HD34452

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
HD34452
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір’я
Пряме піднесення 5h 19m  0,03s
Схилення +33° 44′ 54,2″
Видима величина (V) 5,38[1]
Характеристики
Спектральний клас B9
U-B показник кольору -0,56
B яскравість 5,157±0,003[2]
B-V показник кольору -0,167±0,004[2]
V яскравість 5,351±0,004[2]
Тип змінної
Дані фотометрії Стрьомґрена
b-y колір -0,13
m1 індекс 0,18
c1 індекс 0,35
Hβ індекс 2,70[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 5,310[2]
Мінімальна яскравість 5,330[2]
Період фотометричної
змінності зорі
2,47[2] доби
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) км/сек
Власний рух (μ) за пр. піднес.: 13,62± 0,70[2] мас/рік

за схиленням: -29,63± 0,43[2] мас/рік

Паралакс (π) 7,28 ± 0,70[2] мас
Відстань 448,02 світлових років
137,36 парсек
Подробиці
Маса M
Обертання Vsin(i)=49[3]км/сек
Інші позначення
HD 34452,

HIP 24799, HR 1732,

BD+33 1008
Посилання
SIMBAD дані для HD34452


HD34452 є хімічно-пекулярною зорею спектрального класу B9 й має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 5,4.[1] Вона розташована на відстані біля 448,0 світлових років від Сонця.[2]

Фізичні характеристики[ред.ред. код]

Зоря HD34452 обертається порівняно повільно навколо своєї осі. Проекція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 49км/сек.[3] Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність даної зорі з періодом 2,47 доби в межах від Hmin= 5,33 до Hmax= 5,31.[2]


Пекулярний хімічний вміст[ред.ред. код]

Зоряна атмосфера HD34452 має підвищений вміст Si .[1]


Магнітне поле[ред.ред. код]

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу становить 743,4± 433,6 Гаус.[4]


Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. а б в г д е ж и к л м ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
  4. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631


Сатурн Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.