HD12767

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
HD12767
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я
Пряме піднесення 2г  4х 29,44с
Схилення -29° 17′ 48,5″
Видима величина (V) 4,68[1]
Характеристики
Спектральний клас A0
показник кольору U−B -0,50
яскравість B 4,500±0,002[2]
показник кольору B−V -0,156±0,016[2]
яскравість V 4,668±0,003[2]
Тип змінності
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y -0,08
індекс m1 0,12
індекс c1 0,51
індекс Hβ 2,71[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 4,620[2]
Мінімальна яскравість 4,650[2]
Період фотометричної
змінності зорі
1,89[2] доби
Астрометрія
Власний рух (μ) за пр. піднес.: 12,56± 0,66[2] мас/рік

за схиленням: 8,54± 0,47[2] мас/рік

Паралакс (π) 9,03 ± 0,78[2] мас
Відстань 361,19 світлових років
110,74 парсек
Подробиці
Маса M
Обертання Vsin(i)=44[3]км/сек
Інші позначення
*nu For,

HD 12767, HIP 9677, HR 612,

CD-29 706
Посилання
SIMBADдані для HD12767

HD12767 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу A0, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 4,7.[1] Вона розташована на відстані близько 361,2 світлових років від Сонця.[2]

Фізичні характеристики[ред. | ред. код]

Зоря HD12767 обертається порівняно повільно навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 44км/сек.[3] Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність даної зорі з періодом 1,89 доби в межах від Hmin= 4,65 до Hmax= 4,62.[2]


Пекулярний хімічний вміст[ред. | ред. код]

Зоряна атмосфера HD12767 має підвищений вміст Si .[1]


Магнітне поле[ред. | ред. код]

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу крил ліній Бальмера становить 242,1± 93,9 Гаус.[4]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. а б в г д е ж и к л м ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
  4. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631