HD137909

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
HD137909
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір’я
Пряме піднесення 15h 27m 49,72s
Схилення +29°  6′ 20,3″
Видима величина (V) 3,66[1]
Характеристики
Спектральний клас A9/?
U-B показник кольору 0,11
B яскравість 4,027±0,002[2]
B-V показник кольору 0,319±0,002[2]
V яскравість 3,696±0,001[2]
Тип змінної
Дані фотометрії Стрьомґрена
b-y колір 0,14
m1 індекс 0,26
c1 індекс 0,74
Hβ індекс 2,84[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 3,730[2]
Мінімальна яскравість 3,760[2]
Період фотометричної
змінності зорі
18,54[2] доби
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) км/сек
Власний рух (μ) за пр. піднес.: -181,39± 0,38[2] мас/рік

за схиленням: 86,84± 0,57[2] мас/рік

Паралакс (π) 28,60 ± 0,69[2] мас
Відстань 114,04 світлових років
34,97 парсек
Подробиці
Маса M
Обертання Vsin(i)=23[3]км/сек
Інші позначення
*be CrB A,

HD 137909, HIP 75695, HR 5747,

BD+29 2670
Посилання
SIMBAD дані для HD137909


HD137909подвійна зоря. Дана подвійна система має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 3,9.[1] Вона розташована на відстані біля 114,0 світлових років від Сонця.[2]

Подвійна зоря[ред.ред. код]

Головна зоря цієї системи належить до хімічно-пекулярних зір й має спектральний клас A9. В той же час спектральний клас іншої компоненти залишається ще не визначеним.

Фізичні характеристики[ред.ред. код]

Зоря HD137909 обертається порівняно повільно навколо своєї осі. Проекція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 23км/сек.[3] Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність даної зорі з періодом 18,54 доби в межах від Hmin= 3,76 до Hmax= 3,73.[2]


Пекулярний хімічний склад[ред.ред. код]

Зоряна атмосфера HD137909 має підвищений вміст Cr .[1]


Магнітне поле[ред.ред. код]

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу наявних ліній металів становить 750,6± 262,7 Гаус.[4]


Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. а б в г д е ж и к л м ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
  4. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631


Сатурн Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.