Intel Core

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Core
200px
Виробництво з 2006 до 2008
Найбільший виробник Intel
Тактова частота ЦП 1,06 ГГц  — 2,33 ГГц
Швидкість FSB 533 MT/s  — 667 MT/s
Технологія напівпровідникового виробництва 0.065
Набір інструкцій x86-686
Мікроархітектура P6 (Pentium M) derivative
Ядер 1 або 2
Сокет(и) Socket M
Назва ядра (ядер) Yonah
Intel Core i5 750 LGA 1156

Intel Core (вимовляється: Інтел Кор (Core в перекладі ядро, серцевина)) — це назва для лінійки процесорів Intel, започаткованих чипом з кодовим ім'ям Yonah (біблійний Іона), представленого 5 січня 2006 року. Він призначений для заміни торгової марки Pentium, що вживалась Intel у процесорах кількох архітектурних поколінь ще з 1993 року. Ця назва є частиною операції з ребрендингу, запущеної Intel у січні 2006 року; наступне покоління настільних і мобільних процесорів після Intel Core отримало назву Intel Core 2, яка замінила торгову марку Pentium.

Зміст

Core (Yonah)[ред.]

Intel Core Duo має два ядра, 2МБ кеш 2-го рівня, на обидва ядра, і шину управління для контролю над кешем 2-го рівня і системною шиною. У майбутніх степпінгах процесорів Core Duo так само очікується можливість відключення одного ядра для кращого енергозбереження.

Intel Core Solo використовує те ж подвійне ядро, що і Core Duo, але робочим є тільки одне ядро. Цей стиль високо затребуваний для одноядерних мобільних процесорів, і це дозволяє Intel відключенням одного з ядер створити нову лінійку процесорів, фізично випускаючи лише одне ядро. Зрештою це дозволяє Intel без сильного збитку для себе збувати процесори у яких одне з ядер виявилося дефектним (ядро просто відключається і процесор йде в продаж під маркою Core Solo).

Core 2[ред.]

Core 2 — восьме випущене корпорацією Intel покоління мікропроцесорів архітектури x86, засноване на абсолютно новій процесорній архітектурі. Це нащадок мікроархітектури NetBurst, на якій побудована більшість мікропроцесорів Intel починаючи з 2000 року. Починаючи з Core 2 Intel відмовляється від бренду Pentium, який використовувався з 1993 року. Крім того, тепер возз'єдналися мобільні і настільні серії продуктів (що розділилися на Pentium M і Pentium 4 в 2003 році).

Перші процесори Core 2 офіційно представлені 27 липня 2006 року. Також як і їхні попередники, процесори Intel Core, вони діляться на моделі Solo (одноядерні), Duo (двоядерні), Quad (чотириядерні) і Extreme (дво- або чотири-ядерні з високою швидкістю і розблокованим множником). Процесори отримали такі кодові назви — «Conroe» (для домашніх систем), «Merom» (для портативних ПК), «Kentsfield» (чотири-ядерний Conroe) і «Penryn» (Merom, виконаний по 45 нанометровому процесу). Хоча процесори «Woodcrest» також засновані на архітектурі Core, вони випускаються під маркою Xeon. З грудня 2006 року всі процесори Core 2 Duo виробляються з 300 міліметрових пластин на заводі Fab 12 в Арізоні, США і на заводі Fab 24-2 в County Kildare, Ірландія.

На відміну від процесорів архітектури NetBurst (Pentium 4 і Pentium D), в архітектурі Core 2 ставка робиться не на підвищення тактової частоти, а на поліпшення інших параметрів процесорів, таких як кеш, ефективність і кількість ядер. Розсіювана потужність цих процесорів значно нижча, ніж у настільної лінійки Pentium. З параметром TDP, рівним 65 Вт, процесор Core 2 має найменшу розсіювану потужність серед всіх доступних у продажу настільних чипів, зокрема на ядрах Prescott (у системі кодових імен Intel) з TDP, рівним 130 Вт, і на ядрах San Diego (у системі кодових імен AMD) з TDP, рівним 89 Вт.

Особливостями процесорів Intel Core 2 є EM64T (підтримка архітектури AMD64), технологія підтримки віртуальних x86 машин (en), NX-біт і набір інструкцій SSE3. Крім того, вперше реалізовані такі технології: LaGrande Technology, вдосконалена технологія SpeedStep і Active Management Technology (iAMT2).

Посилання[ред.]

Core[ред.]

Core 2[ред.]

Див. також[ред.]