HD145389

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
HD145389
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я Геркулес
Пряме піднесення 16г  8х 46,18с
Схилення +44° 56′  5,7″
Видима величина (V) 4,23[1]
Характеристики
Спектральний клас B9
показник кольору U−B -0,27
яскравість B 4,173±0,002[2]
показник кольору B−V -0,045±0,003[2]
яскравість V 4,227±0,002[2]
Тип змінності
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y -0,02
індекс m1 0,13
індекс c1 0,78
індекс Hβ 2,79[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 4,220[2]
Мінімальна яскравість 4,230[2]
Період фотометричної
змінності зорі
7,02[2] доби
Астрометрія
Власний рух (μ) за пр. піднес.: -25,98± 0,45[2] мас/рік

за схиленням: 35,86± 0,48[2] мас/рік

Паралакс (π) 14,27 ± 0,52[2] мас
Відстань 228,56 світлових років
70,08 парсек
Подробиці
Маса M
Обертання Vsin(i)=18[3]км/сек
Інші позначення
φ Her, HD 145389, HIP 79101, HR 6023, BD+45 2376, GSC 3067-1842
Посилання
SIMBADдані для HD145389

HD145389 (φ Геркулеса)хімічно пекулярна зоря спектрального класу B9 й має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 4,2.[1] Вона знаходиться у сузір'ї Геркулеса й розташована на відстані близько 228,6 світлових років від Сонця.[2]

Фізичні характеристики[ред. | ред. код]

Зоря HD145389 обертається порівняно повільно навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 18км/сек.[3] Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність даної зорі з періодом 7,02 доби в межах від Hmin= 4,23 до Hmax= 4,22.[2]


Пекулярний хімічний склад[ред. | ред. код]

HD145389 належить до ртутно-манганових зір й її зоряна атмосфера має підвищений вміст Hg та Mn.


Магнітне поле[ред. | ред. код]

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу крил ліній Бальмера становить 150,5± 236,2 Гаус.[4]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б в Renson P., Manfroid J. (2009). Catalogue of Ap, HgMn and Am stars (PDF). Astronomy and Astrophysics ((англ.)) . 498: 961—966. Bibcode:2009A&A...498..961R. doi:10.1051/0004-6361/200810788. Архів оригіналу (PDF) за 2 березня 2015. Процитовано 19 березня 2015.
  2. а б в г д е ж и к л м ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
  4. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631