Le Ménagier de Paris

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ілюстрація з книги, 15 століття

Le Ménagier De Paris — французький середньовічний довідник 1393 року правильної поведінки жінки у шлюбі і домашньому господарстві. Вона включає в себе поради статевого подружнього життя, рецепти[1] і поради для садівництва. Написана в стилі звернення старшого чоловіка до своєї молодшої дружини, текст пропонує рідкісне розуміння пізньосередньовічних ідей [2] гендерного домашнього господарства і шлюбу. Важливий своєю мовою[3][4] і поєднанню прози та поезії, центральною темою книги є подружній послух[5][6]

Формат[ред.ред. код]

Книга складається з трьох основних розділів: як досягти любові до Бога і чоловіка; як "підвищити добробут сім'ї"; як розважатися, спілкуватися, і вести бесіду. Як і багато середньовічніх текстів, зміст книги спирається на моральний приклад та авторитетні тексти; включені уривки і посилання на оповіді і персонажі, такі як Гризельда[7] і казки про Мелібі (відомі Чосерівські оповіді Казки писаря, Казки про Мелібі) Лукрецію і Сюзанну. [8]

Кулінарні поради[ред.ред. код]

У другому розділі книги, стаття п'ята, містить куховарську книгу. Як і більшість оригінальних ресурсів середньовічної кухні (тобто, книги і рукописи справді написані в середньовічний період), його численні рецепти включають в себе інформацію про компоненти і методи підготовки, але більшість інгредієнтів зазначається без вказівки їхньої кількость; більшість перелічених методів приготування не містять уточнень про необхідну кількість тепла і час приготування їжі.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Plouvier, Liliane, "La Gastronomie dans le Viandier de Taillevent et le Ménagier de Paris"; Sabban, Françoise, "Le Savoir-cuire ou l'art des potages dans le Ménagier de Paris et le Viandier de Tailleventin"; and Saly, Antoinette, "Les Oiseaux dans l'alimentation d'après le Viandier de Taillevent et le Ménagier de Paris," in Menjot, Denis (1984). Manger et boire au moyen âge, I: Aliments et société; II: Cuisine, manières de table, régimes alimentaires; Centre d'Etudes Médiévales de Nice: Actes du Colloque de Nice (15-17 oct. 1982). Paris: Belles Letts. с. 149–59, 161–72, 173–79. 
  2. Rose, Christine M. (2002). «What Every Goodwoman Wants: The Parameters of Desire in Le Menagier de Paris/The Goodman of Paris». Studia Anglica Posnaniensia: an International Review of English Studies 38. с. 393–410. 
  3. Brereton, Georgine E. (1958). «Titres et termes d'adresse dans le Ménagier de Paris». Romania 79. с. 471–84. 
  4. Ferrier, Janet M. (1977). «A Husband's Asides: The Use of the Second Person Singular in Le Ménagier de Paris». French Studies 31 (3). с. 257–67. doi:10.1093/fs/XXXI.3.257. 
  5. Greco, Gina L.; Christine M. Rose (2009). The Good Wife's Guide: Le Ménagies de Paris, A Medieval Household Book. Ithaca: Cornell UP. с. 28. ISBN 978-0-8014-7474-3. 
  6. Krueger, Roberta L. (2005). «Identity Begins at Home: Female Conduct and the Failure of Counsel in Le Menagier de Paris». Essays in Medieval Studies 22 (West Virginia University Press). с. 21. doi:10.1353/ems.2006.0009. 
  7. Rose, Christine M., "Glossing Griselda in a Medieval Conduct Book: Le Ménagier de Paris," in Krygier, Marcin (2008). The Propur Langage of Englische Men. Frankfurt: Peter Lang. с. 81–103. ISBN 978-3-631-57534-5. 
  8. "Prologue" (Greco and Rose 49-52).

Посилання[ред.ред. код]