HD62140

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
HD62140
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір’я
Пряме піднесення 7h 46m 27,41s
Схилення +62° 49′ 49,9″
Видима величина (V) 6,50[1]
Характеристики
Спектральний клас A8
U-B показник кольору 0,13
B яскравість 6,832±0,004[2]
B-V показник кольору 0,262±0,002[2]
V яскравість 6,504±0,004[2]
Тип змінної
Дані фотометрії Стрьомґрена
b-y колір 0,14
m1 індекс 0,27
c1 індекс 0,73
Hβ індекс 2,85[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 6,540[2]
Мінімальна яскравість 6,590[2]
Період фотометричної
змінності зорі
4,29[2] доби
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) км/сек
Власний рух (μ) за пр. піднес.: -36,98± 0,50[2] мас/рік

за схиленням: -61,01± 0,51[2] мас/рік

Паралакс (π) 12,32 ± 0,73[2] мас
Відстань 264,74 світлових років
81,17 парсек
Подробиці
Маса M
Обертання Vsin(i)=26[3]км/сек
Інші позначення
49 Cam,

HD 62140, HIP 37934, HR 2977,

BD+63 733
Посилання
SIMBAD дані для HD62140


HD62140хімічно-пекулярна зоря спектрального класу A8 й має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 6,5.[1] Вона розташована на відстані біля 264,7 світлових років від Сонця.[2]

Фізичні характеристики[ред.ред. код]

Зоря HD62140 обертається порівняно повільно навколо своєї осі. Проекція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 26км/сек.[3] Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність даної зорі з періодом 4,29 доби в межах від Hmin= 6,59 до Hmax= 6,54.[2]


Пекулярний хімічний склад[ред.ред. код]

Зоряна атмосфера HD62140 має підвищений вміст Eu .[1]


Магнітне поле[ред.ред. код]

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу наявних ліній металів становить 1458,5± 388,5 Гаус.[4]


Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. а б в г д е ж и к л м ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
  4. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631


Сатурн Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.