUS Claims Victory In GORGOROTH Name Dispute». Blabbermouth.net. 10 березня 2009. Процитовано 23 березня 2009. 
  4. а б в Інтерв'ю Інфернуса The Metal Crypt
  5. а б в Інтерв'ю Інфернуса Live-Metal.Net 18 липня 2006 р.
  6. а б в г д Grow, Cory. «Why the most dangerous true Norwegian black-metal band of the decade turned on itself». Revolver. Процитовано 8 липня 2008. 
  7. Біографія Gehenna
  8. Біографія Gorgoroth на Metal-observer.com
  9. Офіційний сайт Primordial
  10. а б в Sharpe-Young, G. (2009). «Gorgoroth». MusicMight. Архів оригіналу за 2012-01-28. Процитовано 2011-05-20. 
  11. CRADLE OF FILTH posters & t-shirts — Buy CRADLE OF FILTH posters & t-shirts at Pushposters.com
  12. Wacken Open Air 1998
  13. «Gorgoroth-vokalist må i fengsel». Bergensavisen. 22 лютого 2005. Процитовано 2008-07-02. (норв.)
  14. «Gorgoroth Singer Denies Cruelty To Animals». Metalundeground.com. 6 лютого 2004. Процитовано 2008-07-02. 
  15. а б «Norwegian black metal band shocks Poland». Aftenposten. 4 лютого 2004. Процитовано 2008-07-02. 
  16. «GORGOROTH: 'Black Mass In Krakow' DVD May Get Released After All». Blabbermouth.net. 3 березня 2005. Процитовано 2008-07-02. 
  17. а б «GORGOROTH: Controversial Krakow Concert To Be Released On DVD». Blabbermouth.net. 14 березня 2008. Процитовано 2008-07-02. 
  18. «Organizator koncertu Gorgoroth skazany!». muzyka.onet.pl. 26 червня 2007. Процитовано 2008-07-02. (пол.)
  19. Inferno Metal Festival 2004
  20. Ad Majorem Sathanas Gloriam на Metal-archives.com
  21. а б в «Gorgoroth singer released from prison». metalhammer.co.uk. 9 січня 2007. Процитовано 2008-07-03. 
  22. «ENSLAVED Wins Norwegian 'GRAMMY' In 'Metal' Category». Blabbermouth.net. 27 січня 2007. Процитовано 2008-07-03. 
  23. «GORGOROTH Part Ways With Bassist KING OV HELL». Blabbermouth.net. 27 червня 2006. Процитовано 2008-07-03. 
  24. а б Інтерв'ю Кінга 27 липня 2006 року
  25. «GORGOROTH Singer Appeals Sentence». Blabbermouth.net. 27 червня 2004. Процитовано 2008-07-03. 
  26. «GORGOROTH Guitarist Sentenced To Three Years In Prison For Rape». Blabbermouth.net. 25 травня 2005. Процитовано 2008-07-04. 
  27. «GORGOROTH Guitarist Convicted Of Aggravated Sexual Assault, Is Cleared Of Rape Charge». Blabbermouth.net. 11 січня 2006. Процитовано 2008-07-04. 
  28. «NORWEGIAN ROCKER CLEARED OF RAPE, FOUND GUILTY OF SEXUAL ASSAULT». contactmusic.com. 18 січня 2006. Процитовано 2008-07-04. 
  29. «Gorgoroth — Guitarist Released From Jail». metalstorm.ee. 24 березня 2007. Процитовано 2008-07-04. 
  30. «Gorgoroth Frontman Released From Prison». heavymetal.about.com. 8 січня 2007. Процитовано 2008-07-04. 
  31. «GORGOROTH To Split Up?». Blabbermouth.net. 21 жовтня 2007. Процитовано 2008-07-08. 
  32. «GORGOROTH Vocalist, Bassist Vow To Carry On Following Split With Guitarist». Blabbermouth.net. 21 Жовтень 2007. Процитовано 2008-07-08. 
  33. «GORGOROTH Frontman: 'We Will Raise The Flame Higher And Brighter Than Ever'». Blabbermouth.net. 23 жовтня 2007. Процитовано 2008-07-08. 
  34. «GORGOROTH Guitarist INFERNUS: 'My Intention Is To Continue For Another 15 Years!'». Blabbermouth.net. 24 Жовтень 2007. Процитовано 2008-07-08. 
  35. «GORGOROTH Recruits Drummer NICK BARKER For European Tour». Blabbermouth.net. 29 жовтня 2007. Процитовано 2008-07-08. 
  36. «MAYHEM Drummer HELLHAMMER Joins GAAHL-Fronted Version Of GORGOROTH». Blabbermouth.net. 25 жовтня 2007. Процитовано 2008-07-08. 
  37. «Gorgoroth statement December 13th 2007». Regain Records. 13 грудня 2007. Процитовано 2008-07-08. 
  38. а б «GORGOROTH Guitarist INFERNUS Says New Lineup Will Include Members Of OBITUARY, DISSECTION». Blabbermouth.net. 26 грудня 2007. Процитовано 2008-07-08. 
  39. «GORGOROTH's First-Ever DVD Lands On Norwegian Chart». Blabbermouth.net. 18 червня 2008. Процитовано 2008-07-08. 
  40. «GORGOROTH Begins Work On Live Album». Blabbermouth.net. 16 жовтня 2007. Процитовано 8 липня 2008 року. 
  41. «GORGOROTH's GAAHL, KING Force REGAIN RECORDS To Stop Distribution Of 'Live In Greighallen'». Blabbermouth.net. 27 липня 2008. Процитовано 18 грудня 2008. 
  42. «REGAIN RECORDS Issues Statement Regarding GORGOROTH 'Live In Grieghallen' Dispute». Blabbermouth.net. 29 липня 2008. Процитовано 18 грудня 2008. 
  43. «INFERNUS Vs. KING OV HELL: GORGOROTH Name Dispute To Land In Norwegian Court». Blabbermouth.net. 1 грудня 2008. Процитовано 18 грудня 2008. 
  44. «GAAHL-Fronted GORGOROTH Cancels Dates Due To Recording Schedule». Blabbermouth.net. 23 серпня 2008. Процитовано 16 грудня 2008. 
  45. «Hellhammer a.k.a Jan Axel Blomberg Interview». Scarlet Metal. 17 вересня 2008. Процитовано 16 грудня 2008. 
  46. «INFERNUS-Led Version Of GORGOROTH Completes Lineup». Blabbermouth.net. 4 грудня 2008. Процитовано 16 грудня 2008. 
  47. «Former GORGOROTH Members Launch GOD SEED». Blabbermouth.net. 23 березня 2009. Процитовано 23 березня 2009. 
  48. «Колишній фронтмен GORGOROTH Гаал пішов з важкої музики». Headbanger.ru. 18 серпня 2009. Процитовано 18 серпня 2009. 
  49. Рецензія Allmusic на альбом Pentagram
  50. а б Інтерв'ю Гаала tartareandesire.com
  51. а б Журнал Dark City листопад 2000 (пробний номер). Стр. 28
  52. Рецензія Allmusic на альбом Incipit Satan

Посилання[ред.ред. код]


Офіційні[ред.ред. код]

Неофіційні[ред.ред. код]