HD140160

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
HD140160
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір’я
Пряме піднесення 15h 41m 47,42s
Схилення +12° 50′ 51,1″
Видима величина (V) 5,34[1]
Характеристики
Спектральний клас A1
U-B показник кольору 0,05
B яскравість 5,372±0,004[2]
B-V показник кольору 0,033±0,008[2]
V яскравість 5,327±0,003[2]
Тип змінної
Дані фотометрії Стрьомґрена
b-y колір 0,01
m1 індекс 0,21
c1 індекс 1,05
Hβ індекс 2,90[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 5,330[2]
Мінімальна яскравість 5,370[2]
Період фотометричної
змінності зорі
1,60[2] доби
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) км/сек
Власний рух (μ) за пр. піднес.: 39,68± 0,83[2] мас/рік

за схиленням: -4,55± 0,83[2] мас/рік

Паралакс (π) 14,28 ± 0,84[2] мас
Відстань 228,40 світлових років
70,03 парсек
Подробиці
Маса M
Обертання Vsin(i)=75[3]км/сек
Інші позначення
*kh Ser,

HD 140160, HIP 76866, HR 5843, BD+13 2982,

GSC 937-1118
Посилання
SIMBAD дані для HD140160


HD140160хімічно-пекулярна зоря спектрального класу A1 й має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 5,3.[1] Вона розташована на відстані біля 228,4 світлових років від Сонця.[2]

Фізичні характеристики[ред.ред. код]

Зоря HD140160 обертається досить швидко навколо своєї осі. Проекція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 75км/сек.[3] Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність даної зорі з періодом 1,60 доби в межах від Hmin= 5,37 до Hmax= 5,33.[2]



Магнітне поле[ред.ред. код]

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу наявних ліній металів становить 859,1± 712,3 Гаус.[4]


Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. а б в Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. а б в г д е ж и к л м ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
  4. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631


Сатурн Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.