Inter gravissimas

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Inter gravissimas (в перекладі з лат. — «Посеред найважливіших») — папська булла, видана папою Григорієм XIII 24 лютого 1582 року[1]. Документ реформував юліанський календар та створив новий календар, який отримав назву григоріанського і зараз використовується у більшості країн світу.

Ім'я булли складається з двох перших слів булли, яка починається так: «Inter gravissimas Pastoralis officii Nostri curas …» («Посеред найважливіших обов'язків нашої пастирської служби …»).

Історія[ред.ред. код]

Приводом до написання булли стало поступове зміщення стосовно юліанського календаря дня весняного рівнодення, за яким визначалася дата Великодня, та неузгодженість великодніх фаз повного місяця з астрономічними. До Григорія XIII проект намагалися здійснити папа Павло III і Пій IV, але успіху вони не досягли. Підготовку реформи за вказівкою Григорія XIII здійснювали астрономи Клавій і Алоізій Ліліус. Результати їхньої праці були зафіксовані в папській буллі, підписаній понтифіком на віллі Мондрагоне.

Опис[ред.ред. код]

Метою булли було «відновити» календар так, щоб сезонні події, важливі для розрахунку дати Великодня, повернулися в «потрібні місця» і можна було б запобігти їх зміщення надалі. Ідея реформи як такої, в буллі не згадується. Булла визначає три необхідні пункти для правильного визначення дати Пасхи: правильне розміщення весняного рівнодення; правильна ідентифікація «14-го дня Місяця» (фактично повний місяць), що відбувається в день весняного рівнодення або на наступний після весняного рівнодення; і першу неділю, яка слідує після повного місяця.

Під «відновленням» в буллі маються на увазі два пункти. По-перше, булла поправила календар так, що весняне рівнодення стало біля 21 березня, де воно було під час Нікейського собору (20 травня - 25 серпня 325 року). Для цього треба було виключити з календаря десять днів. По-друге, булла зробила 14-й день Місяця відповідним реальному повному Місяцю, видаляючи «чотири дні і більше». Це дозволило відновити дати Великодня, встановлені Нікейським собором.

Булла вводила зміни в календарні правила, щоб забезпечити у майбутньому весняне рівнодення і 14 -й день Місяця, а відповідно і Пасха, не відходили від дат, встановлених Нікейським собором.

Зміни у порівнянні з юліанським календарем були наступними:

  1. Видаляли 10 днів (тільки в 1582 році) - після 4 жовтня 1582 року повинно було настати 15 жовтня 1582 року (пункт 7);
  2. Скорочення кількості високосних років - вікові роки, такі як 1700 рік, 1800 і 1900 роки, перестали бути високосними, а роки, які можна розділити на 400, наприклад, 1600 і 2000, продовжували бути високосними (пункт 9);
  3. Нові великодні таблиці визначення дати Пасхи повинні бути обчислені з використанням дати весняного рівнодення 21 березня за новим календарем (пункт 10).

Введення григоріанського календаря[ред.ред. код]

Реформи Григорія XIII були прийняті католицькою церквою , але булла не мала ніякої влади за межами католицької церкви і Папської області. Текст булли визнавав це і тому включав звернення до цивільної влади («королі , принци і республіки»), він «просить», «закликає» і «рекомендує» зміну календаря, оскільки зміна календаря має юридичну силу тільки після прийняття його цивільною владою в кожній країні.

Дати введення в різних країнах григоріанського календаря див. Григоріанський календар.

Нікейський Собор 325 року прагнув розробити правила, за якими всі християни святкуватимуть Великдень в один день. Насправді минуло багато часу, перш ніж християни-католики досягли цієї мети. Григоріанський календар, який не відразу був прийнятий в багатьох європейських країнах, став законом для католицької церкви. Проте він не був визнаний протестантською церквою, греко-католицькою церквою та православною церквою. Тому різні християнські Церкви відзначають Великдень у різні дні.

Примітки[ред.ред. код]