HD142990

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
HD142990
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я Скорпіон
Пряме піднесення 15г 58х 34,87с
Схилення -24° 49′ 53,4″
Видима величина (V) 5,43[1]
Характеристики
Спектральний клас B6
показник кольору U−B -0,65
яскравість B 5,313±0,003[2]
показник кольору B−V -0,092±0,004[2]
яскравість V 5,420±0,003[2]
Тип змінності
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y -0,03
індекс m1 0,10
індекс c1 0,25
індекс Hβ 2,68[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 5,380[2]
Мінімальна яскравість 5,430[2]
Період фотометричної
змінності зорі
0,98[2] доби
Астрометрія
Власний рух (μ) за пр. піднес.: -11,41± 0,77[2] мас/рік

за схиленням: -24,06± 0,70[2] мас/рік

Паралакс (π) 6,68 ± 0,82[2] мас
Відстань 488,26 світлових років
149,70 парсек
Подробиці
Маса M
Обертання Vsin(i)=125[3]км/сек
Інші позначення
V913 Sco, HD 142990, HIP 78246, HR 5942, CD-24 12427, GSC 6783-2695
Посилання
SIMBADдані для HD142990

HD142990 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу B6, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 5,4.[1] Вона знаходиться у сузір'ї Скорпіона й розташована на відстані близько 488,3 світлових років від Сонця.[2]

Фізичні характеристики[ред. | ред. код]

Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність даної зорі з періодом 0,98 доби в межах від Hmin= 5,43 до Hmax= 5,38.[2]


Пекулярний хімічний склад[ред. | ред. код]

HD142990 належить до Хімічно пекулярних зір з пониженим вмістом гелію й в її зоряній атмосфері спостерігається нестача He у порівнянні з його вмістом в атмосфері Сонця.


Магнітне поле[ред. | ред. код]

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу становить 1304,3± 255,3 Гаус.[4]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б в Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. а б в г д е ж и к л м ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. Abt H.A., Levato H., Grosso M. Rotational velocities of B stars 2002, Astrophys. J., 573, 359-365
  4. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631