Л'Офісель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (травень 2020)
L'Officiel de la couture et de la mode de Paris
фр. L'Officiel de la couture et de la mode de Paris[1]
Червень/Липень 2013 року
Країна видання Франція Франція
Тематика мода
Періодичність виходу щомісячно
Мова французька
Адреса редакції 5, Rue Bachaumont 75002 Париж/Франція
Видавець Jalou Media Group
Засновник Андре Кастан'є
Засновано 1921
Наклад 135 000 (2010) примірників
ISSN-L 0030-0403
ISSN 0030-0403 (друковане видання)
2429-8840 (друковане видання)
2547-5835 (інтернет-публікація[d])
lofficielmode.com

«Л'Офісель» (фр. L'Officiel, укр. Офіційний) — жіночий глянцевий журнал про моду. Повна назва журналу звучить як «L'Officiel de la couture et de la mode de Paris» (що перекладається як «Офіційний вісник паризької моди, шиття і крою»). З'явився 1921 року, є найстарішим з нині поширених французьких модних видань. 1938 року першим з журналів моди опублікував кольорові фотографії. Видання орієнтоване на матеріально незалежних, освічених жінок у віці від 25 до 49 років.[2] 2006 року мав наклад 101 719 примірників[3].

Історія[ред. | ред. код]

«Л'Офісель» вперше було видано Андре Кастан'є в 1921 році[3]. У 1932 році до журналу як художній керівник приєднався Жорж Жалу. Незабаром після цього «Л'Офісель» відкрив публіці таких дизайнерів, як П'єр Бальмен, Крістобаль Баленсіага, Крістіан Діор і Ів Сен-Лоран, і журнал став «біблією моди і високого суспільства»[3].

Жалу пізніше став генеральним директором журналу і в кінцевому підсумку купив видання. У 1986 році він передав «Л'Офісель» трьом своїм дітям. Лоран став президентом Editions Jalou, Марі-Жозе отримала управління над редакційними матеріалами, а Максим став відповідальним за публікацію. Після смерті Лорана від серцевого нападу в січні 2003 року президентом компанії стала Марі-Жосе Сасскінд-Жалу. В останні роки видання зайняло більш молодий і енергійний підхід до моди[3].

Протягом вісімдесяти років журнал видавався тільки французькою мовою, але з 1996 року «Л'Офісель» стали ліцензувати свій бренд для використання його за кордоном. Сьогодні журнал видається в більш ніж сімдесяти країнах світу, зокрема, у Франції, Китаї, Туреччині, Індії, Японії, Бразилії, Греції, Арабських Еміратах, Росії, Україні та інших країнах[2].

Структура журналу[ред. | ред. код]

Орієнтири[ред. | ред. код]

Хіт-лист, must have, новини

Акценти[ред. | ред. код]

Тренди, річ, огляд модних подій, у форматі fashion

Персонажі[ред. | ред. код]

Філософія гардеробу модної персони, ракурс, особистість

Мистецтво[ред. | ред. код]

Новини, дайджест, інтер'єр, особистості, артвиставки

Краса[ред. | ред. код]

Новини, тренди, образи, все для неї, дієта, місця

Мода[ред. | ред. код]

Покази, про бренд / дизайнера в моді, інтерв'ю зі знаковою персоною в моді

Константа[ред. | ред. код]

Відпочинок, місця, декор, шопінг, гурман, світська хроніка, модний гороскоп

Інші видання[ред. | ред. код]

L'Officiel Hommes[ред. | ред. код]

«Л'Офісель Ом» (фр. L'Officiel Hommes) — чоловіча версія журналу. Видається у Франції з 2005 року і виходить раз на три місяці. Журнал орієнтований на чоловіків, що цікавляться модою і стилем. З моменту створення керівництво над виданням взяв французький стиліст, фотограф і дизайнер Мілан Вукміровіч (Milan Vukmirovic). Він очолював «Л'Офісель Ом» протягом п'яти років, створив і відпрацював концепцію журналу, самостійно провів для нього безліч фотосесій.

12 травня 2011 журнал оголосив про призначення французького графітиста, власника паризького нічного клубу Le Baron, [[Андре Сарайва (англ. Andre Saraiva)]] на посаду креативного директора «Л'Офісель Ом»[4][4].

L'Officiel Voyage[ред. | ред. код]

«Л'Офісель Вояж» (фр. L'Officiel Voyage) — французьке видання, присвячене дорогим подорожам, видається з листопада 2005 року. Журнал публікує репортажі про нові маршрути і розповідає про те, як подорожувати розкішно і елегантно. У журналі також є рубрики, присвячені моді, новим технологіям і культурним подіям, які так чи інакше пов'язані з подорожами: огляди фільмів, музики, художніх виставок і літератури[4][4].

L'Officiel Україна[ред. | ред. код]

Л'Офісель Україна — це жіночий журнал про моду. Видається з 2001 року в Україні. Журнал задає напрям в fashion-индустрії та індустрії краси і мистецтва. L'Officiel Україна видається ВД «Вавилон». Шеф-редактор: Анна Варава. Тираж: 30 000 екземплярів. Розповсюджується в містах-мільйонниках України (48.4 % тиражу — Київ)[5].

Основними напрямками видання є: ексклюзивні матеріали про останні колекції, тенденції, репортажі з показів, історія моди, pret-a-porter і haute couture, живі інтерв'ю з провідними діячами світового та українського модного простору. А також творчі портрети, оригінальні фотоісторії, новини косметичного ринку класу «люкс», події, подорожі, мистецтво, гороскоп[6].

L'Officiel Russia[ред. | ред. код]

«Л'Офісель» видається в Росії з 1997 року, його головним редактором і креативним директором з моменту заснування залишається Евеліна Хромченко. Багато в чому завдяки її підходу до роботи журнал став унікальним проектом серед інших модних видань. Евеліна, «жінка, яка знає про моду все, і навіть більше» поєднує редакторську діяльність з роботою на телебаченні і кіно. Вона є телеведучою програми «Модний вирок» на Першому каналі, лектором Вищої школи економіки та автором книги «Russian Style»[7].

Відмінною рисою L'Officiel Russia від інших зарубіжних журналів є орієнтація на російського читача, через що журнал практично не містить перекладних статей, фотосесії та інші матеріали також створюються власними зусиллями. Евеліна Хромченко зізнається, що пише деякі статті сама, використовуючи псевдоніми.

«Л'Офісель» став першим журналом, який опублікував фотографії з показів Russian Fashion Week і Московського Тижня моди. Журнал відкрив публіці нових дизайнерів, серед яких виділяють Дениса Симачева, Ігоря Чапурина і Альону Ахмадулліну. А модельєри Віка Газінская і Дмитро Логінов колись працювали в «Л'Офісель» стилістами. У фотосесіях російської версії журналу брали участь перші російські fashion-фотографи.

У російському «Л'Офісель» працюють позаштатні автори з абсолютно різних сфер, до їх числа належать актриса Інгеборга Дапкунайте, актор і підприємець Степан Михалков, письменниці Серафима Чеботар і Оксана Робскі, Варвара Ремчукова і телеведуча Саті Співакова. З журналом співпрацював також мистецтвознавець і телеведучий Віталій Вульф[4].

L'Officiel Central Asia[ред. | ред. код]

В Узбекистані 10 жовтня 2010 відбувся запуск власної версії «Ікони стилю та моди»

L'Officiel Central Asia — це центральноазійська версія, створена Видавничим домом Zamin Press за безпосередньої участі авторитетного Видавничого дому Les Editions Jalou, ретельно трансформована з позиції сприйняття азійського читача, яка буде все більше і більше збагачуватися матеріалами про центральноазіатською модну культуру Узбекистану, Казахстану, Киргизстану, Таджикистану та Туркменістану[8].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ The ISSN portal — Paris: ISSN International Centre, 2005. — ISSN 0030-0403
  2. ↑ а б «Lifestyle Mag L'Officiel to be Published in Latvia from Sept». Baltic News Service (March 10, 2008). (Via LexisNexis.)
  3. ↑ а б в г Corine Moriou. «Le groupe édite L'Officiel, Jalouse, L'Optimum, etc.; Jalou, les magazines qui font des jaloux». L'Entreprise (September 1, 2006), p. 54
  4. ↑ а б в г д http://wiki.wildberries.ru/глянец/magazines/l%E2%80%99officiel[недоступне посилання]
  5. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 лютого 2015. Процитовано 17 лютого 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 лютого 2015. Процитовано 17 лютого 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 17 лютого 2015. Процитовано 17 лютого 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  8. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 17 лютого 2015. Процитовано 17 лютого 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Л%27Офісель&oldid=41944518