Леопард пантанальський
| Леопард пантанальський | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Leopardus braccatus (Cope, 1889) | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Leopardus colocolo braccatus | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Леопард пантанальський, пантанальська кішка (Leopardus braccatus) — хижий ссавець з роду леопард (Leopardus) родини котових (Felidae), який мешкає в тропіках Південної Америки[1][2]. Вид названий на честь області Пантанал в центральній Південній Америці. Традиційно кішка вважалася підвидом колоколо[3], але потім ця теорія була відкинута через відмінності у волосяному покриві та черепних вимірюваннях[4]. Проте генетично відмінності між двома кішками не підтверджені[5][6].
В Бразилії були підтверджені випадки гібридів між пантанальським леопардом та онциллою[5].
Зовнішній вигляд[ред. | ред. код]
Пантанальські кішки доволі невеликі котячі, приблизно розміром із домашню кішку. Мають жовтувате або коричнювате хутро з темно-коричневими плямами по боках, білувату шия. На обох щоках присутні дві темні лінії. На лапах та грудях присутні чорні смуги, стопи та кінчик хвоста чорні. Вуха великі та гоструваті з темно-сірим чи чорним хутром, та інколи з блідим маркуванням на задній поверхні. В Бразилії був задокументований випадок особини-меланіста, хоча меланізм також інколи спостерігається і у пантанальських кішок, які живуть у неволі[1].
Два підвиди можуть бути розрізненими по базовим патернам забарвлення їх хутра. Підвид L. b. braccatus майже повністю іржаво-коричневий зі слабкими плямами, безперервними смугами та помітними повністю чорним кінчиком хвоста та стопами. Підвид L. b. munoai блідий та більш жовтуватий, а також має більш коричнюваті плями по боках, розривні кільця на хвості та вузький чорний кінчик хвоста, з чорними підошвами, але не стопами[4].
Довжина хутра пантанальського леопарда більша, ніж на інших споріднених видах, хоча гребінь на спині не такий виражений. Кігті добре втягуються та мають різко вигнуту форму[1].
Розповсюдження[ред. | ред. код]
Кішка мешкає на луках, деревно-чагарникових саванах і в листяних лісах. Були виявлені на висотах до 2,000 м над рівнем моря в східно-центральній Бразилії, Уругваї, Болівії, Парагваї, Аргентині[4][1].
Підвиди[ред. | ред. код]
Після того як вид був відлучений від колоколо, пантанальську кішку поділили на два підвиди:
- Leopardus braccatus braccatus (Cope, 1889) – центральна Бразилія, східний Парагвай, крайній схід Болівії, частини північно-східної Аргентини.[7][1]
- Leopardus braccatus munoai (Ximenez, 1961) – штат Ріу-Гранді-ду-Сул в Бразилії, Уругвай.[7] The validity of the genetic work has been questioned.[1][1]
Поведінка[ред. | ред. код]
Пантанальський леопард є денною твариною та веде поодинокий спосіб життя. Територія однієї дорослої особи сягає від 3 до 37 км². За поведінкою дуже нагадують колоколо[1].
Харчування[ред. | ред. код]
Кішки полюють на невеликих ссавців, такі як свинкові, наземних птахів, маленьких ящірок та змій.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж и Barstow, A.L. & Leslie, D.M. (2012). Leopardus braccatus (Carnivora: Felidae). Mammalian Species. 44 (1): 16—25. doi:10.1644/891.1.
- ↑ Díaz Luque, J. A., Beraud, V., Torres, P. J., Kacoliris, F. P., Daniele, G., Wallace, R. B., and Berkunsky, I. (2012). First record of pantanal cat, Leopardus colocolo braccatus, in Bolivia. [Архівовано 7 листопада 2016 у Wayback Machine.] Mastozoología neotropical 19(2): 299–301.
- ↑ Lucherini, M. (2016) Leopardus colocolo: інформація на сайті МСОП (версія 2016.2) (англ.)
- ↑ а б в Garcia-Perea, R. (1994). The pampas cat group (Genus Lynchailurus Severertzov 1858) (Carnivora: Felidae), A systematic and biogeographic review. [Архівовано 15 липня 2007 у Wayback Machine.] American Museum Novitates 3096: 1-35.
- ↑ а б Johnson, W.E. та ін. (1999). Disparate phylogeographic patterns of molecular genetic variation in four closely related South American small cat species. Molecular Ecology. 8 (s1): S79—S94. doi:10.1046/j.1365-294X.1999.00796.x.
- ↑ Macdonald, D. & Loveridge, A., eds. (2010). The Biology and Conservation of Wild Felids. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-923445-5
- ↑ а б Sunquist, M. E. & Sunquist, F. C. (2009). Colocolo (Leopardus colocolo). Pp. 146 in: Wilson, D. E., & Mittermeier, R. A. eds. (2009). Handbook of the Mammals of the World. Vol. 1. Lynx Edicions, Barcelona. ISBN 978-84-96553-49-1
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|