Heckler & Koch HK21

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Heckler & Koch HK21
HK21.JPG
Тип: єдиний кулемет
Походження: Німеччина Німеччина
Історія служби
Використання у ДивКраїни-експлуатанти
Історія виробництва:
Конструктор Heckler & Koch
Розроблено 1961
Виробник Heckler & Koch
Виготовлено 1960-ті — початок 2000-х
Варіанти ДивВаріанти
Характеристики
Маса HK21: 7,92
HK21A1: 8,30
HK11A1: 7,70
HK21E: 9,30
HK11E: 8,15
HK23E: 8,75
HK13E: 8,00
Довжина HK21: 1021
HK21A1, HK11A1, HK11E, HK23E, HK13E: 1030
HK21E: 1140
Довжина ствола, мм: HK21, HK21A1, HK11A1, HK11E, HK23E, HK13E: 450
HK21E: 560
Тип боєприпасу HK21, HK21A1, HK11A1, HK21E, HK11E: 7,62 × 51 мм НАТО
HK23E, HK13E: 5,56 × 45 мм
Механізм напіввільний затвор з роликовим замиканням
Бойова скорострільність HK21, HK21A1: 900
HK11A1, HK21E, HK11E: 800
HK23E, HK13E: 750
Дульна швидкість HK21, HK21A1, HK11A1, HK11E: 800
HK21E: 840
HK23E, HK13E: 910 (патрон SS109)
Прицільна дальність 100–1200
Тип боєпостачання кулеметні стрічки M13, DM6, DM1; магазин на 20 патронів (від гвинтівки HK G3); барабанний магазин на 50 патронів
Приціл діоптричний поворотний барабанний цілик; мушка в намушник

Heckler & Koch HK21 — німецький єдиний кулемет виробництва Heckler & Koch, розроблений у 1961 на основі гвинтівки HK G3.

Опис[ред.ред. код]

Кулемет може вести вогонь одиночними пострілами або безперервними чергами (в пізніх варіантах можлива стрільба чергами з відсічкою по 3 набої). Стрільба ведеться із закритого затвора. Ствол швидкознімний, охолодження повітряне. Живлення стрічкове, але приймач стрічки може бути замінений на адаптер, що дозволяє використовувати коробчасті або барабанні магазини від гвинтівки G3 або ручного кулемета HK11.

Варіанти[ред.ред. код]

  • HK21: базовий варіант під набій 7,62×51 мм НАТО. Мав можливість використання патронів 5,56 × 45 мм і 7,62×39 мм шляхом заміни деяких деталей, включаючи приймач, ствол і затвор. Замінений в на HK21A1.
    • HK21A1: покращений варіант HK21, випущений в середині 1970-х. Не мав можливість використовувати інші калібри, а також не міг використовувати магазинне живлення через новий стрічкопротяжного механізму з відкидною кришкою вниз.
    • HK21E: останній серійний варіант під патрон 7,62×51 мм НАТО, з'явився початку 1980-х. Відрізнявся подовженими стволом і ствольною коробкою, довжина відкоту рухомих частин автоматики була зменшена, що підвищило купчастість вогню[1]. Здатний вести стрільбу чергами з відсічкою по 3 патрона[1].
  • HK11: перший варіант під набій 7,62×51 мм НАТО з магазинним живленням.
    • HK11A1: вдосконалений варіант HK11.
    • HK11E: варіант кулемета HK21E з приймачем магазинів і укороченим на 110 мм стволом (з 540 мм до 450 мм).
  • HK23: варіант НК21 під набій 5,56×45 мм.
    • HK23A1: варіант HK23 з поліпшеним механізмом подачі стрічки.
    • HK23E: останній серійний варіант під патрон 5,56×45 мм, має подовжену ствольну коробку і може вести вогонь чергами з відсічкою по 3 набоя.
  • HK13: ручний кулемет під набій 5,56×45 мм з магазинним живленням, базується автоматі HK 33. Ствол незнімний, сошки складні.
    • HK13E: варіант HK23E з магазинним живленням.
  • HK73: експериментальний варіант HK13E, адаптований під використання спеціальних 150-набійних магазинів з безланковим живленням.

Країни-експлуатанти[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Опис кулемета HK21 на сайті MegaSword
  2. а б в г д е ж и к л м н п р с т у Jane's Infantry Weapons 2009/2010 (вид. 35th). Coulsdon: Jane's Information Group. January 27, 2009. ISBN 9780710628695.  Проігноровано невідомий параметр |Editor1-last= (можливо, |editor1-last=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |Editor2-last= (можливо, |editor2-last=?) (довідка)
  3. а б в Gangarosa, 2001. p. 159.
  4. а б в г д е HK 21E
  5. Boßdorf, Peter (2008). Ausrüstung der Bundeswehr. Report Verlag. ISBN 1978-3-932385-26-1.
  6. а б Miller, David (2001). The Illustrated Directory of 20th Century Guns. Salamander Books Ltd. ISBN 1-84065-245-4.
  7. Gander, Terry J.; Hogg, Ian V. Jane's Infantry Weapons 1995/1996. Jane's Information Group, 21 edition (May 1995). ISBN 978-0-7106-1241-0.
  8. http://www.jandarma.tsk.mil.tr/silahlar/silahlaric.htm

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]