Kyrie eleison

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Kyrie eleison, Киріє елейсон (грец. Κύριε ελέησον) — християнське молитовне звернення, що означає «Господи, помилуй» (також «Господи, спаси», «Спаси, Боже», звідки укр. спасибі). У цій формі молитва зустрічається у псалтирі (напр. Пс. 40:5, Пс. 40:11)

В Церквах східного обряду, зокрема Православних та східних католицьких церквах завершує собою під час богослужінь головним чином прохання єктенії. Крім того, богослужбовий устав передбачає троєкратне, дванадцятикратне, а в ряді випадків і 40-кратне повторення цього призивання (наприклад, на вечерні). В українських православних та греко-католицькій церкві як правило вимовляється українською мовою.

В Церквах західного обряду (зокрема Римо-католицькій церкві, а також лютеранській та англіканській) Киріє елейсон є літугічним піснеспівом, що входить до ординарія меси і виконується після інтроіту та безпосередньо перед Глорією. Хоча мовою богослужінь Західної церкви традиційно була латинська, «Киріє елейсон» не перекладався, а лише транслітерувався з грецької.

Становлення жанру[ред.ред. код]

Як жанр літаній, Киріє бере свої початки у східній богослужбовій практиці, де вживається і досьогодні як відповідь прихожан на воззвання диякона. Найімовірніше жанр зародився в Антіохії, потім був адаптований Константинополем, а потім в Галії та Римі. Офіційне затвердження використання Kyrie eleison було прийнято на соборі у Вейзоні 526 року.

Сучасну форму і місце Kyrie eleison в літургії визначив папа Григорій I Великий (590-604), додавши виголошення Christe eleison («Христе, помилуй», вживається лише у церквах західного обряду) а також окресливши спосіб виконання у звичайні та святкові дні. Триразове повторення Kyrie eleison, Christe eleison i Kyrie eleison імовірно закріпилося за часів династії Каролінгів.

Завдяки компактній формі і короткому тексту, Kyrie eleison мало тенденції до значної автономії і вільного розвитку мелодії. Спочатку прості структури форми (напр.: AAA, ABA) i мелодика уможливлювали виконання Kyrie eleison всім учасникам літургії, але пізніше з ускладненням форми (напр.: aba cbc dcd) i мелодії піснеспів виконували лише підготовлені співаки. У часи першого Ordo Romanum (VI/VII w.) Kyrie eleison виконував хор, a в XII ст. 9 строф Kyrie eleison виконувалися двома невеликими групами семінаристів, один з яких виконував функції хору. Перші записи Киріє елейсон, нотовані невменною нотацією можна знайти в збірках IX-X століть.

Композиція[ред.ред. код]

Григоріанський спів Киріє елейсон

На текст Киріє елейсон існує багато мелодій. Із 226 каталогізованих григоріанських хоралів, що включають піснеспіви і для киріє елейсон, 30 представлено у збірці Liber Usualis. Початково мотив піснеспів Киріє елейсон являв собою 9-разове повторення одного й того ж мотиву, лише кінцеве його повторення було дещо видозмінене (тобто, формально, AAA AAA AAA '). Повторення у нотах позначалися римськими цифрами «iij» (три рази) або «ij» (два рази). Саме такий вигляд мають Киріє елейсон для реквієму в збірці Liber Usualis. Пізніше Kýrie мали складніші форми,наприклад AAA AAA AAA BBB «BBB CCC», або ABA CDC ВСО. В останньому рядку мелодія майже завжди видозмінювалася, в деяких випадках задля ліпшого переходу до наступної Глорії. У формі так і без повторів буквальне Kýries моста в Liber Usualis мати закриває фраза, яка використовується практично у всі рядки тексту.

Оскільки текст Киріє елейсон дуже короткий, його мелодія рясніла мелізматикою. Це спонукало пізніших композиторів створювати тропи, або шляхом додавання слів в мелізму, або шляхом розширення мелізму. Перші відомості про існування тропів містяться в роботі Амаларі з Меццу (близько 750-850) «De officiis ecclesiasticis». В рукописах такі тропи називалися як «laudes preces», «prosulae», «prosae» або «versus ad Kyrie eleison». В деяких випадках тропи могли розміщуватися між словами «kyrie» та «eleison». Практика додавання набула найбільшого розквіту у XII-XIII століттях і тривала до Тридентського собору (1546 р.)

Починаючи з епохи Відродження до Киріє елейсон звертались багато композиторів, включаючи його як перший номер мес, або другий номер реквіємів. Серед перших авторів — Йоганнес Окегем, Жоскен Депре, Джованні да Палестріна, серед авторів XVIII—XIX століть — Й. Бах, Й. Гайдн, Моцарт, Бетхвоен, Г. Форе, Г. Берліоз, Ш. Гуно, Дж. Верді, І. Стравінський, А. Шнітке та інші. Слова kyrie eleison зустрічаються також і в окремих піснях естрадних виконавців, наприклад вокальної групи The Association (1967), рок-гурту The Electric Prunes (1969), Mr. Mister (1985) та інші.

Література[ред.ред. код]

  • Hoppin, Richard. Medieval Music. New York: W. W. Norton and Co., 1978. ISBN 0-393-09090-6. Pages 133–134 (Gregorian chants), 150 (tropes).