IBM 702

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
IBM 702: Зліва направо: пам’ять на трубках Вільямса, ценртальний процесор 702, принтер 717, консоль оператора, пристрій керування принтером 757, пристрій кеування накопичувачем на магнітній стрічці, пам’ять на магнітному барабані 732, п’ять накопичувачів на магнітній стрічці 727, зчитувач перфокарт, перфоратор і пристрій керування зчитувачем/перфоратором.

IBM 702 була відповіддю IBM на UNIVAC - перші ЕОМ з використанням магнітних стрічок. У цих машин було менше обчислювальної потужності, ніж IBM 701 і ERA 1103 , які використовувалися для наукових обчислень,тому IBM 702 використовувалися у сфері бізнес-обчислень[1].

Система, використовувала пом’ять з електростатичним зберіганням даних, що складалася з 14, 28, 42, 56 або 70 труб Вільямса з ємністю 1000 біт кожна для оперативної пам'яті, що давало пам'ять від 2000 до 10000 символів з ​​7 біт (з кроком 2000 символів ) і 14 труб Вільямса з ємністю 512 біт для двох акумуляторів 512 символів.

Повна система включала наступні блоки:

  • Центральний процесор IBM 702
  • Зчитувач перфокарт IBM 712
  • Пристрій керування зчитувачем перфокарт IBM 756
  • Принтер IBM 717
  • Блок керування принтером IBM 757
  • Перфоратор IBM 722
  • Пристрій керування перфоратором IBM 758
  • Накопичувач на магнітній стрічці IBM 727
  • Пристрій керування накопичувачем на магнітній стрічці IBM 752
  • Накопичувач на магнітному барабані IBM 732

Про випуск IBM 702 було оголошено 25 вересня 1953 року, але перший серійний екземпляр не було встановлено ​​до липня 1955 року. Наступником IBM 702 з серії 700/7000 був IBM 705, в якому відбувся перехід на пам'ять на магнітних сердечниках [1].

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Emerson W. Pugh, Lyle R. Johnson, John H. Palmer, IBM's 360 and early 370 systems, MIT Press, 1991, ISBN 0-262-16123-0 pp. 26-27

Посилання[ред.ред. код]