Light Tank Mark VII (А17) Tetrarch

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Tetrarch - Light Tank Mark VII.jpg
Light Tank Mark VII (А17) Tetrarch
Загальні дані
класифікація легкий танк
компонувальна схема класична
Виробництво та застосування
країна-виробник Велика Британія Велика Британія
роки виробництва 19411942
кількість виробів, од. 180
основні країни-оператори Велика Британія Велика Британія
війни Друга світова війна
Основні параметри
бойова маса, т 7,62
екіпаж, чол. 3
довжина, мм 4627
ширина, мм 2390
висота, мм 2110
кліренс, мм 356
Броня
  лоб корпусу, мм/град. 16
  борт корпусу, мм/град. 14
  корма корпусу, мм/град. 10
  дах корпусу, мм/град. 7
  лоб башти, мм/град. 16
  дах башти, мм/град. 4
Озброєння
основне озброєння нарізна гармата
калібр, марка та тип гармати 40-мм QF 2 pounder
довжина ствола, кал. 52
боєкомплект гармати 50
кулемети 1 × 7,92-мм BESA
Силова установка, маневреність та мобільність
тип, марка двигуна горизонтально-опозитний 12-циліндровий карбюраторний
потужність двигуна, к.с. (кВт) 165
підвіска гідропневматична
гусениці 241
швидкість по шосе, км/год. 64
запас ходу по шосе, км 224
питома потужність, к.с./т 21,7
подоланний підйом, ° 35
подоланна стінка, м 0,5
подоланний рів, м 1,5
подоланний брід, м 0,9

Mk VII «Тетрарх» (англ. Light Tank Mk VII, Tetrarch) («чотириарочний») — британський легкий аеротранспортабельний танк, для повітряно-десантних військ[1], зокрема, їх можна було висаджувати за допомогою десантних планерів типу «Гамількар»[1], часів Другої світової війни.

Історія створення[ред.ред. код]

Розроблявся фірмою «Віккерс» у 1938 — 1940 роках в ініціативному порядку, спочатку як розвідувальний танк, для заміни застарілого Mk VI. Однак, через незадовільні результати, показані легкими танками в перший рік Другої світової війни, виробництво «Тетрарх», що почалося 1940 року, було невдовзі зупинено. Знову інтерес до Mk VII виник в 1941 році, коли його вирішено було використовувати як аеротранспортабельний.

Серійне виробництво[ред.ред. код]

Серійне виробництво «Тетрарх» було відновлено та тривало з 1941 по 1942 рік, загальний випуск склав 177 (180[1]) примірників.

Опис конструкції[ред.ред. код]

Екіпаж складався з 3 осіб: командир, навідник (за сумісництвом заряджаючий), механік-водій. Ходова частина танка на ресорної підвісці мала 8 котків (4 на борт) великого діаметру. Для поворотів використовувалася рульова колонка. 12-циліндровий двигун, потужністю 180 к.с., знаходився в задній частині танка. Для зв'язку з іншими танками використовувалася радіостанція «Тип 9».

Броньовий корпус і башта[ред.ред. код]

Броньовий корпус і башта збиралися на заклепках з катаної броні товщиною від 10 до 16 мм.

Озброєння[ред.ред. код]

Озброєння Тетрарх за мірками довоєнного часу було значним. На танк встанавлювлась 40-мм гармата QFSA, 7,92-мм кулемет BESA, а також дві мортирки для димових гранат.

Двигун та трансмісія[ред.ред. код]

Двигун танка Meadows MAT мав потужність 180 к.с. Коробка передач забезпечувала танку рух з п'ятьма передачами вперед та однієї назад. Танк розвивав максимальну швидкість 64 км/год по твердому грунту і 45 км/год по м'якому грунту.

Ходова частина[ред.ред. код]

Особливістю ходової частини танка було те, що при повороті опорні катки могли гойдатися, що укупі з гусеничної ланцюгом що вигинався дозволяло добре маневрувати. Плюсом до всього цього була рульова колонка автомобільного типу, за допомогою якої кермові тяги відхиляли опорні катки та ведучі колеса на відповідний кут від їх стандартного положення. Теоретично це повинно було поліпшити управління танком. Але в практиці повернути кермо міг не кожний, через механічні приводи від рульової колонки до котків треба було прикласти дуже значні зусилля. Особливо це проявлялося при водінні по м'якому грунту.

Бойове застосування[ред.ред. код]

Радянські танкісти, зі складу 151-ї танкової бригади (151 тбр), і «Тетрарх» Mk VII, Північний Кавказ, березень 1943 року. На башті зберігся англійський бортовий номер — танки були передані Червоної Армії зі складу 3-го батальйону 9-го уланського танкового полку[1].

«Тетрарх» обмежено використовувався британськими військами в боях в 1942 — 1945 роках, використовувався при висадці в Нормандії[1], і залишався після війни на озброєнні до кінця 1940-х років. У незначних кількостях Mk VII поставлявся також в роки війни в СРСР за програмою ленд-лізу. 1942 року в бронетанкові війська РСЧА потрапила партія з 20-ти «Тетрарх». 1943 року вони брали участь в боях на Північному Кавказі, до 2 жовтня було втрачено останню машина цього типу.[1]

Модифікації[ред.ред. код]

  • Tetrarch Mk I— основна виробнича версія;
  • Tetrarch Mk I CS— прототип, озброєний 75-мм гаубицею;
  • Tetrarch DD — прототип, переобладнаний в плаваючий танк за системою Duplex Drive (DD).

Експорт[ред.ред. код]

Єдиною країною, яка отримала ці танки, був СРСР. 1942 року було поставлено 20 танків. 19 надійшли в війська, а один — на НДБТ полігон в Кубинці.

Перебував на озброєнні[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • М.Барятинський. Бронетанкова техніка Великої Британії 1939–1945 рр.. (танки, САУ) . — М.: Бронеколлекция, випуск № 4, 1996.

Посилання[ред.ред. код]


Бронетехніка Це незавершена стаття про бронетехніку.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.