Homo erectus pekinensis

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Homo erectus pekinensis
Homo erectus pekinensis
Homo erectus pekinensis
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Підклас: Плацентарні (Eutheria)
Ряд: Примати (Primates)
Підродина: Гомініни (Homininae)
Рід: Люди (Homo)
Вид: Людина прямоходяча (Homo erectus)
Підвид: H. e. pekinensis
Триноміальна назва
Homo erectus pekinensis
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category: Homo erectus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Homo erectus
Peking Man.jpg

Синантроп (лат. Sinanthropus pekinensis — «пекінська людина», в сучасній класифікації — Homo erectus pekinensis) — форма (вид або підвид) роду Homo, близька до пітекантропа, однак більш пізня й розвинена. Був виявлений в Китаї, звідси й назва. Жив близько 600–400 тис. років тому, в льодовиковий період.

Анатомія[ред.ред. код]

Об'єм його мозку досягав 950–1150 см³; ліва частка мозку, де розташовані рухові центри правої сторони тіла, була дещо більше, в порівнянні з правою часткою. Отже, права рука у синантропа була більш розвинена, ніж ліва. Зріст — 1,55—1,6 метра.

Побут[ред.ред. код]

Крім рослинної їжі, вживав м'ясо тварин[1]. Можливо він добував і вмів підтримувати вогонь, одягався, мабуть, у шкури. Були виявлені: товстий, близько 6—7 м шар золи, трубчасті кістки і черепи великих тварин, знаряддя з каміння, кісток, рогів. Вчені вважають, що синантропи були канібалами і полювали на представників свого виду[2].

Історія відкриття[ред.ред. код]

Перший череп синантропа був виявлений у гротах Чжоукоудяня поблизу Пекіна в 1927 р. китайським антропологом Пей Вень-Чжуном (1904–1982). Протягом багатьох років тут працювала міжнародна команда вчених: Йоганн Гуннар Андерсон, Біргер Болін (Швеція), Девідсон Блек (Канада), Пей Вень-чжун (Китай), Отто Зданський (Австрія), Уолтер Грейнджер (США) та ін. У 1926 р. Девідсону Блеку вдалося переконати Фонд Рокфеллера виділити гроші на фінансування великих розкопок в Чжоукоудяні, в ході яких було оголошено про знахідку сорока особин. В основному були виявлені черепи та їх фрагменти; та окремі посткраніальні уламки[3]. Весь виявлений матеріал зник під час Другої світової війни при пересиланні до США.

Ряд західних вчених скептично поставився до китайських знахідок викопних гомінідів. Однак Чжоукоудянь був все ж оголошений ЮНЕСКО одним з пам'ятників Всесвітньої спадщини. Дослідження піску з грота, де були зроблені знахідки, дозволило встановити вік синантропа з Чжоукоудяня — 770 тис. років (± 80 тис. років)[4].

У 1963 р. у Ланьтяні було знайдено щелепа, визначена дослідниками як більш давній вид синантропа — (лат. Homo erectus lantianensis)[5].

Роль в антропогенезі[ред.ред. код]

У теорії Мультирегіонального антропогенезу синантроп розглядається як основний учасник формування монголоїдної раси на етапі Людини прямоходячої. Однак багато антропологів схиляються на користь точки зору, що синантроп був тупиковою гілкою розвитку людей[6].

Див. також[ред.ред. код]

Ресурси Інтернету[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Байер Б., Бирштайн У. и др. История человечества. — 2002 ISBN 5-17-012785-5
  2. Загадки антропологии
  3. Збірка «За тяжкий труд великая награда. О находке черепа синантропа» (1929 г.)
  4. Петр Смирнов (published = 2009-03-12). «Песок состарил древнейшего китайца». Наука. Газета.ru. Архів оригіналу за 2012-02-12. Процитовано 2009-03-12. 
  5. Шаблон:Источник/БСЭ
  6. История Китая: Учебник / Под ред. А. В. Меликсетова. — М., 2004. — С. 8.