Interstellar Boundary Explorer
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Interstellar Boundary Explorer, скорочено IBEX (перекладається як Дослідник міжзоряних меж) — дослідницький космічний апарат NASA для вивчення фізики кордонів Сонячної системи.
Зміст |
[ред.] Запуск
19 жовтня 2008 року NASA здійснило запуск штучного супутника Землі, призначеного для дистанційного вивчення меж Сонячної системи. Апарат IBEX (Interstellar Boundary Explorer) був запущений з борту літака над Тихим океаном за допомогою ракети-носія Pegasus. На висоті близько 100 кілометрів від Землі включився власний розгінний блок апарату, який вивів його на сильно витягнуту еліптичну орбіту з апогеєм понад 300 тисяч кілометрів.
[ред.] Завдання супутника
Завдання супутника — вивчення і "картографування" межі Сонячної системи — геліосфери. Це область, де сонячний вітер стикається з міжзоряним газом. Частинки, що летять від Сонця спочатку сповільнюються, а потім і зовсім міняють напрям свого руху на протилежний. Детектори IBEX уловлюватимуть як відображені і провзаємодіючі з міжзоряним середовищем частинки сонячного вітру, так і атоми безпосередньо міжзоряного середовища, які змогли проникнути в нашу систему.
За енергією цих частинок, а також за напрямом, з якого вони прилетіли, можна зробити висновки про форму і властивості межі Сонячної системи. Про те, що відбувається в цій області від Сонця більш ніж на 12 мільярдів кілометрів, досі відомо дуже мало. За всю історію космічних досліджень геліосферу перетнули тільки два космічні апарати "Вояджер-1" і "Вояджер-2", запущені ще в 1977 році. Вони перетнули геліосферу всього в двох точках, але і це дозволило підтвердити припущення про її сплюснуту форму. IBEX дозволить визначити, як саме виглядає межа сонячної системи в цілому.
Поблизу Землі дистанційне вивчення меж Сонячної системи сильно утруднене магнітним полем планети, з яким взаємодіє сонячний вітер. Проте за межами магнітосфери залишаються тільки два джерела частинок: Сонце і межа системи. Саме тому IBEX потрібно було вивести на таку витягнуту орбіту.
Повільне обертання апарату дозволяє приблизно за півроку оглянути всю небесну сферу, внаслідок чого у астрономів з'явиться повна "карта" геліосфери.
Місія IBEX продовжиться близько двох років.
[ред.] Обладнання
Основною метою місії стане вивчення межі Сонячної системи — вимірювання розташування і розмірів зіткнень космічних частинок, що дозволить відтворити карту межі ударної хвилі (область, в якій сонячний вітер під дією міжзоряної речовини гальмується до швидкості нижче надзвуковою). Здійснюватися експерименти будуть завдяки наявності на борту апарату IBEX таких приладів, як пари датчиків енергетично нейтральних атомів - IBEX-Hi і IBEX-Lo. Саме ці два сенсори є основними інструментами для підрахунку кількості іонів і визначення їхніх типів. Основна відмінність приладів один від одного полягає в можливості детектування інструментом IBEX-Hi іонів з вищою енергією, ніж його побратим.
Крім вказаних сенсорів на борту IBEX розташовується також і блок Combined Electronics Unit (CEU), який виконує такі завдання, як контроль електричних параметрів роботи вимірювальних інструментів, а також читання і запис отримуваної з сенсорів інформації.
[ред.] Посилання
 |
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка, скористайтеся підказкою та розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
|
