HD133029

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
HD133029
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір’я
Пряме піднесення 15h  0m 38,72s
Схилення +47° 16′ 38,8″
Видима величина (V) 6,35[1]
Характеристики
Спектральний клас B9/?
U-B показник кольору -0,25
B яскравість 6,224±0,003[2]
B-V показник кольору -0,099±0,004[2]
V яскравість 6,338±0,004[2]
Тип змінної
Дані фотометрії Стрьомґрена
b-y колір -0,09
m1 індекс 0,21
c1 індекс 0,78
Hβ індекс 2,80[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 6,310[2]
Мінімальна яскравість 6,340[2]
Період фотометричної
змінності зорі
2,89[2] доби
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) км/сек
Власний рух (μ) за пр. піднес.: -8,22± 0,57[2] мас/рік

за схиленням: 15,49± 0,52[2] мас/рік

Паралакс (π) 6,84 ± 0,56[2] мас
Відстань 476,84 світлових років
146,20 парсек
Подробиці
Маса M
Обертання Vsin(i)=39[3]км/сек
Інші позначення
HD 133029,

HIP 73454, HR 5597, BD+47 2192,

GSC 3481-1099
Посилання
SIMBAD дані для HD133029


HD133029подвійна зоря. Дана подвійна система має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 6,4.[1] Вона розташована на відстані біля 476,8 світлових років від Сонця.[2]

Подвійна зоря[ред.ред. код]

Головна зоря цієї системи належить до хімічно-пекулярних зір й має спектральний клас B9. В той же час спектральний клас іншої компоненти залишається ще не визначеним.

Фізичні характеристики[ред.ред. код]

Зоря HD133029 обертається порівняно повільно навколо своєї осі. Проекція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 39км/сек.[3] Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність даної зорі з періодом 2,89 доби в межах від Hmin= 6,34 до Hmax= 6,31.[2]


Пекулярний хімічний склад[ред.ред. код]

Зоряна атмосфера HD133029 має підвищений вміст Cr .[1]


Магнітне поле[ред.ред. код]

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу крил ліній Бальмера становить 3260,0± 694,8 Гаус.[4]


Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. а б в г д е ж и к л м ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
  4. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631


Сатурн Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.