Гімнокаліціум Бальда
| Гімнокаліціум Бальда Gymnocalycium baldianum | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Гімнокаліціум Бальда
| ||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Gymnocalycium baldianum (Speg.) Speg. 1905 | ||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||
|
Гімнокаліціум Бальда[2] (Гімнокаліціум Бальді, Gymnocalycium baldianum, (Speg.) Speg. 1905, місцева назва — «підборіддя карлика» (dwarf chin)[3]) — кактус з роду гімнокаліціум (підрід Gymnocalycium).
Біологічний опис[ред. | ред. код]
Один з небагатьох та найвідоміший червоноквітковий гімнокаліціум. Сірувато-зелене стебло зазвичай одиночне, його висота 4-10 см та 6-7 см в діаметрі, ребер близько 8-11, розділених на горбки; поздовжні борозни між ребрами гострі. Ареоли маленькі, еліптичні. Колючки тонкі, гнучкі, прилеглі до стебла, розташовані по краю ареоли, попелясто-сірі; кількість звичайно 5, часто і більше (7). Квітки середньої величини, близько 4 см завдовжки і такі ж у поперечнику, різноманітних тонів — від темно-рожевих до густо-червоних з металевим блиском. Тичинки і маточка рожево-пурпурові, приймочка коротка шестипроменева, білувато-жовта. Плоди темно-зелені. Коріння бульбоподібне.
Гібриди[ред. | ред. код]
В колекціях є популярним гібрид гімнокаліціума Бальда з гімнокаліціумом голим (Gymnocalycium denudatum) Gymnocalycium denudatum cv. Jan Suba, названий на честь померлого чеського кактусівника Яна Шуби, який успішно створив цей культивар. Після численних спроб перехресного запилення Gymnocalycium denudatum з Gymnocalycium baldianum, він урешті-решт отримав рослину, яка має типовий зовнішній вигляд Gymnocalycium denudatum і цвіте красивими червоними квітками, притаманими Gymnocalycium baldianum. Цей гібрид в більшості випадків є автофертильним і дає дуже одноманітні сіянці.
Історія відкриття[ред. | ред. код]
Спегаццині знайшов цю рослину в провінції Катамарка (Аргентина) та описав в 1905 році в «Cactacearum platensis Tentamen» як Echinocactus baldianum і який сам же потім, в 1925 році, зарахував до роду Gymnocalycium. Видову назву присвоїв на честь одного з своїх помічників на прізвище Бальді.[4]
Поширення[ред. | ред. код]
Цей вид є ендемічним для Аргентини, зустрісається в провінції Катамарка, в Сьєрра-Анкасті, Сьєрра-Граціано, Сьєрра-де-Нарваєс, Сьєрра-де-Гуямба, Сьєрра-де-Манчао і у горах на схід від Андальгали.
Екологія[ред. | ред. код]
Ця рослина часто зустрічається серед трави на висоті від 500 до 2 000 м над рівнем моря.
Охорона у природі[ред. | ред. код]
Гімнокаліціум Бальда входить до Червоного списку Міжнародного Союзу Охорони Природи, стан — в найменшому ризику. Має досить обмежений, проте неперервний ареал. Основною загрозою для виду є комерційне збирання, особливо у період цвітіння, що припадає на Різдво. В деяких районах шкоди популяції наносять пожежі.
На природоохоронних територіях Аргентини цей вид не присутній.
Догляд за видом[ред. | ред. код]
Цей вид особливо часто пропонується в продажу серед імпортних декоративних кактусів, нерідко — вже з бутонами і квітками.
Рослини цього виду в холодний сухий період стають м'якими і зморшкуватими. У культурі можна утримувати абсолютно сухими при температурах, близьких до 0 °C, протягом усієї зими, оскільки вони є гірськими рослинами. У період вегетації при рясному поливі вони можуть стояти на повному сонці.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Классификация рода Gymnocalycium по Х. Тиллю (Н. Till, 2003) (рос.)
- ↑ Широбокова Д. Н., Нікітіна В. В., Гайдаржи М. М., Баглай К. М. Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : Українські пропілеї, 2003. — 110 с. — ISBN 966-7015-28-9.
- ↑ Ян Ван дер Неер. Все о кактусах. — Санкт-Петербург: ООО «СЗКЭО» Кристалл", 2004 — 208 с., ил. — ISBN 5-306-00348-6 (рос.)
- ↑ Буренков А. А. Кактусы в гостях и дома, — Феникс, 2007 г., — 472 с. — ISBN 978-966-651-431-1, стор. 257
Джерела[ред. | ред. код]
- Борисенко Т. И. Кактусы. Справочник, — Киев: Наукова думка, 1986 г., — 286 с., ил. стр. 107 (рос.)
- Турдиев С. и др. Кактусы. (Издание 2-е). Алма-Ата, «Кайнар», 1974 г. (рос.)
- Edward F. Anderson. «The Cactus Family». 776 р. ISBN 0 881924989 p. 349 (англ.)
- Pilbeam, John. Gymnocalycium: A Collector's Guide. A. A. BALKEMA / ROTTERDAM / BROOKFIELD / 1995, 1995. 332 pages. ISBN 905410192X; ISBN 9789054101925. P. 43-44 [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- Гимнокалициум.ru (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Рід Гімнокаліціум на сайті Полтавського ботанічного саду імені В. Г. Короленка
- Gymnocalycium baldianum на Українському сайті про кактуси та кактусистів[недоступне посилання] (рос.)
- SucculentCity: Gymnocalycium Page [Архівовано 19 вересня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
- The genus Gymnocalycium: Genus & Species information [Архівовано 14 вересня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- Gymnocalycium baldianum в базі даних «Tropicos» Міссурійського ботанічного саду (англ.)
- Gymnocalycium baldianum на сайті «Desert-tropicals»(англ.)
- Cactus Home Page from Japan by Takashi Shimada [Архівовано 4 лютого 2015 у Wayback Machine.](англ.)
- Gymnocalycium baldianum на сайті «Au Cactus Francophone». Tout l'univers des plantes grasses et succulentes (фр.)
- Gymnocalycium baldianum на сайті «Gymnocalycium.org» (пол.)
- Gymnocalycium baldianum // Официальный сайт российской группы по изучению рода Gymnocalycium (рос.)
- База даних по роду Gymnocalycium [Архівовано 4 лютого 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- Gymnocalycium baldianum // Московский клуб любителей кактусов(рос.)